Сіла Ворд

Сіла Енн Ворд (англ. Sela Ann Ward; нар.. 11 липня 1956) — американська акторка, найбільш відома за своїми ролями в телесеріалах «Сестри» (1991—1996), «Знову і знову» (1999—2002) та «C. S. I.: Місце злочину Нью-Йорк» (2010—2013)[3]. Лауреатка двох премій «Еммі» і «Золотого глобуса».

Сіла Ворд
Ім'я при народженні англ. Sela Ann Ward
Народилася 11 липня 1956(1956-07-11)[1][2] (65 років)
Мерідіан, Міссісіпі, США
Громадянство  США
Діяльність телеакторка, кіноакторка, акторка, модель, автобіографістка, акторка озвучення, кінопродюсерка
Alma mater Університет Алабами
Роки діяльності з 1983 — тепер. час
IMDb nm0000688
Нагороди та премії

Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у телесеріалі — драма (2000)

Прайм-тайм премія «Еммі» в найкращу жіночу роль у драматичному телесеріаліd (2000)

Прайм-тайм премія «Еммі» в найкращу жіночу роль у драматичному телесеріаліd (1994)

 Сіла Ворд у Вікісховищі

Раннє життя

Сіла Ворд, старша з чотирьох дітей, народилася в місті Мерідіен (штат Міссісіпі) в родині домогосподарки та інженера-електрика[4].

Кар'єра
Сіла Ворд в 1994 році

Після закінчення університету в Алабамі Сіла працювала в Нью-Йорку моделлю на презентаціях і знімалася в рекламі косметичної фірми «Мейбеллін».

В 1983 році вона переїхала до Каліфорнії, де знялася разом з Бертом Рейнольдсом у своєму першому фільмі «Чоловік, який любив жінок». Протягом 1980-х працювала для кіно і телебачення, знімаючись головним чином в однотипних ролях світських красунь. У 1991 році їй нарешті вдалося зруйнувати стереотип, коли вона отримала нетипову для себе роль богемної алкоголічки Теодори Рід в серіалі «Сестри», за яку в 1994 році отримала премію «Еммі».

Після того, як 39-річну Сілу Ворд, яка пробувалася на роль дівчини Бонда відкинули з формулюванням «Нам потрібна Сіла, але Сіла на десять років молодше»[5], хоча акторові Пірсу Броснану було вже 42, актриса стала автором ідеї та продюсером фільму «The Changing Face of Beauty» про американську одержимість молодістю і про наслідки цієї манії для жінок.

Засновники серіалу «Знову і знову» спочатку вважали, що Сіла занадто красива для ролі матері-одиначки середніх років, але ця роль принесла їй другу «Еммі» та «Золотий глобус».

Сілі Ворд пропонували ролі Меган Доннері в серіалі «C. S. I.: Місце злочину» та Сьюзен Майєр в серіалі «Відчайдушні домогосподарки». Актриса заявила, що більше не хоче зніматися в головних ролях у телесеріалах, тому що не хоче надовго розлучатися зі своєю сім'єю[6]. У 2005 році вона зіграла одну з головних ролей наприкінці першого — початку другого сезонів телесеріалу «Доктор Хаус». У 2012 році брала участь як запрошена актриса у фінальному епізоді 8х22 цього серіалу — «Усі помирають» («Everybody Dies»).

Особисте життя

З 1992 року Сіла Ворд одружена з підприємцем Говардом Шерманом, має двох дітей: Остіна (1994) та Аннабеллу (1998).

У 2002 році актриса стала ініціатором відкриття у своєму рідному місті Меридіан притулку для дітей Hope Village, які втратили батьків або зазнали жорстокого поводження.

Фільмографія

Нагороди

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102302120X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Discogs — 2000.
  3. EMMY AND GOLDEN GLOBE AWARD WINNER SELA WARD JOINS THE CAST OF "CSI: NY". CBS Entertainment Releases (CBS Entertainment). 13 липня 2010. Процитовано 13 липня 2010.
  4. Sela Ward Biography (1956-)
  5. OnTV Shows | myLifetime.com. Архів оригіналу за 5 липня 2007. Процитовано 7 квітня 2019.
  6. Why Sela Ward won't return to television | Sela Ward | Television | TV | Entertainment Weekly

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.