Сірий лангур

Лангур (Semnopithecus) — рід приматів фауни Старого Світу з родини Мавпові (Cercopithecidae) надродини Catarrhini (вузьконосі).

?
Лангур

Чорноногий сірий лангур (S. hypoleucos)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові(Chordata)
Клас: Ссавці(Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі мавпи (Haplorrhini)
Родина: Мавпові (Cercopithecidae)
Підродина: Колобусові (Colobinae)
Рід: Лангур (Semnopithecus)
(Desmarest, 1822)

Види

див. текст

Посилання
Вікісховище: Semnopithecus
Віківиди: Semnopithecus
EOL: 39164
ITIS: 572834
NCBI: 88028
Fossilworks: 72227

Це територіальні тварини, що живуть у різних середовищах існування, від пустель до тропічних дощових лісів, від рівня моря до 4000 метрів на індійському субконтиненті. Вважаються священними тваринами у індусів. До недавна до роду належав один вид, Semnopithecus entellus, зараз визначають сім видів[1][2].

Вигляд

Досить великі, стрункі тварини. Їх хутро сіре зверху, знизу білувате або оранжево-жовте. Чорне чи фіолетове обличчя голе й оточене білястим волоссям. Ці тварини можуть досягати довжини тіла 40-78 см; хвіст довший тіла і може вирости до 110 см. Вага до 23 кг.

Стиль життя

Вони активні в основному вранці і ввечері, відпочиваючи у найгарячішу частину дня. Вони їдять рослинний матеріал, такий як листя, з додаванням фруктів, квітів і рослин. Вони витрачають значну частину часу на землі, але також можуть легко переміщатися по деревах. Живуть у великих змішаних групах від 5 до 125 тварин, але від 13 до 37 це норма. Групи мають ієрархію.

Види

Відомо 7 сучасних видів роду Semnopithecus:

Посилання

  1. Groves, C. (2005-11-16). У Wilson, D. E., and Reeder, D. M. (eds). Mammal Species of the World (вид. 3rd edition). Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-8221-4.
  2. Osterholz, Martin;Walter, Lutz and Roos, Christian (2008). Phylogenetic position of the langur genera Semnopithecus and Trachypithecus among Asian colobines, and genus affiliations of their species groups. BMC Evolutionary Biology 8 (1): 58. doi:10.1186/1471-2148-8-58.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.