Сьотакон

Шьотакон (яп. ショタコン шьотакон; іноді «шотакон» або просто «шота») — жанр манґи й аніме, який зображає романтичні й сексуальні відносини за участю маленьких хлопчиків. Умовно поділяється на шьотакон і стрейт-шьотакон (гомосексуальні і гетеросексуальні відносини відповідно). У порівнянні з лоліконом є менш популярним, що пояснюється більшою гетеросексуальною аудиторією чоловіків.

Обкладинка першого тому Shounen Ai no Bigaku, однієї з найпопулярніших шьотаконних манґ

На відміну від «яою» і «шьонен-аю», цільовою аудиторією шьотакона є чоловіки, в основному так звані «бойлавери» («boy» — хлопчик, юнак; «love» — любити), а не дівчата і жінки, тому шьотакон менш орієнтований на чуттєві і драматичні моменти, і більше спрямований на фізіологічні, хоча сюжетної межі між шьотаконом і яоєм немає (бувають шьотаконні роботи, витримані в традиційній яойній стилістиці). Ще більш розмитою є межа між шьотаконом і шьонен-аєм.

Вельми частою тематикою шьотаконних робіт є хлопчики, що одягаються і ведуть себе як дівчатка. Для опису таких робіт використовуються термін англ. crossdressing (яп. 女装 джьосо, дослівно:одягається жінкою).

Деякі критики стверджують, що цей жанр сприяє фактично сексуальному насильству над дітьми, в той час як инші стверджують, що немає ніяких доказів для цього, або, що є докази зворотного[джерело?].

Історія

Термін шьотакон утворено від скорочення виразу «комплекс Шьотаро» (яп. 正太郎 コンプレックス шьо:таро: конпуреккусу). Шьотаро — юний персонаж манґи Tetsujin 28-go. Назву часто скорочують просто до шьота (сьота).

У 2008-му році через численні скандали з користувачами адміністрація блоґ-сервісу «Живий журнал» ввела нові правила, згідно з якими дитячою порнографією перестали вважатися малюнки, в тому числі шьотакон і лолікон .

Приклади

Манґа

Велика частина шьотаконної манґи публікується в спеціалізованих антологіях:

Але існують також і окремі повноцінні томи манґи:

  • Boku no Pico
  • Kousoku shounen no Susume
  • Shota kingdom
  • Undercover boys

Аніме

Література

  • Иванов Б. А. Введение в японскую анимацию. — 2-е изд. — М. : Фонд развития кинематографии: РОФ «Эйзенштейновский центр исследований кинокультуры», 2001. — 396 с.
  • Brenner Robin E. Understanding Manga and Anime. Libraries Unlimited, 2007. — 357 с. — ISBN 9781591583325.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.