МСП (пістолет)
Малогабаритний спеціальний пістолет (МСП) — радянський неавтоматичний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.
| Малогабаритний спеціальний пістолет (МСП) | |
|---|---|
 | |
| Тип: | пістолет безшумної стрільби |
| Походження: |  СРСР |
| Історія служби | |
| Термін використання | 1970-ті — досі |
| Використання у | агентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби |
| Історія виробництва: | |
| Розроблено | 1972 рік |
| Виробник | Тульський збройовий завод, ЦНДІ ТОЧМАШ (СРСР/Росія) |
| Характеристики | |
| Маса | без патронів — 530 г спорядженого — 560 г |
| Довжина | 115 мм |
| Довжина ствола, мм: | 66 мм |
| Ширина | 27 мм |
| Висота | 91 мм |
| Тип боєприпасу | спеціальний безшумний патрон (СП-3) |
| Калібр | 7,62 мм |
| Дульна швидкість | 150 м/с |
| Прицільна дальність | 25 м |
| Тип боєпостачання | 2 патрони в каналі ствола |
Історія створення пістолетного комплексу
Безшумний пістолет МСП (заводський індекс ТОЗ-37М, кодове позначення НДДКР «Гроза») розроблявся наприкінці 1960-х — початку 1970-х для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї.
Безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет МСП і патрон СП-3 був розроблений групою конструкторів Тульського збройового заводу і науково-дослідного інституту стрілецької і гарматної зброї ЦНДІ ТОЧМАШ під керівництвом Р. Д. Хлиніна[1]. Пістолет має виключно компактні розміри і практично безшумний при стрільбі, що забезпечується використанням спеціальних патронів СП-3, в яких порохові гази після пострілу замикаються в гільзі. Інший фактор, що покращує шумові характеристики зброї — відсутність автоматики, що виключає механічний шум при стрільбі.
У 1972 році на ТОЗі розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ.
Конструкція, склад комплексу
В пістолеті застосовується спеціальний патрон СП-3. При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.
Пістолет являє собою неавтоматичну двохствольну стрілецьку зброю із відкидним вперед-вниз блоком з двох вертикально розташованих стволів і роздільними курками для кожного ствола.
Для заряджання і розряджання пістолета використовуються спеціальні металеві обойми, що об'єднують два патрони. Ударно-спусковий механізм з прихованими курками, одиночної дії (несамовзвідних). Зведення курків здійснюється вручну при натисканні на важіль, розташований паралельно нижній частині спускової скоби. Зліва на руків'ї, позаду спускового гачка, розташований ручний запобіжник, в задній частині рукоятки — засувка блоку стволів.[1]
Конструкція пістолета і боєкомплект не розраховані застосування зброї у бою, а лише для виконання спецзавдань. Передбачалось що перший постріл здійснюватиметься на ураження цілі, другий — «контрольний».
Джерела
Примітки
- Оружие ближнего боя России. М.: НО Ассоциация «Лига содействия оборонным предприятиям». 2010. стор. 92-95