ТЕС Джорф-Ласфар

ТЕС Джорф-Ласфар — теплова електростанція на атлантичному узбережжі Марокко біля порту Джорф-Ласфар (сотня кілометрів на південний захід від Касабланки). Найпотужніша електростанція в країні.

ТЕС Джорф-Ласфар

33°06′17″ пн. ш. 8°38′12″ зх. д.
Країна	Марокко
Розташування	Марокко, біля порту Джорф-Ласфар
Введення в експлуатацію	1994-2001 (блоки 1-4), 2013-2014 (блоки 5-6)
Вид палива	вугілля
Водозабір	морська вода
Енергоблоки	2х330 + 2х348 + 2х350
Котельні агрегати	Stein (блоки 1-2), ABB CE (блоки 3-4), IHI (блоки 5-6)
Турбіни	парові T2-B-320-30-02-46 (блоки 1-2), парові ABB DKY3-2N41B (блоки 3-4), MHI (блоки 5-6)
Електрогенератори	ABB T255-420 (блоки 3-4)
Встановлена електрична потужність	2056
Материнська компанія	CMS Generation Company
Сайт	taqamorocco.ma
ідентифікатори і посилання
ТЕС Джорф-Ласфар

Площадку для ТЕС обрали на узбережжі південніше від гігантського комплексу з переробки фосфатів Jorf Lasfar Phosphate Hub. Чотири енергоблоки станції, розраховані на використання бітумінозного вугілля, ввели в експлуатацію з 1994 по 2001 роки. Перші два з них обладнали паровими турбінами Alstom потужністю по 330 МВт, а два наступні — паровими турбінами ABB по 348 МВт.

Проект реалізували через Jorf Lasfar Energy Company на умовах build-operate-transfer (будуй-експлуатуй-передай). Наразі станцією керує CMS Generation Company (належить енергетичній компанії емірату Абу-Дабі TAQA), яка також забезпечує постачання вугілля через порт Джорф-Ласфар.[1][2]

У 2013-2014 роках на станції ввели в експлуатацію ще два вугільні енергоблоки потужністю по 350 МВт. Проект коштував 1,6 млрд доларів США, а генеральним підрядником виступив консорціум у складі японської компанії Mitsui та південнокорейської Daewoo. Цю чергу обладнали паровими турбінами компанії Mitsubishi Heavy Industries. Її спорудження потребувало розширення вугільного терміналу до 7 млн тонн на рік.[3][4]