Таргітай

Таргітай (грец. Ταργιτάος) — у скіфській міфології першолюдина, пращур скіфів-сколотів, син Папая та дочки ріки Борисфен, батько Ліпоксая, Арпоксая та Колаксая.[1]

За інтерпретаціями Геродота та, ймовірно, традицією припонтійських іонійців Таргітаю відповідає Геракл елінів.

У описі скіфського пантеону у Геродота Геракла скіфів названо у загальному переліку богів. Діодор, наводячи свій варіант етнічного міфу скіфів, повідомляє, що усі скіфи походять від героя-епоніма Скіфа, який у цьому разі відповідає Таргітаю.[2] Власне, й Геродот обмовляється, що назва сколоти походить від імені царя. Тобто, можливо припустити, що Таргітай мав друге ім'я скіф. *Skul(a) (грец. Σκύλης).[3] До речі, серед епіграфічних пам'яток Ольвії, відоме графіті першої половини VI ст. до н. е., яке пов'язують з сином Анахірса, у якому згадано антропонім Сколот, а саме:

грец. "Άναγέρρης Άναχυρςő Σκ[ο]λότη[ς] Άπ[ό]λλωνι Βορῆι μέλι πατρ[ώιον άνέθηκεν]" 
укр. "Анагерр(Анаперр) Анахірсів Сколот Аполону Борею мед батьківський посв’ятив".[4]

"Враховуючи наявність численних відповідностей у міфологічних системах різних індоіранських народів, природно припустити, що цей персонаж, який грає таку важливу роль в скіфській міфології, існує й в міфах інших народів арійської групи, хоча б серед другорядних персонажів ... Видається доцільним обрати вихідним моментом пошуку ... мотив народження у нього трьох синів, молодший з яких, перемігши в ритуальному випробуванні, отримує від батька верховну владу над скіфами. Названий мотив знаходить пряму аналогію в міфології інших іранських народів, де він пов'язаний з широко відомим персонажем ... Мається на увазі авестійський Траетаона ... ототожнюваний зазвичай з давньоіндійським Тритою."[5]
"Отже, образ Таргітая реконструюється в наступному вигляді. Народжений від союзу Папая та Апі, тобто від шлюбу неба та землі, Таргітай - перша людина скіфської міфології. Як культурний герой він здійснює низку подвигів, в тому числі перемагає різних чудовисьок, породжених хтонічною стихією... він стає батьком трьох (двох) синів ... Заслуговує, однак, уваги така деталь: Геродот не тільки згадує Геракла як героя скіфської легенди, але й називає його серед семи богів скіфського пантеону. Якщо наявність у скіфській міфології образу першої людини, культурного героя знаходить найширші аналогії в інших релігійно-міфологічних системах, то залучення цього персонажу до б о г і в - риса незвичайна. Образ першолюдини, як правило, чітко відмежовується від пантеону... в цьому плані виняток й елінський аналог скіфського героя - Геракл, відомий як пращур дорійців. Хоча, згідно з традицією, він й отримав безсмертя після завершення земного життя, він все ж сприймався древніми не як бог, а як герой. Тому, якщо Геродот зараховує скіфського Геракла-Таргітая до богів, ми можемо припустити, що сутність цього персонажу не обмежувалася функціями першолюдини та культурного героя. Семантика образу Таргітая як божества реконструюється на підставі порівняння комплексу письмових та археологічних даних з залученням порівняльного матеріалу з загальноарійского міфологічного арсеналу."[5]

Етимологія антропоніму

Наразі переконливої етимології немає, але з іменем Таргітай можна пов'язати наступну паралель з міфології хетів, а саме:

«…коли мова йде про перемогу Бога Грози над Драконом, вжито дієслово tarḫ(u) укр. "перемагати" від якого, мабуть, утворено й саме згадане вище ім'я Бога Грози в анатолійських мовах… Характерно, що теж дієслово у ведійській та авестійській виступає у зв'язку з ім'ям Врітри…".[6]

Отже, враховуючи означене припущення, саме ім'я Таргітай можливо відновити наступним чином:
грец. Ταργιτάος < скіф. *Tarḫ(u)-tavah- < авест. taurv-tavah укр. "здолавший/ переможець могутній".[7]

Інший варіант:
грец. Ταργιτάος < скіф. *Targī-tavah- укр. "володіючий міццю (силою) Тарги".[8]

Паралелі Таргітай — Траетаона

Сколоти/ Скіфія ЄвропейськаАвеста
Паралати
Парадата
Таргітай
(Геродот, IV, 101)
праведний Траетаона
(Відевдат, 1, 17)
здолав ?
(етимологія імені)
здолав Ажи-Дахаку
(Відевдат, 1, 17)
Чотирикутна Скіфія — батьківщина Таргітая
(Геродот, IV, 101)
Варна чотирикутна, батьківщина праведного Траетаони
(Відевдат, 1, 17)[9]
Три сини ТаргітаяТри сини Траетаони
Таргітай — син німфи БорисфенуТраетаона — син водяного

Інші відомі на сьогодення згадки цього імені та історичні персони з даним ім'ям

Див. також

Примітки. Джерела. Посилання

  1. (укр.)Геродот, Мельпомена, 5-7 (гр.)Ήρόδοτος Ἁλικαρνησσέος (ἱστορίης, IV, 5-7)
  2. (рос.)Историческая Библиотека, ІІ, XLIII (гр.) Diodorus Siculus, Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII
  3. (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
  4. (рос.) Виноградов Ю. Г., Русяева А. С. Граффити из святилища Аполлона на Западном теменосе Ольвии. Херсонесский сборник. 2001. № 11. C. 136; заг. — 134—142. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/172823
  5. (рос.)Раевский Д. С. Мир скифской культуры. М. Языки славянских культур, 2006.
  6. (рос.)В. В. Иванов, В. Н. Топоров. Исследования в области славянских древностей. Москва. Наука. 1974. ст.ст. 123, 134. Взагалі, у зазначеній роботі автори визначають слова з корнем *tar- як терміни, що належать до кола Бога Грози.
  7. друга частина імені *tavah- з безсумнівною етимологією: (рос.)Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, Наукова Думка. 1983.
  8. (рос.) Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXI. TRAKANA. ВДИ № 1. 2013
  9. (рос.) Авеста. СПб., Изд. Политехнического ун-та. 2008
  10. (рос.) Щеглов А. Н. Большой Кастель и святилище II в. до н.э. в урочище Джангуль. Проблемы античной культуры (тез. докл.). Симферополь, 1988.

Додатково

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.