Тайська кішка
Тайська (англ. Thai, ТАІ) — порода кішок, що зовні нагадують старотипних сіамських.
Тайська  | |
|---|---|
 | |
| Доросла особа | |
| Походження | Таїланд |
| Індексація породи | ТАІ |
| Стандарти породи | |
| TICA | стандарт |
| Кіт свійський (Felis catus) | |
Історія
Такі кішки протягом сотень років утримувалися в храмах, імператорських палацах, у будинках знатних людей. Цих кішок дуже цінували. Подібних тварин подарував король Сіаму британському консулові. Нащадки завезених звірів були представлені на першій виставці кішок у Лондоні в Кришталевому палаці. У Бангкоку збереглися рукописи XIV ст. із зображенням кішки тайського типу. У 1990 році в Європі (Німеччина) затверджений стандарт на цю породу. Назву їй дали на честь країни походження (Таїланд) — «тайська». Походить порода від сіамських кішок. Сьогодні кішок цієї породи можна зустріти на багатьох виставках, хоча за популярністю вони значно поступаються кішкам сіамської породи.
Розмноження
Кошенята народжуються світлими, без пойнтів. Мітки проявляються через кілька тижнів. Забарвлення термозалежне.
Характер
Тайські кішки подібні із сіамськими не тільки зовні, але й за характером, тільки спокійніші. Вони миролюбні, ласкаві, дуже прив'язливі. Люблять товариство людей. Добре уживаються з іншими тваринами. Легко дресируються й можуть завчити потрібні команди.
Зовнішній вигляд
Тайська кішка елегантна, середнього розміру, округлих ліній. Тіло міцне, сильне, з добре розвиненою мускулатурою. Грудна клітка широка, округла. Кінцівки середньої довжини, міцні, стрункі. Лапи невеликі, округлі. Хвіст середньої довжини, товстий в основі, рівномірно звужується до кінчика.
Голова округлої форми, з жодного боку не повинна виглядати пласкою або кутастою. Чоло слабковипукле. Морда округлена, чітко окреслена. Вилиці округлі. Щоки наповнені, добре виражені (особливо в котів). Підборіддя сильне. Перехід від чола до носа чітко виражений, знаходиться на рівні очей, не нижче рівня нижньої повіки. Ніс середньої довжини, прямий, без стопа. Вуха середні, широкі в основі, широко розставлені (відстань між вухами не менша ширини вуха в основі), насторожені, трохи розведені в боки. Кінчики вух заокруглені. Очі досить великі, округлі, широко й косо поставлені. Колір очей — від яскраво-блакитного до темно-синього. Шия середньої довжини.
Шерсть коротка, тонка, щільна, густа, майже прилягає. Підшерстя розвинене помірно.
Забарвлення
Забарвлення: усі колірні варіанти колорпоінтів.
Світлини
Джерела
Заведия Т. Л. Сучасна енциклопедія любителя кішок: 1500 корисних порад фахівців. — Донецьк : БАО, 2004. — ISBN 966-548-910-0.