Новий канал
Новий канал — український розважальний телеканал. Входить до медіахолдингу «StarLightMedia», що належить українському олігархові Вікторові Пінчуку.
Новий канал | |
---|---|
ТОВ «Новий канал»[1] | |
![]() | |
Країна |
![]() |
Зона мовлення | етерне — понад 95% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2 |
Час мовлення | Цілодобово (з 1 березня 2001) |
Мова мовлення | українська |
Центр керування |
Київ, вул. Нагірна, 24/1 (1998—2011) Київ, вул. Тургенєвська, 25 (з 2011 року) |
Формат зображення |
576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
Тематика каналу |
Регіональна (1998—1999) Загальна (1999—2015) Розважальна (з 2015 року) |
Дата початку мовлення |
15 липня 1998 |
Цифровий мультиплекс |
MX-2 (14 канал) |
Власник(и) | StarLightMedia (Віктор Пінчук & Олена Пінчук)[2] |
Споріднені канали |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Голос каналу |
Євген Сінчуков (1998—2006) Олексій Сафін (2006—2021) Влад Волошин (з 2021 року) |
Слоган |
«Дивись по-новому» (з 1 вересня 2003 по 18 вересня 2005) «Життя яскраве» (з 19 вересня 2005 по 31 серпня 2014) «Давай жити разом!» (з 1 вересня 2014) |
Сайт | novy.tv |
Історія
Днем початку мовлення каналу на 50 ТВК стало 27 лютого 1998 року, канал ділив тоді сітку з «СТБ» і мовив у нерейтинговий денний час — з 10:00 до 16:00 годин по будням та з 12:00 до 17:00 годин по вихідним. Ефір складався з художніх та документальних фільмів, як західних, так і пострадянських, відеокліпів (у програмі «Нова музика на Новому каналі»), а також розважальної рубрики «Відпочинемо від занять». «Новий канал» став першим в Україні телеканалом, що почав мовити в системі PAL.
Згодом канал отримав окрему частоту у Києві (52 ТВК), на якій вперше вийшов в ефір 15 липня 1998 року о 8:30, коли відбувся перший прямий ефір, який вели ведучі Лідія Таран і Анастасія Образцова. Одразу, змінилась якість зображення з системи PAL на SECAM. Змінилось і програмне наповнення каналу, який тепер мовив щоденно з 8:30 і приблизно до 0:30-1:00. Основу ефіру, як і раніше, займали художні, документальні і мультиплікаційні фільми. Проте в перервах між ними могла виходити «Студія» — онлайн-проєкт, який в залежності від часу міг називатися: «Студія. Ранок», «Студія. Вдень», «Студія. Вечір», «Студія. Ніч».
У квітні 1999 року на канал прийшла команда менеджерів на чолі з Олександром Ткаченком після скандалу із закриттям програми «Післямова» на «1+1». З його приходом політика каналу змінилась на більш широку аудиторію. З 14 червня 1999 року в ефірі каналу з'явилась інформаційна програма «Репортер», яка була орієнтована на подачу до ефіру оперативних новин. Першою ведучою була Іванна Найда. 17 червня того ж року стартувало ранкове шоу «Підйом» з Машею Єфросініною та Юрієм Горбуновим.
З 1 грудня 1999 року «Новий канал» вийшов за межі столиці і розпочав регіональне мовлення в шести обласних центрах України. Першими містами стали: Харків (Фора), Донецьк (ТРК Донецьк), Рівне (Рівне 1), Херсон (Ител), Кіровоград (TTV) та Полтава (UTA TV). У січні 2000 року «Новий канал» дивились у 17-ти великих містах України.
20 грудня 2000 року телеканал розпочав супутникове мовлення.
6 лютого 2001 року стартує вебсайт телеканалу[3].
1 березня 2001 року канал першим в Україні перейшов на цілодобове мовлення[4]. У цей же день почав своє існування і проєкт «Зона ночі»[5], який з 2005 року став пізнавально-культурологічним проєктом[6].
До 2003 року «Новий канал» належав російській компанії «Альфа-груп» через український «Альфа-Банк», а до 2004 року канал опинився в руках олігарха Віктора Пінчука. По закінченню контракту, у січні 2005 року свою посаду покинув Олександр Ткаченко, а на його місце прийшла Ірина Лисенко.
11 листопада 2009 року «Новий канал» увійшов до медіахолдингу «StarLightMedia».
З 6 липня 2015 року була запущена нова сітка мовлення на розважальну тематику. З того часу відсутні інформаційні та спортивні програми, залишились тільки художні та анімаційні фільми, телесеріали, а також розважальні шоу.
15 липня 2018 року до свого 20-річчя телеканал змінив логотип та перейшов на мовлення у широкоекранному форматі 16:9[7].
Керівництво
Офіційними співвласниками каналу є підприємство з іноземними інвестиціями «ІННОТЕХ» та ЗАТ «НК-ХОЛДІНГ»[джерело?]. До 2003 року контроль над каналом мала російська «Альфа-Груп» (через афільований з ним український «Альфа-банк»), але протягом 2003—2004 років акції в неї викупили структури, близькі до Віктора Пінчука.
Починаючи з квітня 1999 року Новим каналом керував Олександр Ткаченко, у січні 2005 року його змінила Ірина Лисенко. 15 травня 2012 року пост генерального директора зайняв Володимир Локотко.
У квітні 2019 року посаду генерального директора обійняв Олексій Гладушевський.
У січні 2020 року генеральною директоркою «Нового каналу» стала Ольга Задорожна[8].
Логотип
Телеканал змінив 6 логотипів. Нинішній — 7-й за рахунком.
- З 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року логотипом було біле кільце, в яке вписано літеру «Н», також білого кольору. Логотип був непрозорим та невеликого розміру[9]. Заходився у правому верхньому куті.
- З 1 грудня 1999 до 31 серпня 2001 року логотипом було біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там само.
- З 1 вересня 2001 до 29 лютого 2004 року логотипом було напівпрозоре біле кільце з тонким начерком, всередині якого написана літера «Н». Логотип був невеликого розміру. Знаходився там само[10][11].
- З 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року логотипом було біле кільце з темно-зеленою серединою, в якому написана літера «Н». Логотип був трохи більшим за попередній, злегка об'ємним та з мінімальною прозорістю.
- З 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою, в якому написана літера «Н» білого кольору. Логотип був більшим та прозорішим[12].
- З 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року логотипом було біле кільце із зеленою серединою та «візерунками» всередині. Прозорість логотипу мінімальна. Знаходиться там само. Також у траурні дні з 2006 по 2013 рік з'являвся варіант логотипу 1999—2001[13].
- З 15 липня 2018 до 23 серпня 2021 року логотипом було напівпрозоре кільце, тло всередині якого у формі заокругленого символа діалогу (спічбабл); на тлі якого знаходилась літера «Н». Під час анонсу та реклами логотип був світло-зеленого кольору. Наприкінці реклами логотип виконував роль таймера зворотного відліку деякого кольору (зелений, жовтий або червоний), який встановлював вікові обмеження програми, що транслювався в даний момент. Після реклами, при перших 2 хвилинах показу програми логотип зберігав колір. Далі, під час показу програм логотип був напівпрозорий[14]. З 3 лютого 2020 по 23 серпня 2021 року в ефірі використовувався тільки зелений варіант логотипа, а наприкінці реклами логотип не виконував роль таймера.
- З 24 серпня 2021 року використовується логотип, схожий до третього логотипу 2004—2005 років — темно-зелений круг, всередині якого біла літера «Н», але немає білого кільця. Логотип став об'ємним.
- Перший логотип каналу з 27 лютого 1998 до 30 листопада 1999 року.
- Третій логотип каналу з 1 березня 2004 до 18 вересня 2005 року.
- Четвертий логотип каналу з 19 вересня 2005 до 10 червня 2012 року.
- П'ятий логотип каналу з 11 червня 2012 до 14 липня 2018 року.
- Шостий логотип каналу з 15 липня 2018 по 23 серпня 2021 року (зелений).
- Сьомий логотип каналу з 24 серпня 2021 року по теперішній час.
Статистичні дані
Рейтинги
З 1999 року за рейтингами «Новий канал» посідав третє місце після «Інтера» та «1+1», 2006 року вийшов на друге місце.
Протягом кількох років спостерігалося зниження рейтингів і частки каналу. За підсумками 2004 року вона склала 10,11 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 — 9,1 %, 2006 — 8,5 %, 2007 — 7,42 %. Ситуація радикально змінилася у 2008 році. Вдале програмування та закупівельна політика дозволили за підсумками року досягти частки 9,31 %, а у 2009 — 9,56 % і здобути друге місце серед українських телеканалів (після «Інтера»).[джерело?]
У 2010 році показники знову знизилися — до 8,64 % (4-е місце), а у 2011 році впали — до 6,45 % (6-е місце), у 2012 — до 6,24 %, у 2013 — до 6,17 %. У 2014 частка каналу склала 6,23 %, у 2015 — 6,66 %, у 2016 — 7,01 %, у 2017 — 6,72 %, у 2018 — 7,1 %, у 2019 — 7,33 %, у 2020 — 7,54 %, у 2021 — 7,14 % (5-е місце)[15].
Походження та мова контенту
З 2014 року «Новий канал» критикували через трансляцію на ньому російських серіалів. За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі демонстрували 7 год 35 хв російського контенту на добу[16][17].
Наповнення телеефіру
Програми, які не транслюються
- 1999—2014: Підйом
- 1999—2015: Репортер
- 2000—2015: Єралаш
- 2003—2013: Спортрепортер
- 2002—2013: Спецрепортер
- 2000—2013: Репортер. Тема Дня
- 2000—2006: Репортер. Бізнес
- 2006—2013: Київський репортер
- 1999—2014: Запитайте у лікаря
- 2000: Тетянин полудень
- 2000: Живий Звук
- 2000: Обличчя свiту — як це було
- 2000: Нова погода
- 2002—2004: За грошi
- 2002: За склом-3. Тепер ти в армiї (спільно з російським телеканалом «ТВС»)
- 2002: Козаки-розбiйники
- 2002—2005: Кунсткамера
- 2002—2005: Вікна
- 2003: Життя прекрасне
- 2003—2004: 25 кадр
- 2003—2004: Один за всiх
- 2003: Фактор страху
- ?—? Реальні гроші
- ?—?: Замок страху
- 2010—2012: Teen Тайм
- ?—?: Kids Тайм
- 2006—2011: Ексклюзив
- 2007—2011: Аналіз Крові
- 2007: Володар гори
- 2008—2010: Файна Юкрайна (повтори з 2011 по 2014)
- 2009—2011: Реальні гроші
- 2011: Знову разом
- 2010—2012: Новий Погляд
- 2011—2012: Аферисти
- 2011—2012: ТОП-100
- 2012: Парад Порад
- 2012: Світлі голови. Зимова Ліга
- 2012: Україна чудес
- 2012—2013: Піранії
- 2012: Стороннім В
- 2012: Пакуй валізи
- 2012: Шури-амури
- 2012: Кухня для двох
- 2012: Світлі голови. Літні ігри
- 2012: Пікнік
- 2012—2013: Мачо не плачуть
- 2012: КабріоЛіто
- 2012: Безумний Автостоп
- 2013: Війна світів. Ревізор проти шефа
- 2013—2017: Абзац!
- 2013—2014: Педан-Притула шоу[18]
- 2014: Ревізор без купюр[19] — спецпроєкт до триріччя Ревізора
- 2014: Проект Перфект
- 2014—2017: Серця трьох
- 2016—2018: Дешево та сердито
- 2014: Заковані[20]
- 2014: 1000 жіночих бажань[21]
- 2014: Стажери[22]
- 2016: Проект Любов
- 2017: Зоряні яйця
- 2015—2017: ПоLOVEинки
- 2016—2017: Зірки під гіпнозом
- 2018: Оля
- 2016 — 2019: Київ вдень та вночі
- 2019: 7Я Рози
Програми, які транслюються
- 2001 — дотепер: Зона Ночі
- 2009 — 2012, 2018 — дотепер: Хто проти блондинок?
- 2010 — дотепер: Kids Time
- 2011 — дотепер: Ревізор
- 2012 — дотепер: Хто зверху?
- 2014 — дотепер: Топ-модель по-українськи (пізніше — Супер-модель по-українськи і Супер-топ-модель по-українськи)
- 2015 — дотепер: Аферисти в сітях
- 2015 — дотепер: Суперінтуїція
- 2016 — дотепер: Кохання на виживання
- 2016 — дотепер: Вар'яти
- 2016 — дотепер: Від пацанки до панянки (раніше на телеканалі «1+1»)
- 2017 — дотепер: Пацанки Нове Життя
- 2017 — дотепер: Таємний агент
- 2017 — дотепер: Ревізор: Магазини
- 2018 — дотепер: Заробітчани
- 2018 — дотепер: Екси
- 2019 — дотепер: Подіум
- 2019 — дотепер: Шалена зірка
- 2019 — дотепер: Діти проти зірок
- 2020 — дотепер: Орел і решка (раніше на телеканалі «Інтер»)
- 2022 — дотепер: Ревізори на порозі
- 2022 — дотепер: Пара на мільйон
Телесеріали
- 2001: Нова жертва (рос.)
- 2001: Грозове каміння (рос.)
- 2001: Горець
- 2001: Таємний світ Алекс Мак (рос.)
- 2001: Чарівник (рос.)
- 2002: Дикий ангел (рос.)
- 2002: Клариса (рос.)
- 2002: Альпійський патруль (рос.)
- 2002: Клоун (рос.)
- 2002: Прості істини (рос.)
- 2001: Комісар Рекс (рос.)
- 2002: Баффі — переможниця вампірів
- 2003: Буремний шлях
- 2002—2003: Малькольм у центрі уваги
- 2003: Нікіта
- 2003: Бітлборги
- 2004: Ангел
- 2004: Вулиці розбитих ліхтарів
- 2005: Солдати (рос.)
- 2005: Кобра 11 (рос.)
- 2005: Морські пригоди
- 2005: Детектив Неш Бріджес
- 2005, 2012: Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво… (рос.)
- 2005: Слухайте! Так краще!
- 2005: Студенти (рос.)
- 2005: Туристи (рос.)
- 2005: Так мало часу
- 2005: Флорісьєнта
- 2006: Фірмова історія (рос.)
- 2006: Поклик Тру
- 2006: Ларго
- 2006: На хвилі успіху
- 2006: Далекобійники
- 2006: Вокер, техаський рейнджер
- 2006: Убивча сила
- 2007: Слухай сюди!
- 2007—2010: Як сказав Джим
- 2007: Холостяки (рос.)
- 2007: Кордон. Тайговий роман (рос.)
- 2007: Колишня (рос.)
- 2007—2011: Таємниці Смолвіля
- 2007—2017: Щасливі разом (рос.)
- 2007: Школярка (рос.)
- 2007—2009: Школа №1 (рос.)
- 2008—2012: Кадети (рос.)
- 2008—2010: Живий за викликом
- 2008—2010: Ранетки (рос.)
- 2008—2017: Татусеві доньки (рос.)
- 2008—2017: Моя прекрасна нянька (рос.)
- 2009—2010: Курсанти (рос.)
- 2009: Межа (1—2 сезони)
- 2010—2014: Вороніни (рос.)
- 2010: Кайл XY
- 2011—2012: Дрейк і Джош
- 2011: Ай-Карлі
- 2011: Останній акорд
- 2011—2012: Щоденники вампіра
- 2012: Купідон
- 2008, 2011—2012: Пліткарка
- 2012—2017: Не народися вродливою (рос.)
- 2012-2014, 2017: Молодята
- 2012—2013: Кухня (1—2 сезони) (рос.)
- 2013: Шурочка (рос.)
- 2013: Руді (рос.)
- 2013: Молодіжка
- 2013—2015: Великі почуття (рос.)
- 2013—2014: Останній із Магікян (рос.)
- 2014: Фізрук (1 сезон) (рос.)
- 2014—2015: Вижити Після
- 2016: Цілком таємно
- 2016—2017: Гра престолів
- ?—?: Закрита школа (3—4 сезони)
- ?—?: Друзі
- ?—?: Пригоди Мерліна
- 2016: СашаТаня
- 2017, 2019: Смугасте щастя
- 2017—2018: Відчайдушні домогосподарки
- 2018: Статус відносин — все складно
- 2018: Діагноз: Майже не закохані
- 2018: Мелліса і Джоуї
- 2018: Містер Хутен і леді
- 2018: Клініка
- 2018: Ми такі
- 2018: Кохання напрокат
- 2018: Чаклунки
- 2018 — дотепер: Будиночок на щастя
- 2019: Медфак
- 2019: Подорожники
- 2019—2020: Перші ластівки
- 2022: Полкан
Мультсеріали
- 1998: Тін Тін
- 1998: Чарівні пригоди Квазімо
- 1998: Орсон і Ольвія
- 1998: Ультрамалюки
- 1998: Омер
- 1998: Легенда про біле ікло
- 1998: Побрехеньки
- 1998: Повернення Догтаньйона
- 1998: Черепашки ніндзя
- 1998: Динозаврики
- 1999: Інопланетяни
- 2000: Симба-футболіст
- 2000: Наїздники драконів
- 2000: Конан - шукач пригод
- 2000: Мольєрісімо
- 2000: Небесні танцюристи
- 2000: Гробокопи
- 2000—2003: Сейлор Мун (рос.)
- 2001: Три ведмеді
- 2001, 2012: Губка Боб Квадратні Штани[23]
- 2001—2003: КітПес
- 2001: Дика сімейка Тонберів
- 2001: Том і Джеррі (Ганна—Барбера)
- 2001—2002: Бівис і Батхед
- 2001—2006: Пеппі Довгапанчоха (рос.)
- 2001—2005: Оггі та кукарачі
- 2001—2002: Лабораторія Декстера
- 2001—2008: Злюки бобри (2012—2013, повтор)
- 2001: Бридке каченя
- 2001: Пучіні
- 2001: Норман Нормал
- 2001: Мишеня Лапіч
- 2001: Дещо про Мімі
- 2001—2002: Шоу Рена та Стімпі
- 2001: Пітер Пен
- 2001: Бандольєро
- 2001: Скубі Ду, де ти?
- 2001: Друппі-детектив
- 2001: Дінкі - маленький детектив
- 2001: Кокобіл
- 2001: Світ Боббі
- 2001: Життя з Луї
- 2001: Бітлборги
- 2002, 2004, 2006: Ракети
- 2002: Бандольєро
- 2002, 2009: Земля до початку часів ((рос.), (укр.) — 2009)
- 2002: Пригоди діґімонів (рос.)
- 2002—2003: Картуш — Вуличний принц
- 2002—2003: Ловець карт Сакура (рос.)
- 2002—2003: Сакура
- 2002—2004, 2010—2012: Пригоди Джекі Чана
- 2002: Невгамовні
- 2003: Бітлборги
- 2003: Нік і Перрі
- 2003: Кокобіл (рос.)
- 2003: Альберт-вовченя
- 2003: Деніс-мучитель (рос.), (укр.)
- 2003: Норман-Нормал (рос.)
- 2003: Родина Чомучок (рос.)
- 2003—2010: Му та Ципа
- 2003: Пучіні
- 2003: Світ Боббі
- 2003: Життя з Луї
- 2003: Каспер і Ангели
- 2003: Том і Джеррі малюки
- 2003—2006: Джонні Браво
- 2001—2003, 2011: Маска (2001—2003 — (рос.), (укр.)), (2011 — (укр.), переозвучення)
- 2003: Що трапилось, Скубі-Ду? (рос.), (укр.)
- 2003, 2010—2011: Сімейка Адамсів
- 2004, 2011—2012: Джуманджі (2004 — (рос.), 2011 — (укр.))
- 2004, 2015: Пригоди Джиммі Нейтрона
- 2004, 2011: Стюарт Літл
- 2004, 2011: Скубі-Ду шоу
- 2004: Бібі Блоскберг
- 2004: Сабріна — маленька відьмочка
- 2005, 2007: Завойовник Зім
- 2005: Сонік Ікс (34—78 серії не транслювалися)
- 2005: Як щодо Мімі?
- 2005, 2007, 2009: Ульотні лунатики
- 2005: Справжні мисливці на привидів
- 2005, 2011: Що нового, Скубі-Ду?
- 2006: Ясон і герої Олімпу
- 2006: Вуншпунш (рос.)
- 2006: Підлітки-Титани
- 2006: Пригоди Вуді і його друзів
- 2006—2007: Чарівниці
- 2006, 2011—2012: Скубі-Ду, де ти?
- 2007: Тутенштейн
- 2007: Ґодзілла
- 2007—2010: Неймовірне життя Джуніпер Лі
- 2008, 2010—2011: Поліцейська академія
- 2008, 2011—2012: Бетмен
- 2008: Веселі мелодії
- 2008: Мій друг — мавпа
- 2008, 2014: Дак Доджерс
- 2008, 2010—2011: Шеггі і Скубі-Ду ключ знайдуть!
- 2009: Табір Лазло
- 2010—2011: Смішарики
- 2010—2012: Майстер Менні
- 2010—2012: Фінеас і Ферб[24] (укр.), (рос.)
- 2010—2011: Зоряні Війни: Війни Клонів
- 2011: Барбоскіни
- 2011—2012: Назад до майбутнього
- 2012: Екстремальні мисливці за привидами
- 2012: Качині історії
- 2012: Пінгвіни Мадагаскару
- 2013: Аладдін
- 2014: Скубі-Ду: Корпорація «Загадка»
- 2016—2018: Пригоди кота в чоботях
- 2017—2018: Лунтик
- 2017—2018: Король Джулієн
- 2019: Майлз з майбутнього
Колектив
Керівництво[25]
- Ольга Задорожна — Генеральна директорка
- Ольга Балабан — Маркетинг директорка
- Максим Дибенко — Головний редактор
Ведучі[26]
- Сергій Притула
- Олександр Педан
- Леся Нікітюк
- Роман Міщеряков
- Ганна Жижа
- Алла Костромічова
- Юлія Панкова
- Олена Філонова
- Сергій Нікітюк
- Соня Плакидюк
- Олена-Крістіна Лебідь
- Євген Кошовий
- Валентин Сергійчук
- Віталій Тильний
- Сергій Полупан
- Володимир Жогло
- Володимир Ковцун
- Анна Олицька
- Марія Себова
- Анастасія Кошман
- Валентин Чернявський
Параметри супутникового мовлення
Кіновиробництво
У 2013 році «Новий канал» спільно з кінокомпанією «FILM.UA» взялися до зйомки адаптації німецького фільму «Фанатки на сніданок не залишаються» (нім. Groupies bleiben nicht zum Frühstück). Зйомки фільму, над якими працювала молода команда на чолі з режисером Євгеном Матвієнко, проходили у Києві.
Прем'єра стрічки «Самотній за контрактом» відбулася 4 вересня 2014 року.
Головні ролі зіграли: Ольга Лєрман, Вацлав Верхол, Ольга Тумайкіна, Сергій Перегудов, Андрій Самінін, Валерій Созановський, Олександр Дулін та Наомі Вульф.
Примітки
- Новий канал ТОВ - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (uk-UA). Процитовано 18 лютого 2018.
- Структура власності. Новий канал (ua-UK). Процитовано 8 березня 2019.
- Історія нового каналу. 2001 рік. Новий канал (ua). 18 червня 2014. Процитовано 15 січня 2021.
- История Нового канала. 2001 год | Новый канал. Новий канал (ua). 18 червня 2014. Процитовано 5 липня 2021.
- Новый Канал → Программы → Зона ночи. web.archive.org. 10 вересня 2001. Процитовано 4 липня 2021.
- Новий канал. web.archive.org. 14 червня 2006. Процитовано 4 липня 2021.
- Телеканал «НОВИЙ КАНАЛ» з 15 липня переходить на відеоформат 16:9. volia.com. Процитовано 13 липня 2018.
- Ольга Задорожна очолила Новий канал. detector.media (укр.). 13 січня 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- Заставка Репортёр Новый Канал 1999-2000 (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020.
- Рекламная заставка (Новый канал, 2002) (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020.
- Реклама Новий Канал . 2001 (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020.
- Фрагмент реклам і анонси (Новий канал, січень 2006).
- Смена логотипа Нового Канала (uk-UA). Процитовано 9 лютого 2020.
- {{Cite news|url=http://detector.media/production/article/139359/2018-07-16-novii-kanal-vidznachiv-svoe-20-richchya-rebrendingom/%7Ctitle=Новий канал відзначив своє 20-річчя ребрендингом|language=uk|work=detector.media|accessdate=2018-07-16}
- Аналітичний відділ MBR (24 січня 2022). Ігри з часткою. Підсумки 2021 року: падіння теледивлення та переворот в інформаційній ніші. Media Business Reports (укр.). Процитовано 24 січня 2022.
- Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. web.archive.org. 8 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
- Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. web.archive.org. 27 червня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
- Педан-Притула Шоу. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- Ревізор без купюр. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- Заковані. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- 1000 женских желаний. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- Стажери. Новий канал. Процитовано 9 травня 2017.
- Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу та фільм «Губка Боб і корона Нептуна» під назвою «Боб Губко Прямокутні Штани». Потім мультсеріал дублював споріднений телеканал Куй-ТБ (QTV). Згодом канал став показувати дубляж QTV.
- Спочатку канал дублював перший сезон мультсеріалу під назвою «Файнс та Ферб». Потім канал став показувати російський дубляж.
- Керівництво Нового каналу
- Ведучі Нового каналу. Новий канал (українською). Процитовано 3 червня 2020.