Тарквінія Мольдза

Тарквінія Мольдза (1 листопада 1542 — 8 серпня 1617) — італійська співачка, поетеса, диригент, композитор і натурфілософ.[3][4] Її вважали великою віртуозою. Вона брала участь у знаменитому Жіночому концерті, хоч співала чи тренувала, не зрозуміло.[5] Також вона грала на альті-бастарді.

Тарквінія Мольдза
Народилася 1 листопада 1542[1]
Модена, Емілія-Романья
Померла 8 серпня 1617(1617-08-08)[1][2] (74 роки)
Модена, Емілія-Романья
Діяльність композиторка, співачка, письменниця, поетеса, натураліст
Вчителі Франческо Патріці
Знання мов італійська, латина і іврит
Родичі Francesco Maria Molzad

Ранні роки життя та освіта

Мольдза народилася в Модені, онука[6] поета Франческо Марія Мольдза, і дочка Камілли та Ізабелли Колумбі.[7] Її батько погодився, що вона повинна мати таку ж освіту, як і її брати, і вона вивчала грецьку, латинську, іврит та філософію до шістнадцяти років. Навчалась у вченого Джона Політіано та поета Френсіса Патріціо, а астрономію вивчала у математика Антонія Гуаріні.[8] У 1560 році вона вийшла заміж за Паоло Порріно, який підтримав її повернення до школи, де вона навчалася у Франческо Патріці. Вона овдовіла у 1579 році..

Музична кар'єра

До 1583 року вона проживала у Феррарі як офіційна «прийомка» герцогині Маргарити Гонзаги д'Есте(Margherita Gonzaga d'Este), де вона була відомим виконавцем, диригентом і композитором. Мольдза була звільнена з посади в 1589 році й повернулася в Мантуа, коли її звинуватили в романі з фламандським композитором Гіакесом де Вертом. Нижнє дворянство (якими вважали «прийомок») не повинно було залучати себе до представників класу слуг (якими вважались незначні композитори, такі як Верт).[9][10] Вона стверджувала, що її стосунки з Вертом були дружніми, а не сексуальними.[11]

Література

Мольдза писала вірші латиною та тосканським діалектом; вона також писала есе.[8]

Літературно-художні уявлення

Їй присвячено багато художніх творів. Франческо Патріці писав про її спів у своєму трактаті «L'amorosa filosofia», і вона, мабуть, перша співачка, чию біографію опублікували (Opuscoli inediti di Tarquinia Molza modenese Д. Ванделлі).

Її ім'я з'являється серед тих, хто був представлений на Heritage Floor Джуді Чикаго «The Dinner Party».[12]

Відзнаки

Мольдза отримала римське громадянство в 1600 році, єдина жінка, яка мала громадянство. В указі зазначалося, «хоча Сенат ніколи не приймав жінок до числа громадянства … [постановлено, що] Тарквінія Мольдза з Модени буде зарахована до числа найзнатніших громадян із титулом l'Unica, який раніше не присвоювався будь-кому, визнаючи її особливі чесноти та заслуги».[7]

Примітки
  1. Catelli N. Dizionario Biografico degli Italiani — 2011. — Vol. 75.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Drinker, Sophie (1999). Music and women : the story of women in their relation to music (вид. [Reprinted]). New York: The Feminist Press at the City Univ. of New York. с. 222. ISBN 978-1558611160.
  4. Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Molza, Tarquinia. Women in science : antiquity through the nineteenth century : a biographical dictionary with annotated bibliography (вид. Reprint.). Cambridge, Mass.: MIT Press. с. 139. ISBN 978-0262650380.
  5. The Grove article on Tarquinia Molza says that she did not sing with them, however the «Women in Music» article says she did sing with them.
  6. Riley, Joanne (1987). Tarquinia Molza (1542 - 1617): A Case Study of Women, Music and Society in the Renaissance. У Zaimont, Judith Lang; Overhauser, Catherine; Gottlieb, Jane. The musical woman : an international perspective, volume II, 1984-1985. Westport, Conn.: Greenwood Press. с. 470–493. ISBN 978-0313235887.
  7. Jaffe, Irma B. and Gernando Colombardo (2002). Shining Eyes, Cruel Fortune: The Lives and Loves of Italian Renaissance Women Poets. New York: Fordham University Press. с. 311. ISBN 978-0823221806.
  8. Mossman, Samuel (1870). Gems of Womanhood, Or, Sketches of Distinguished Women in Various Ages and Nations. Edinburgh: Gall & Inglis. с. 135.
  9. Newcomb, Anthony. «Molza, Tarquinia». Molza, Tarquinia. Oxford University Press. https://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/article/grove/music/18918. Процитовано 24 травня 2014.
  10. Fenlon, Iain. «Wert, Giaches de». Wert, Giaches de. Oxford University Press. https://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/article/grove/music/40707. Процитовано 24 травня 2014.
  11. Project Continua. Tarquinia Molza. Архів оригіналу за 3 February 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  12. Elizabeth A. Sackler Center for Feminist Art: The Dinner Party: Heritage Floor: Tarquinia Molza. Brooklyn Museum.

Література
  • Stevenson, Jane. Women Latin Poets (Oxford, 2005), 288-91.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарквінія Мольдза

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.