Сільвіо Мондинеллі

Сільвіо Мондінеллі (Silvio Mondinelli; народився 24 червня 1958(19580624) в Гардоне Валь Тромпія Італія) — італійський альпініст, підкорювач усіх 14 восьмитисячників Землі.

Сільвіо Мондінеллі
Silvio Mondinelli
Народився 24 червня 1958(1958-06-24) (63 роки)
Громадянство  Італія
Національність італієць
Місце проживання Італія
Діяльність альпініст
Знання мов італійська
Сайт gnaromondinelli.it

Мондінеллі розпочав кар'єру горосходжувача підкоренням кількох вершин в Альпах, зокрема гори Монте Роза. В 1981 р. він стає альпійським провідником і з 1987 по 1991 рр. працює інструктором провідників. З 1984 р. починає сходження на вершини поза Європою, зокрема в Північній і Південній Америці, Гімалаях і Каракорумі.

2001 р. став одним з найвизначніших в спортивній кар'єрі — аж 4 восьмитисячники було підкорено: Еверест, Гашербрум І, Гашербрум ІІ і Дхаулагірі. 25 липня 2004 р. він досягає вершини К2 (8611 м) і декларує цей успіх «K2 2004-50 years later».[1][2]

Разом з іншим італійцем Сімоне Моро (Simone Moro) став негативним героєм скандалу, пов'язаного з завоюванням Корони Гімалаїв і Каракоруму. Виявилося, що їх сходження на Лхоцзе є обманом. Річард Павловські (Ryszard Pawłowski), який здійснював сходження в той же час, стверджував, що італійці не дійшли до вершини майже 150 метрів. Мондінеллі знову здійснив спробу зійти на Лхоцзе в 2006 р., цього разу успішно досягнувши вершини.

Найвизначніші сходження

Див. також

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. K2 2004 — 50 years later Everestnews.com. 8 July 2004. Retrieved 25 January 2011.
  2. Nanga Parbat: ‘Gnaro’ Mondinelli to Walter and Simon's rescue Worpress.com. 20 July 2008. Retrieved 25 January 2011.
  3. Mondinelli's bio and charitable work information. Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine. Ferrino.it. Retrieved 25 January 2011.
  4. Silvio Mondinelli: Annapurna 2005 Everestnews.com, 2005. Retrieved 25 January 2011.
  5. it: Mondinelli nella storia: Nord e Sud senza ossigeno Montagna.tv. Retrieved 9 January 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.