Тамара Мухранська

Тамара була дочкою Костянтина I, князя Мухранського, і його дружини Дареджан, дочки князя Гуана Абашидзе. Таким чином, вона була племінницею Вахтанга V Шахнаваза, царя Картлі в східній Грузії. Як очевидці, такі як французький мандрівник Жан Шарден, так і історики, як царевич XVIII століття Вахушти Багратіоні, характеризували Тамару як винятково красиву, а також пристрасну і спокусливу жінку[1].

Перший шлюб Тамари був результатом військового походу її дядька Вахтанга V на західні грузинські держави, в ході якого в 1661 році він замінив царя Імереті Баграта V Сліпого своїм власним сином Арчілом II, а Вамеха III Дадіані, князя Мінгрелії, своїм протеже Леваном III Дадіані. Леван III отримав Тамару в дружини, але незабаром подружжя віддалилися один від одного. Хоча Леван був закоханий у свою дружину, ні він, ні Тамара не були вірними один одному[1].

Шлюб з Леваном III був розірваний після того, як авантюрний напад Левана III на Баграта V після його відновлення на престолі в Імереті в 1663 році, закінчилвся катастрофою для нього. Леван III був схоплений і ув'язнений в імеретинській столиці, Кутаїсі. Баграт V, раніше осліплений своєю владною мачухою Дареджан, був одружений на старшій сестрі Тамари Татії. Послідувала ціла низка інтриг. Імеретинській придворні змусили сестру Баграта V, Тінатін, спокусити і одружити на собі полоненого мингрельского князя Левана III, а Баграта V переконали відмовитися від Татії і одружитися з її більш гарною сестрою Тамарою.

Симон, католикос Імеретинської церкви, дав два розлучення в один і той самий день[1]. Леван III був звільнений, але залишався все ще закоханим в Тамару, і його ворожнеча з Багратом V досягла непримиренного характеру. У 1678 році син Вахтанга Арчіл II знову вигнав Баграта V з Кутаїсі, змусивши Тамару втікати до замку Сканде, де вона була схоплена і відправлена назад до Левана III в Мінгрелию.

Наступного року Баграт V відвоював Імереті у османських військ, потім здійснив набіг на Мінгрелію і повернув собі дружину[2]. Незважаючи на це, Баграт V змушений був терпіти зради Тамари. Француз Жан Шарден, який обідав з Тамарою в Кутаїсі в 1670 році, був вражений її кричущим романом з єпископом Гелатським. Сам Баграт V жартував Шардену, що в Імереті у кожного єпископа було дев'ять дружин, «не рахуючи тих, що були у його сусідів».

У Баграта V і Тамари було троє дітей: син і дві дочки. Одна з цих дочок, Дареджан, була видана заміж за Георгія III Гуріелі, нового князя Гурії, який приглядався і до Тамари, і до трону Імереті. За словами князя Вахушти Багратіоні, Георгій III був «буркотливим, безбожним, кровожерливим і нещадним работоргівцем». Коли Баграт V помер в 1681 році, Георгій Гуріелі захопив імеретинський престол, розлучився з Дареджан і одружився з власною тещою, вдовуючою царицею Тамарою.

Тамара померла через два роки, ймовірно, при пологах, а Георгій, ненависний імеретинцями, був повалений і убитий при спробі відвоювати Кутаїсі в 1684 році[1].