Сіддхам

Сіддхам, сіддхаматрика (санскр. सिद्धं, siddhaṃ^IAST, «завершений, досконалий») — одна з північноіндійських форм письма, що використовувалась для запису санскрита. Сіддхам походить з писемності брахмі (через письмо гупта). З нього розвинулася писемність деванагарі та інші азійські писемності, зокрема тибетське письмо.

Сіддхам Кукая

Короткий опис

Сіддхам є абугідою, в якій кожний знак позначає склад, проте в ній немає всіх можливих складів. Якщо літера не має додаткових знаків, голосною складу вважається короткий «a». Для позначення інших голосних, носових призвуку (анусвара) та придиху (вісарга) використовуються діакритичні знаки. Спеціальний значок (вірама) може використовуватися для позначення літери без голосного, що іноді трапляється в кінці санскритських слів.

Наразі сіддхам зберігся лише в Японії. Там це письмо називається «сіттан» (悉曇) або «бондзі» (梵字) та використовується переважно для запису мантр і сутр в езотеричних школах буддизму Сінгон і Тендай, а також синкретичної секті Сюгендо. В інших місцях сіддхамське письмо вийшло з ужитку.

У Японії сіддхам було запроваджено 806 року Кукаєм, після його повернення з Китаю. Там він вивчав санскрит у ченців, які отримали освіту в Наланді. Сутри, що прийшли в Китай з Індії, були написані різноманітними шрифтами, однак сіддхам був найважливішим з них.

До часу, коли Кукай вивчав буддизм, торговельні та паломницькі сухопутні шляхи в Індію, що були частиною Великого Шовкового Шляху, вже були перекриті ісламської імперією Аббасидів. У середині IX століття в Китаї сталося кілька чисток «іноземних релігій», що призвело до ізоляції Японії від витоків індійської писемності. З часом, інші шрифти, зокрема, деванагарі, замінили сіддхам в Індії, тож Японія залишилася єдиним місцем, де збереглася ця писемність

Віднедавна сіддхам використовується в дизайні, наприклад в написах на футболках. Програмне забезпечення «Mojikyo» містить сіддхамські шрифти.

Голосні

Незалежна форма	Романізація	Як діакритика з	Незалежна форма	Романізація	Як діакритика з
	a^IAST			ā^IAST
	i^IAST			ī^IAST
	u^IAST			ū^IAST
	e^IAST			ai^IAST
	o^IAST			au^IAST
	aṃ^IAST			aḥ^IAST

Незалежна форма	Романізація	Як діакритика з	Незалежна форма	Романізація	Як діакритика з
	ṛ^IAST			ṝ^IAST
	ḷ^IAST			ḹ^IAST

Альтернативні форми
ā^IAST	i^IAST	i^IAST	ī^IAST	ī^IAST	u^IAST	ū^IAST	o^IAST	au^IAST	aṃ^IAST

Приголосні

	Проривні				Носові	Апроксиманти	Фрикативні
Глухі		Дзвінкі
Непридихальні	Придихальні	Непридихальні	Придихальні
Гортанний							h^IAST
Задньоязикові	k^IAST	kh^IAST	g^IAST	gh^IAST	ṅ^IAST
Середньопіднебінні	c^IAST	ch^IAST	j^IAST	jh^IAST	ñ^IAST	y^IAST	ś^IAST
Ретрофлексні	ṭ^IAST	ṭh^IAST	ḍ^IAST	ḍh^IAST	ṇ^IAST	r^IAST	ṣ^IAST
Зубні	t^IAST	th^IAST	d^IAST	dh^IAST	n^IAST	l^IAST	s^IAST
Губно-губні	p^IAST	ph^IAST	b^IAST	вн^IAST	m^IAST
Губно-зубний		v^IAST

Лігатури в алфавіті
kṣ^IAST	llaṃ^IAST

Альтернативні форми
ch^IAST	j^IAST	ñ^IAST	ṭ^IAST	ṭh^IAST	ḍh^IAST	ḍh^IAST	ṇ^IAST	ṇ^IAST	th^IAST	th^IAST	dh^IAST	n^IAST	m^IAST	ś^IAST	ś^IAST	v^IAST

Лігатури

k $\cdots$ kṣ	-ya	-ra	-la	-va	-ma	-na
k^IAST	kya^IAST	kra^IAST	kla^IAST	kva^IAST	kma^IAST	kna^IAST
rk^IAST	rkya^IAST	rkra^IAST	rkla^IAST	rkva^IAST	rkma^IAST	rkna^IAST
kh^IAST	$\cdots$
$\vdots$ загалом 68 рядів.

ṅka^IAST	ṅkha^IAST	ṅga^IAST	ṅgha^IAST
ñca^IAST	ñcha^IAST	ñja^IAST	ñjha^IAST
ṇṭa^IAST	ṇṭha^IAST	ṇḍa^IAST	ṇḍha^IAST
nta^IAST	ntha^IAST	nda^IAST	ndha^IAST
mpa^IAST	mpha^IAST	mba^IAST	mbha^IAST

ṅya^IAST	ṅra^IAST	ṅla^IAST	ṅva^IAST
ṅśa^IAST	ṅṣa^IAST	ṅsa^IAST	ṅha^IAST	ṅkṣa^IAST

ska^IAST	skha^IAST	dga^IAST	dgha^IAST	ṅktra^IAST
vca^IAST/bca^IAST	vcha^IAST/bcha^IAST	vja^IAST/bja^IAST	vjha^IAST/bjha^IAST	jña^IAST
ṣṭa^IAST	ṣṭha^IAST	dḍa^IAST	dḍha^IAST	ṣṇa^IAST
sta^IAST	stha^IAST	vda^IAST/bda^IAST	vdha^IAST/bdha^IAST	rtsna^IAST
spa^IAST	spha^IAST	dba^IAST	dbha^IAST	rkṣma^IAST

rkṣvya^IAST	rkṣvrya^IAST	lta^IAST	tkva^IAST
ṭśa^IAST	ṭṣa^IAST	sha^IAST	bkṣa^IAST

pta^IAST	ṭka^IAST	dsva^IAST	ṭṣchra^IAST

jja^IAST	ṭṭa^IAST	ṇṇa^IAST	tta^IAST	nna^IAST	mma^IAST	lla^IAST	vva^IAST	$\cdots$

Альтернативні форми лігатур, що містять ṇ^IAST.

ṇṭa^IAST	ṇṭha^IAST	ṇḍa^IAST	ṇḍha^IAST

Склади з ṛ

kṛ^IAST	khṛ^IAST	gṛ^IAST	ghṛ^IAST	ṅṛ^IAST	cṛ^IAST	chṛ^IAST	jṛ^IAST	jhṛ^IAST	ñṛ^IAST	$\cdots$

Деякі прості склади

rka^IAST	rkā^IAST	rki^IAST	rkī^IAST	rku^IAST	rkū^IAST	rke^IAST	rkai^IAST	rko^IAST	rkau^IAST	rkaṃ^IAST	rkaḥ^IAST
ṅka^IAST	ṅkā^IAST	ṅki^IAST	ṅkī^IAST	ṅku^IAST	ṅkū^IAST	ṅke^IAST	ṅkai^IAST	ṅko^IAST	ṅkau^IAST	ṅkaṃ^IAST	ṅkaḥ^IAST

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.