С-4М «Гроза»

Безшумний спеціальний пістолет С-4 (С-4М) «Гроза» — радянський неавтоматичний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.

Малогабаритний спеціальний пістолет
С-4 (С-4М) «Гроза»
Тип: пістолет безшумної стрільби
Походження:  СРСР
Історія служби
Термін використання 1960-ті — 1990-ті
Використання у агентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби
Історія виробництва:
Розроблено 1965 рік
Виробник ЦКБ-14 (СРСР)
Характеристики
Маса без патронів — 660 г
спорядженого — 700 г
Довжина 140 мм
Довжина ствола, мм: 68 мм
Ширина 21 мм
Тип боєприпасу спеціальні безшумні патрони ПЗА чи ПЗАМ
Калібр 7,62 мм
Дульна швидкість 150 м/с
Прицільна дальність 25 м
Тип боєпостачання 2 патрони в каналі ствола

Історія створення пістолетного комплексу

Безшумний пістолет С-4 (кодове позначення НДДКР «Гроза») розроблявся на початку 1960-х років для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї. Пістолет — один з перших зразків зброї з відсічкою порохових газів в гільзі.

В основу конструкції пістолета покладені спеціальні безшумні патрони лінійки ПЗ «Змія» / ПЗА / ПЗАМ калібру 7,62 мм (7,62х63), в яких звук пострілу глушився шляхом запирання порохових газів в збільшеній гільзі підвищеної міцності. Замикання порохових газів здійснювалося за допомогою проміжного поршня, що визначило велику довжину гільзи[1].

У 1965 році розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ. Згодом, з удосконаленням патрона (ПЗАМ), під нього був модернізований і пістолет, який отримав назву С-4М.

Конструкція, склад комплексу

В пістолеті застосовується спеціальний патрон ПЗА (ПЗАМ). При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.

Пістолет являє собою неавтоматична двухствольну стрілецьку зброю з відкидним вперед-вниз блоком з двох вертикально розташованих стволів і роздільними курками для кожного ствола.

Для заряджання і розряджання пістолета використовуються спеціальні металеві обойми, що об'єднують два патрони. Ударно-спусковий механізм з прихованими курками, одиночної дії (несамовзвідних). Зведення курків здійснюється вручну при натисканні на важіль, розташований паралельно нижній частині спускової скоби. Зліва на руків'ї, позаду спускового гачка, розташований ручний запобіжник, в задній частині рукоятки — засувка блоку стволів[2].

Конструкція пістолета і боєкомплект не розраховані застосування зброї у бою, а лише для виконання спецзавдань. Передбачалось що перший постріл здійснюватиметься на ураження цілі, другий — «контрольний».

Див. також

Примітки
  1. Патрон СП-1, СП-2, СП-3, СП-4, СП-5, СП-6. Энциклопедия оружиия
  2. Оружие ближнего боя России. М.: НО Ассоциация «Лига содействия оборонным предприятиям». 2010. стор. 90-91

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.