Такахасі Тікудзан

Такахасі Тікудзан (яп. 高橋竹山) , ім'я при народженні Такахасі Сададзо (яп. 高橋 定蔵, 18 червня 1910, Накахіранай 5 лютого 1998, Хіранай)  японський музикант і композитор, відомий віртуозний виконавець на сямісені, в жанрі цуґару-дзямісен.

Такахасі Тікудзан
яп. 高橋竹山
Основна інформація
Дата народження 18 червня 1910(1910-06-18)
Місце народження Префектура Аоморі, Японія
Дата смерті 5 лютого 1998(1998-02-05)[1] (87 років)
Громадянство Японія
Професії музикант, композитор
Відомі учні Такахасі Тікудзан IId
Жанри Min'yōd
chikuzan.org

Життєпис

Такахасі Такудзан народився в селі Накахіранай (нині селище Хіранай) повіт Хіґасі-Цуґару в префектурі Аоморі. Він втратив зір у віці близько двох-трьох років від кору, перш ніж стати учнем мандрівного музиканта, який грав у жанрі цуґару-дзямісен, Тода Дзудзіро, що проходив недалеко від села Накахіранай. Перед Другою світовою війною він багато років мандрував регіоном Тохоку і островом Хоккайдо, граючи перед порогами будинків і заробляючи гроші на життя.[2] 2 березня 1933 Такахасі Тікудзан зупинився в готелі «Тамагава» на узбережжі Санріку і посеред ночі пережив сильний землетрус. Через землетрус і цунамі, що пройшло після нього, готель зруйнувався. Такахасі після початку землетрусу зміг евакуюватися з готелю на гору позаду будівлі безпосередньо перед настанням цунамі.

1938 року в селі Хіґасіхіранай (3 березня 1955 року увійшло до складу селища Хіранай) одружився з Найо, ітако того ж віку, що й сам Такахасі Такудзан. У квітні 1944 року, з посиленням війни на Тихому океані, стало важко заробляти на життя грою на сямісені і Такахасі Тікудзан мусив тимчасово піти зі світу мистецтва, і, щоб отримати кваліфікацію голковколювача і масажиста, вступив до префектурної школи Хатінохе для сліпих, яку закінчив у березні 1949 року. Після війни він став відомим, спочатку як концертмейстер для Наріти Утіку, знаменитої співачки народних пісень регіону Цуґару (яка й назвала його «Тікудзан»), і згодом як сольний виконавець у жанрі цуґару-дзямісен. Починаючи від грудня 1973 року, протягом багатьох років він регулярно виступав у невеликому театрі «Шібуя Дзіан-Дзіан» у районі Шібуя в Токіо, який був відкритим від 1969 до 2000 року.[3] Це часто були довгі сольні імпровізації, які він називав «Івакі», на честь найвищої гори в регіоні Цуґару.

1975 року Такахасі Тікудзан опублікував автобіографію «Цуґару-дзямісен подорож наодинці». 1977 року режисер Кането Сіндо зняв японський біографічний фільм «Життя Тікудзана», який представляв Японію на Московському міжнародному кінофестивалі 1977 року. У фільмі роль Такахасі Тікудзана зіграв Рюдзо Хаясі. 1986 року Такахасі Тікудзан вперше виступав у Сполучених Штатах, і це турне зробило відомим на весь світ жанр гри на сямісені цуґару-дзямісен. Такахасі Тікудзан провів у США 10 концертів у 7 містах, серед яких Нью-Йорк, Вашингтон, Балтимор, Сан-Франциско, Лос-Анджелес, Гонолулу. Газета The New York Times прокоментувала гру Такахасі Тікудзана: «він як екстрасенс, який згладжує резонанс сердець слухачів, що збираються разом. Він не стільки майстер, скільки маг».

21 лютого 1993 року померла Найо, дружина Такахасі Тікудзана.

У травні 1996 року в Такахасі Тікудзана діагностували рак гортані і госпіталізували. Після проходження променевої терапії його у вересні виписали. 5 лютого 1998 Такахасі Тікудзан помер від раку гортані в центральній лікарні селища Хіранай у віці 87 років.

Його найвідоміша учениця взяла ім'я Такахасі Тікудзан II і продовжує виконувати музику з репертуару Такахасі Тікудзана. За своє довге життя Такахасі Тікудзан випустив багато записів, деякі з них досі продаються.

У культурі та мистецтві

  • Життя Тікудзана — японський біографічний фільм 1977 року, заснований на житті Такахасі Тікудзана.[4]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Takahashi Chikuzan Official Website History 1931-1970.
  3. Takahashi Chikuzan Official Website History 1971-1980.
  4. 竹山ひとり旅. Kinema Junpo.[недоступне посилання з Декабрь 2019]

Література

  • Gerald Groemer, Chikuzan Takahashi: The Spirit of Tsugaru: Blind Musicians, Tsugaru-jamisen, and the Folk Music of Northern Japan, (Detroit Monographs in Musicology/Studies in Music, No. 24), Ed. Harmonie Park Press, 1999, ISBN 0 89 990085 2 (tradução da autobiografia de Takahashi Chikuzan)
  • 『自伝津軽三味線ひとり旅』Shinshokan 1976
    • 『津軽三味線ひとり旅』中公文庫 1991
  • The Autobiography of Takahashi Chikuzan: Adventures of a Tsugaru-jamisen Musician / translated and annotated by Gerald Groemer (Detroit monographs in musicology/Studies in music ; Harmonie Park Press, c1991
  • The Spirit of Tsugaru: Blind Musicians, Tsugaru-jamisen, and the Folk Music of Northern Japan, with the Autobiography of Takahashi Chikuzan / Gerald Groemer (Detroit monographs in musicology/Studies in music. Harmonie Park Press, 1999
  • 『高橋竹山に聴く 津軽から世界へ』(集英社新書) 佐藤貞樹著 2000  野崎信司監修. 津軽書房 2010
  • 倉光俊夫『津軽三味線 高橋竹山・その人と芸の底を流れるもの』Rippu Shobo 1976
  • 藤田博保作, 高田勲画『音の旅人 津軽三味線・高橋竹山ものがたり』KINNO HOSHI SHA 1986
  • 松林拓司『魂の音色 評伝高橋竹山』To-o Nippo 2000
  • [недоступне посилання з Октябрь 2019]

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.