Таран Лідія Анатоліївна
Тара́н Лі́дія Анато́ліївна (нар.19 вересня 1977, Київ) — українська телеведуча. Володарка премій «Телезірка» та «Телетріумф». Володіє англійською та французькою мовами.
Лідія Таран | |
---|---|
Народилася |
19 вересня 1977 (44 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | Україна |
Діяльність | телеведуча |
Alma mater | Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка |
Посада | ведуча телеканалу 1+1 |
Мати | Марія Гаврилівна[1] |
Діти | Василина (2007) |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Лідія Таран, телеведуча | |
Життєпис
Народилася у Києві, в журналістській сім'ї[2]. До серпня 2010 року перебувала у цивільному шлюбі з ведучим Андрієм Доманським[3], з яким має доньку Василину[4]. Любить подорожі та гірські лижі [5]. Доволі часто змінює імідж.
Діяльність
Розпочала журналістську кар'єру з радіо, проте популярність здобула на телебаченні. Крім основної професії, Таран успішно займається власним соціальним проектом «Здійснити мрію», мета якого — реалізувати мрії важкохворих дітей в Україні.
- 1994–1995 — ведуча інформаційно-розважальних програм радіо «Промінь», «Довіра».
- 1995–1998 — редакторка та ведуча програм на кількох радіостанціях.
- 1998–2004 — ведуча на «Новому каналі» («Репортер», «Спортрепортер», «Підйом», «Гол»)
- 2005–2009 — ведуча на «5 каналі» («Час новин»)
- з 2009 — ведуча на телеканалах «1+1» («Я люблю Україну», «Сніданок з 1+1», «ТСН») та 2+2 («ПроФутбол»)
Брала участь у третьому сезоні проекту «Танцюю для тебе». У грудні 2011 року брала участь у шоу «Краса по-українськи». У 2012 році взяла участь у проекті каналу «1+1» «І прийде кохання».
Нагороди
- 5555 в кіно
- Телетріумф в номінації «Ведучий інформаційної програми»
- 2003 — Телетріумф в номінації «Спортивний коментатор, ведучий спортивної програми»
Примітки
- Відома телеведуча Лідія Таран
- Лідія Таран: Я жодного разу не писала резюме. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- Доманський кинув телеведучу Лідію Таран заради блондинки
- Доманський показав своїх дітей і дружин.
- Лидия Таран. ТСН.ua. Процитовано 18 грудня 2016.