Макалу

Макалу (непальська: मकालु; кит. 马卡鲁山)) — п'ята за висотою вершина світу (8463 м,[1] за іншими даними 8485 м[2]), розташована за 22 км на південний схід від Джомолунгми на кордоні Китаю і Непалу. Форма гори нагадує чотирикутну піраміду з гострими гранями.

Макалу
Гора Макалу
Гора Макалу
27°53′03″ пн. ш. 87°05′20″ сх. д.
Країна  Непал і  КНР
Регіон Косі
Розташування Китай, Непал
Система Гімалаї
Тип гора
Висота 8463 м[1]
Висота відносна 2378 м
Ізоляція 17 км
Перше сходження 15 травня 1955 року
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150293
peakbagger.com 10649
Peakware 162
GeoNames 1283087
Макалу
Макалу (Непал)
 Макалу у Вікісховищі

Назва вершини найімовірніше походить від санскр. Маха-Кала, що перекладається як «Велика Чорна». Також вживається назва Кумба карна, що означає «гігант».

Історія сходжень

Не зважаючи на те, що ця вершина була добре відома європейцям вже починаючи з другої половини XIX століття, перші спроби сходження на Макалу належать тільки до середини 50-х років XX сторіччя. Цей факт значною мірою пояснюється тим, що у гірському районі Махалангур Гімал крім Макалу розташовано також вершини Еверест та Лхоцзе, і переважна більшість експедицій, що відвідували ці місця, мали на меті підкорення найвищої вершини світу.

  • 1954 — весною американська експедиція Каліфорнійського альпіністського клубу робить першу спробу сходження на вершину Південно-східним гребенем. Досягнуто висоти 7060 метрів. Восени того ж року район Макалу відвідує група французьких альпіністів, мета яких — розвідка північних схилів гори для організації серйозної експедиції наступного року. Досягнуто висоти 7880 метрів на північному гребені.
  • 1955 — весною французька експедиція під керівництвом Жана Франко досягає успіху, зійшовши на вершину північним маршрутом, розвіданим восени попереднього року. 15, 16 і 17 травня трьома групами на вершину піднялися загалом 9 осіб.
  • 1970 — друге сходження на Макалу. Здійснено японською експедицією південно-східним гребенем через Південно-східну вершину (маршрутом американської експедиції 1954 р.).
  • 1971 — французька експедиція під керівництвом Р. Параго підіймається на вершину технічно дуже складним маршрутом — Західним ребром. Сходження відбувалося в украй несприятливих погодних умовах.
  • 1975 — югославська експедиція восени прокладає новий маршрут до вершини, піднявшись ніким не пройденою до цього Південною стіною.
  • 1976 — чехословацька експедиція здійснює сходження Південно-західним ребром через Південно-східну вершину.
  • 1997 — російська експедиція вперше досягає вершини по Західній стіні. Це технічно найскладніший з усіх маршрутів, прокладених до вершини Макалу.
  • 2004 — видатний український альпініст Владислав Терзиул досяг вершини Макалу по технічно складному Західному ребру, відомому під назвою Ребро Параго. Владислав Терзиул загинув під час спуску з гори[3].
  • 2009 — 9 лютого Симоні Моро (Італія) та Денис Урубко (Казахстан) вперше здійснюють зимове сходження на Макалу.
  • 2010  — українська експедиція прокладає новий маршрут на Макалу по лівій частині Південно-західної стіни з виходом на Ребро Параго. Вершини досягли Сергій Бублик, Дмитро Венславовський і Володимир Рошко[4].

Наразі[коли?] момент здійснено 206 успішних сходжень на вершину. При спробах підкорити вершину загинули 22 альпіністи.

Примітки
  1. Макалу на сайті Peakware
  2. Geographical facts of the Main 8000ers (англ.)
  3. Sad results on Makalu and Unanswered Questions: 1 missing climber and 1 passed away on Makalu. www.everestnews2004.com. Процитовано 1 грудня 2017.
  4. Українські альпіністи підкорили гімалайську вершину Макалу за найскладнішим маршрутом (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.

Посилання

Джерела
  • Параго Робер, Сеньер Яник. Макалу. Западное ребро. — М., 1977. — 159 с.
  • Вольф Яромир. Восхождение на Макалу. — М.: ФиС, 1983. — 302 с.
  • Томчик В. Макалу. Короткий огляд
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.