Руське воєводство

• Галицький повіт → Галич (Галицька земля)
• Дрогобицький повіт → Дрогобич (Перемишльська земля)
• Стрийський повіт → Стрий (Перемишльська земля)
• Жидачівський повіт → Жидачів (Львівська земля)
• Коломийський повіт → Коломия (Галицька земля)
• Красноставський повіт → Красностав (Холмська земля)
• Львівський повіт → Львів (Львівська земля)
• Перемишльський повіт → Перемишль (Перемишльська земля)
• Ратненський повіт → Ратне (Холмська земля)
• Самбірський повіт → Самбір (Перемишльська земля)
• Сяноцький повіт → Сянок (Сяноцька земля)
• Теребовельський повіт → Теребовля (Галицька земля)
• Холмський повіт → Холм (Холмська земля)

Утворилося на частині терену колишнього Галицько-Волинського князівства, південна частина якого (королівство Русі) після смерті останнього володаря Юрія II Тройденовича та боротьби за спадщину відійшла у 1340-х роках згідно угоди Людовика Угорського з Казимиром ІІІ стала особистим доменом короля до його смерті. З 1370 включене до складу Угорського королівства і внаслідок заворушень у ньому 1387 анексоване Володиславом Ягайлом. Але Папи Римські надалі визнавали землі частиною угорської корони і польські королі титулувались лише панами землі. Оскільки терени фактично належали Короні, а титулярними володарями були монархи Угорщини, то було вирішено змінити статус земель, адже смерть Владислава Ягайла відкривала питання приналежності королівства Сигізмунду І Люксембургу згідно польсько-угорської угоди. Надалі правонаступниками королів Угорщини стали імператори Священної Римської імперії німецького народу.

Статус воєводства територія отримала внаслідок поширення у 1434 році положень Єдлінського привілею (1430) на руські землі (разом із Західним Поділлям — Подільським воєводством) і поширення на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств. Тоді руська шляхта згодилась понизити статус королівства до воєводства.

Воєводство було ліквідоване в час першого поділу Речі Посполитої (1772), коли більша його частина увійшла до складу володінь Габсбурґів в Священній римській імперії (з 1804 pоку Австрійська імперія, з 1867 Австро-Угорщина) на правах «Королівства Галичини та Володимирії» (Königreich Galizien und Lodomerien). Холмська земля, залишилася у складі Речі Посполитої. За третім поділом Речі Посполитої Холмська земля увійшла до складу Габсбурзьких володінь (до 1809).

Руське воєводство межувало на заході з Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами; на півночі — з Брестським воєводством Великого Князівства Литовського; на сході — з Волинською землею (від 1566 воєводством) та Подільським воєводством. Холмська земля була відділена від решти воєводства територією Белзької землі (від 1462 воєводства). Південний кордон Руського воєводства проходив по Карпатському хребту і відділяв його від Угорського королівства.

Складалося з 5 земель: Львівської — з центром у Львові, Галицької  (також Покуття)— з центром у Галичі, Перемишльської — з центром у Перемишлі, Холмської — з центром у Холмі та Сяноцької — з центром у Сяноку. Було єдиним з-поміж воєводств на українських землях, яке поділялося на землі.

Кожна з земель у свою чергу ділилися на повіти:

• Львівська земля складалася з Львівського, Жидачівського, Городоцького повітів.
• Галицька земля — з Галицького, Теребовельського, Коломийського, Снятинського.
• Перемиська — з Перемиського, Переворського, Лежайського, Самбірського.
• Холмська — з Холмського, Красноставського, Ратненського та Грубешівського.
• Сяноцька — зі Сяноцького. Була ексклавом, що певною мірою відобразилося на її особливому статусі.

Адміністративно-територіальний поділ воєводства зазнавав змін. У XVI ст. зникають старі замкові повіти: у Львівський землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемиській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостиський, Переворський, Ряшівський, Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський.

Із впровадженням коронного (польського) права відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові і негродові повіти. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства. Окремо діяв земський суд у Переворську (1437-1477, Перемишльська земля). Зі збільшенням чисельності шляхти у XVII ст. в межах окремих земель виділяються нові земські суди: теребовельський (1648–1784), жидачівський (1557–1784).

В усіх центрах земель діяли земські суди. Гродські суди також діяли у центрах земель та Теребовлі (1503–1772 рр., 1508 року тимчасово був переведений до Бучача через сильні руйнування міста після нападу татар[2]) (Галицька земля), Городку (1528–1540) та Жидачеві (1649–1783) (Львівська земля), Самборі (1530–1537) (Перемишльська земля), Красноставі.

Зовнішні зображення
Карта Західної України
	Карта Чорної Русі. Автор Г.Л. де Боплан, 1665 р.

Зовнішні зображення
Карта Речі Посполитої
	Карта Польщі,Литви й України. Автор Нікола Сансон з Аббевіля. Видано в Амстердамі, Ніколас II Фішер (Піскатор) (1649—1702).
	Карта Речі Посполитої

Боплан на своїх картах називає Р.в. також «Львівське воєводство» (фр. Palatinat de Lemberg), яке разом із воєводствами Холм і Белз входять до регіону «Чорна Русь» (фр. Russie Noire, лат. Russia Nigra). (не плутати із землями навколо м. Новогрудок). Ймовірно така назва пов'язана з тим, що іноземці плутали слова «червона» і «чорна», чермна^{[джерело?]}. Натомість картограф із Амстердама Ф. де Вітт на карті Польщі 1675 р. використовує більш традиційне Червона Русь (лат. Russia Rubra)[3].

Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань шляхта Руського воєводства збиралася на сеймики у центрах земель. Генеральний сеймик воєводства відбувався у Вишні (тепер м. Судова Вишня, Мостиського р-ну, Львівської обл.). На нього з'їжалися депутати від Львівської, Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель.[4] Холмська шляхта, через географічне положення своєї землі, їхала на сейм окремо. Окремо проводилися сеймики в межах усіх земель Руського воєводства. Галицький сеймик проходив на тиждень раніше від Генерального.

Шляхта Руського воєводства обирала своїх представників на сейм (послів) та депутатів (до Коронного трибуналу у Любліні та Скарбового трибуналу у Радомі). Кількість послів від земель була різною: львівська — 2; галицька — 6; перемишльська — 2; холмська — 2; сяноцька — 2. Серед усіх воєводств — Р. в. мало на сеймі найбільшу кількість послів 23 (разом з сенаторами).

На Коронний трибунал від Руського воєводства обирали 2 послів на рік, одного на сеймику у Вишні, а другого, по-черзі, від Галицької та Холмської земель.

Урядницька структура Руського воєводства була строкатою, відображала поділ на землі. На чолі урядницької піраміди був воєвода руський. Кожна з земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся каштелян львівський — належав до «більших», або «кріслових», каштелянів-сенаторів (засідали у сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський були т. зв. «дронжковими» каштелянами (засідали у сенаті на вузьких лавах під стінами). Загалом у сенаті від Руського воєводства засідало 6 світських сенаторів та 3 церковиних (арцибіскуп львівський, католицькі єпископи Перемишля, Холма).

Найповніша номенклатура земських урядників була у Львівській землі Руського воєводства. Кожна з земель та Красноставський повіт Холмської землі мала свого підкоморія. Серед повітів Руського воєводства видялялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський — існували уряди (або посади) хорунжого, мечника, войського (більшого та меншого), ловчого, підстолія, підчашого, скарбника, чашника. Епізодично у Городку, Медиці, Самобрі та Стрию фіксуються уряди войських.

Руське воєводство було одним з найбільш заселених та урбанізованих територій на українських землях. Наприкінці XV ст. у воєводстві нараховувалося понад 1700 населених пунктів, з яких приблизно 20 % були королівською власністю. В цей час на території воєводства нараховувалося 65 міст і містечок. На кінець XVI ст. у Р. в. нараховувалося бл. 2800 населених пунктів, серед яких було 193 міст і містечок. Упродовж XVI ст. у воєводстві було локовано 128 міст і містечок. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 відповідно). На момент ліквідації Руського воєводства на цій території нараховувалося близько 280 міст і містечок.

• Руські воєводи
• Війна за галицько-волинську спадщину
• Галицька земля
• Волинське воєводство
• Белзьке воєводство
• Руський домен короля

• Михайловський В. М. Руське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 396. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Вінниченко О. Сеймики та з'їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. — Львів, 2000. — Вип. 3. — С. 41—47.
• Ониськів М. Комунікація монаршого двору із провінцією в Речі Посполитій: видача та доставка королівських універсалів до Львівського й Перемишльського ґродів Руського воєводства // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (липень—серп.). — С. 161—178. — ISSN 0130-5247.
• Руське воєводство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVI-sty. Dział II-gi. «Ziemi Ruskie» / Opr. A.Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899—1904.
• Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. — Lwów, 1939.
• Gloger Z. Województwo Ruskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
• Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 171—177.
• Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573—1695. // Rocznik Przemyski. — Przemyśl, 1998. — t. XXXIV.
• Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego // Studia nad historią prawa polskiego. — Lwów, 1938. — T. XVI. — Zesz. 3.
• Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K. Przyboś. — Wrocław, 1987.
• Źródła dziejowe. T. XVIII. Cz. II. Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A.Jabłonowski. — Warszawa, 1903.