ТЕ7
ТЕ7 (Тепловоз з Електричною передачею, 7-ма серія) — пасажирський тепловоз, що випускався в СРСР з 1956 по 1964.
| ТЕ7 | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1956 — 1964 |
| Країна будування |
 СРСР |
| Завод | Харківський завод транспортного машинобудування, Луганський тепловозобудівний завод |
| Разом побудовано | 113 |
| Країни експлуатації |
СРСР |
| Роки експлуатації | 1957 — 2000-ні |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | пасажирський |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість |
140 км/год проектна 100 км/год реальна |
| Осьова формула | 2×(30−30) |
| Габарит | 1Т |
| Довжина локомотива | 2×16 969 мм |
| Ширина | 3083 мм |
| Висота | 4795 мм |
| Робоча маса | 2×126 т |
| Зчіпна маса | 2×126 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки |
21 тс (207 кН) |
| Повна колісна база | 12 800 мм (секція) |
| Найменший радіус кривих | 125 м |
| Тип дизеля | 2Д100 |
| Потужність дизеля | 2×1472 кВт (2×2000 к.с.) |
| Тип передачі | електрична постійного струму |
| Тяговий генератор | МПТ99/47А |
| Тип ТЕД | ЭДТ-200Б |
| Потужність ТЕД | 12×206 кВт |
| Діаметр коліс | 1050 мм |
| Сила тяги тривалого режиму | 2x11600 кгс |
| Швидкість тривалого режиму | 35 км/год |
| Дотична потужність | ~ 3000 к. с. |
| ККД | 28 % |
Історія
1955 було вирішено створити пасажирський тепловоз на базі вантажного тепловоза ТЕ3. У проект ТЕ3 було внесено низку змін і в кінці 1956 Харківський завод транспортного машинобудування виготовив перший двосекційний тепловоз серії — ТЕ7-001.
Від ТЕ3 тепловоз відрізнявся передатним числом тягового редуктора (66:26 замість 75:17), а від перших серій і конструкцією кабіни машиніста. Кабіна стала більш високою, світлою і більш звуконепроникною. Згодом вона стала використовуватися на всіх ТЕ3. Зміна передатного числа дозволила збільшити швидкість тривалого режиму з 20 до 25 км/год при одночасному зменшенні сили тяги. Спочатку проектна швидкість була визначена на рівні 140 км/год, однак за результатами експлуатації обмежена 100 км/год.
1957 за результатами тягово-експлуатаційних випробувань на лінії Москва — Ленінград в конструкцію було внесено низку додаткових змін, пов'язаних найперше з екіпажною частиною (ковзні опори кузова, ресорне підвішування із зменшеним тертям тощо). До кінця 1957 року було випущено 7 локомотивів серії. З 1956 по 1964 Харківський, а потім Луганський тепловозобудівний завод побудували 113 тепловозів ТЕ7.
Спочатку тепловози ТЕ7 обслуговували кур'єрські та швидкі поїзди на лінії Москва-Ленінград і Москва-Київ. Причому 650 км шляху з Москви до Ленінграду поїзд долав за 6 годин 20 хвилин. З літа 1963 тепловози серії стали водити пасажирські поїзди на інших маршрутах: Малоярославець — Київ — Жмеринка, Смоленськ — Мінськ — Брест, Мінськ — Вільнюс — Калінінград.
На 1 січня 1976 на залізницях СРСР перебували 225 секцій тепловозів серії ТЕ7, тобто всі, крім однієї секції.
Джерела
- Раков В. А. Тепловозы серии ТЭ3 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — Москва : Транспорт, 1999. — С. 143 - 144. — ISBN 5-277-02012-8.(рос.)
Посилання
- Фотографії тепловозів ТЕ7. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 19 березня 2013.(рос.)