ТЕС Майнц-Вісбаден

ТЕС Майнц-Вісбаден — теплова електростанція в Німеччині у федеральній землі Рейнланд-Пфальц.

ТЕС Майнц-Вісбаден
50°01′36″ пн. ш. 8°14′15″ сх. д.
Країна  Німеччина
Розташування  Німеччина, федеральна земля Рейнланд-Пфальц
Введення в експлуатацію 1977 (Kraftwerk II), 2001 (Kraftwerk III)
Вид палива природний газ
Енергоблоки 1х355, 1х405
Котельні агрегати котел-утилізатор NEM (Kraftwerk III)
Турбіни газова ABB GT13D2 + парова (Kraftwerk II), газова Siemens SGT5-4000F + парова Siemens SST5-6000 (Kraftwerk III)
Електрогенератори Siemens (Kraftwerk III)
Встановлена електрична
потужність
760
Материнська компанія Kraftwerk Mainz-Wiesbaden
ідентифікатори і посилання
ТЕС Майнц-Вісбаден

Розташована на північній околиці Майнцу площадка використовувалась для виробництва електроенергії з 1899 року. В період між 1958 та 1964 роками тут звели три вугільні енергоблоки потужністю по 100 МВт, які разом іменували Kraftwerk I. У 1977-му їх доповнили енергоблоком потужністю 355 МВт (Kraftwerk II), що мав у своєму складі як парову, так і газову турбіни. Таким чином, він вже відносився до парогазових енергоблоків комбінованого циклу, проте при цьому зберігав класичний паровий котел, оскільки потужність газової турбіни GT13D складала лише 85 МВт. Паливна ефективність нового енергоблоку при виробництві електроенергії становила 44 %. Первісно він розраховувався для роботи на нафті, проте в подальшому був переведений на природний газ.

На межі століть електростанцію вирішили модернізувати шляхом закриття вугільної Kraftwerk I та спорудження замість неї сучасного повноцінного парогазового блоку, що отримав назву Kraftwerk III. Введений в експлуатацію у 2001 році, він оснащений турбінами компанії Siemens: газовою SGT5-4000F (також відома як V94.3A) потужністю 265 МВт та паровою SST5-6000 потужністю 140 МВт. Разом вони забезпечують паливну ефективність при виробництві електроенергії на рівні 58,4 %. Загальна ж ефективність електростанції підвищується за рахунок використання її в режимі теплоелектроцентралі. Можливо також відзначити, що, окрім закриття вугільних блоків, поява Kraftwerk III дозволила тримати газовий блок Kraftwerk II у режимі резерву на випадок холодного зимового періоду.

Зі спорудженням Kraftwerk III роботи на площадці станції не завершились. В 2003 році поряд із ТЕС ввели в експлуатацію сміттєспалювальний завод. Він постачає отриману в результаті своєї діяльності пару до електростанції, при цьому такі поставки становлять еквівалент 12 МВт виробленої електроенергії. А в 2016 році оголосили про наміри встановити тут десять двигунів Wärtsilä 34SG загальною електричною потужністю 100 МВт, які також можуть видавати 96 МВт теплової енергії та забезпечувати загальну паливну ефективність у 90 %. При цьому вони виводяться на режим за 2 хвилини та не мають обмежень по кількості запусків.

Видача продукції станції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.[1][2][3][4][5][6][7][8]

Примітки

  1. Kraftwerke Mainz-Wiesbaden.
  2. Combined Cycle Plants: Setting new standards. www.powerengineeringint.com. Процитовано 18 травня 2017.
  3. Mainz-Wiesbaden CCGT CHP Power Plant Germany - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 18 травня 2017.
  4. New standards in the gas-and-steam power plant process. Mainz-Wiesbaden power plant tests new developments in actual operations. ResearchGate (англ.). Процитовано 18 травня 2017.
  5. Press Pictures. www.siemens.com (англ.). Процитовано 18 травня 2017.
  6. cc-germany-rp. www.industcards.com. Процитовано 18 травня 2017.
  7. From base to cycling operation - innovative operational concepts for CCPP.[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Wärtsilä to supply flexible 100 MW combined heat and power plant to Germany. www.wartsila.com. Процитовано 18 травня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.