ТЕС Адамув

ТЕС Адамув (Adamów) – колишня вугільна теплова електростанція у центральній частині Польщі, котра знаходилась за шість десятків кілометрів на північний захід від Лодзі.

Золовідвал Гайовка

ТЕС Адамув

52°00′40″ пн. ш. 18°32′44″ сх. д.
Країна	Польща
Розташування	Польща, поблизу Турека
Введення в експлуатацію	1964 – 1966
Вид палива	буре вугілля
Енергоблоки	5х120
Котельні агрегати	Rafako OP-380
Турбіни	парові Zamech
Електрогенератори	Dolmel
Встановлена електрична потужність	600
Материнська компанія	Zespól Elektrowni Patnów-Adamów-Konin
ідентифікатори і посилання
ТЕС Адамув
ТЕС Адамув у Вікісховищі

У 1960-х роках вирішили використати для виробництва електроенергії відкриті між Лодзю та Познаню запаси бурого вугілля. Вони залягали поряд з поверхнею та дозволяли вести видобуток відкритим способом, при цьому кілька теплових станцій комплексу Понтнув – Конін – Адамув звели безпосередньо в районі кар’єрів.

В 1964 – 1966 роках на майданчику ТЕС Аламув ввели в експлуатацію п’ять конденсаційних енергоблоків потужністю по 120 МВт. Котли ОР-380 для них постачила компанія Rafako (Рацибуж), тоді як парові турбіни та генератори виготовили Zamech (Ельблонґ) і Dolmel (Вроцлав).[1] Паливна ефективність блоків становила 33,6%.[2]

Вугілля постачали з кар’єру Адамув по залізничній гілці, котра не мала інших сполучень окрім ТЕС.[3] Як допоміжне паливо використовували природний газ, котрий з 1971-го надходив по трубопроводу діаметром 400 мм із розташованого за вісім десятків кілометрів на південний захід від станції родовища Богдай-Уцехув (відоме високим вмістом азоту ). У 1977-му до Адамува проклали другий трубопровід діаметром 500 мм від Одолянува (в середині 1970-х через нього пройшов магістральний газопровід Ярослав – Щецин, до того ж саме в Одолянуві розмістили завод з вилучення азоту із продукції Богдай-Уцехув).[4]

Видалення продуктів згоряння відбувалось за допомогою димаря висотою 150 метрів, а для охолодження води звели п‘ять градирень висотою 96 метрів та діаметром по основі 70 метрів.[5]

Золу транспортували по пульпопроводу до розташованого за два кілометри від станції колишнього кар’єру Gajówka.

Видача продукції відбувалась по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[6]

У 2018 році станцію закрили. Причиною стало те, що подальше продовження роботи було можливе лише при великих інвестиціях задля приведення ТЕС до екологічних нормативів Євросоюзу. При цьому в кар’єрі Адамув залишалось вугілля лише на 3-4 роки роботи, за які зазначені інвестиції не могли окупитись.[7][8]