Сяноцька земля

Сяноцька земля, або Сяніцька земля (лат. Terra et Districtus Sanociensis, пол. Ziemia sanocka) — одна з історичних земель Руського воєводства з центром у місті Сянік.

Герб
Штандарт

Історія
Сяніцька земля на адміністративній мапі-схемі
Сяноцька земля на сучасній мапі з топографічним фоном                      Кордони країн (близько 1600)                      Кордони країн (близько 1400)
   Міста та найстаріші села (згадуються до 1400)

Правдоподібно, утворилась після окупації у 1340-х роках цієї частини Галичини ще до її повного захоплення у 1349 році,[1] згадується з 1359 р. (лат. castellania Sanocensi).[2]

Входила до складу Руського воєводства Королівства Польського у 1434–1569 роках, Корони Польської Речі Посполитої — у 1569–1772 роках. Межувала із Угорським королівством.[3] На відміну від інших земель воєводства, не ділилась на повіти. У 1676 році подимний податок сплачували мешканці 371 села, 12 міст та містечок.[4] У Сяніцькій землі швидше, ніж в інших землях Галичини, введене польське право.[5]

Примітки
  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 24.
  2. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 25-27, IX.
  3. Еліти СЯНОЦЬКОЇ землі XV — першій пол. XVІ ст. / Національний університет «Львівська політехніка» Інститут гуманітарних І соціальних наук Кафедра історії, теорії та практики культури Рада молодих вчених Інституту гуманітарних і соціальних наук
  4. Gloger, Zygmunt. Województwo Ruskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. (пол.)
  5. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 31.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.