Такалік-Абахо

Такалік-Абахо розташоване за 180 км на південь від столиці країни у муніципалітеті Ель-Асінталь департаменту Ретальулеу.

До руїн міста є особливий інтерес, оскільки вважається, що саме в цьому місті стався перехід з культури ольмеків у майя або почалася Цивілізація майя. Тут було виявлено більше 275 будівель. Територія міста становить понад 6,5 кв. км. уздовж дев'яти терас. Його церемоніальний центр, у середмісті, відкритий для відвідувачів, залишки у передмісті в даний час належать приватним кавовим плантаціям.

Стела у Такалік-Абахо

Найдавніші сліди проживання на території міста відносяться до ХI — IХ ст. до н. е. Місто процвітало в докласичний та класичний період, з IХ ст. до н. е. до принаймні Х ст. н. е., і було важливим центром торгівлі, торгували з Камінальхуйю та Чокола.

Місто є представником першого розквіту культури майя, яка сталися приблизно 400 до н.е. Перший етап монументального будівництва датується 800 до н.е.-300 до н.е. та являє собою побудовані тераси, на яких розташовувалися основні архітектурні комплекси та будівлі з глини у центрі. До цього часу відносяться ранні будівлі, а також побудова головної піраміди, що досягала 16 -метрової висоти. Тоді ж був побудований перший в регіоні стадіон для гри в м'яч.

У великому корпусі скульптур Такалік-Абахо значну частину складають монументи раннього горизонту, яких на даний час є 15. Серед них особливо виділяються наскельні рельєфи, що зображують антропо-зооморфні фігури, брили неправильної форми, а також кам'яна голова ольмекського типу, згодом перероблена.

Знахідки у місті вказують на контакт з далеким мегаполісом Теотіуакан, які дають підстави ввжати, що місто було завойоване ним або кимось з його союзників.

Новий етап в історії Такалік-Абахо починається в I ст. до н. е. Він знаменується оформленням нової культурної традиції. Монументи I ст. до н. е. — II ст. н. е. — це стели, що зображують правителів і містять написи ієрогліфічним письмом майя.

У 2002 році тут знайшли незаймане королівське поховання. У гробниці були знайдені численні нефритові прикраси, у тому числі намисто, частиною якого є людська фігурка з головою стерв'ятника. Зображення грифа в традиції майя було символом влади, багатства і пошани. Виходячи з цього, археологи вважають, що могила належала верховному вождю, останньому правителю Такалік Абахо якого вони умовно назвали Кутц Чмана (K'utz Chman), що мовою майя означає «Дідусь Стерв'ятник»[1].

Орієнтація головних споруд становить 17 градусів на північний схід. Точкою орієнтації служила «священна гора» — вулкан Санта- Марія.

Керамічна історія Такалік-Абахо показує, що він був тісніше пов'язаний з традицією Ачігуате, ніж з Наранхо. Кераміка традиції Наранхо з'являється лише починаючи з III ст. до н. е. у вигляді імпорту.