Таро Окамото

Таро Окамото (*岡本太郎, 26 лютого 1911  —7 січня 1996) — японський художник- сюрреаліст і авангардист, скульптор, письменник.

Таро Окамото
яп. 岡本太郎
Народився 26 лютого 1911(19110226)
с. Такацу, біля Кавасакі
Помер 7 січня 1996
Токіо
·хвороба Паркінсона
Поховання Тама
Країна  Японія
Національність японець
Місце проживання Taro Okamoto Memorial Museumd
Діяльність малярство
Alma mater Паризький університет, Tokyo Academy of Fine Artsd, Keio Futsubu Schoold і Keio Yochisha Elementary Schoold
Знання мов японська[1]
Учасник Японсько-китайська війна
Напрямок ніхонґа
Magnum opus Tower of the Sund, Myth of Tomorrowd і Q11473107?
Батько Іппей Окамото
Мати Каноко Окамото
Родичі Toshiko Okamotod
Нагороди

Життєпис

Син Окамото Іппея, художника-карикатуриста, і поетеси і письменниці Каноко. Народився у 1911 році в селі Такацу, неподалік від міста Кавасакі. У 1929 році поступив до Токійської художньої школи Бідзюцу Гакко (сучасний Токійський університет мистецтв), проте перериває навчання через півроку і їде разом з батьками до Парижу. 1931 року поступає до університету Сорбонна, де вивчає філософію.

1932 року знайомиться з авангардним мистецтвом Пабло Пікассо, яке справляє надзвичайно сильний вплив на Окамото, що стає переконаним послідовником цього напрямку мистецтва. Зав'язує дружні стосунки з художниками-авангардистами Андре Бретоном, Куртом Зелігманом, Василем Кандинський, Гердою Таро. В подальшому Окамото взяв прізвище останньої в якості власного прізвища, ставши Таро Окамото. 1938 року бере участь в Міжнародної виставки з сюрреалізму. 1939 року закінчує університет з вченим ступенем з етнології.

1940 року після нападу Німеччини на Францію повертається на батьківщину. 1942 року Окамото мобілізовано до імператорської армії армію, у складі якої бере участь у військових діях в Китаї. У 1943 році повертається до Японії. У 1944 році знову бере участь у бойових діях у Китаї, де потрапляє у полон. 1946 року після поразки Японської імперії його інтерновано до табору для військовополонених.

1952 року виставляється у Міжнародному салоні в Парижі. 1953 року бере участь у II бієннале в Сан-Паулу (Бразилія). 1957 року є учасником XXVII Венеціанського бієннале, а 1955 року — в Третій міжнародній японській художній виставці. 1957 року Таро Окамото бере участь в XI Міланському триєналле. 1959 року за виконану настінний живопис в приміщенні Токійських міських зборів нагороджено Великою Міжнародною премією живопису і архітектури.

1961 року за книгу Таро Окамото «Забута Японія» присуджується Премія культури видавничого дому Майніті.

1970 року створює 60-метрову скульптуру «Вежа сонця», що стає символом Всесвітньої виставки в Осаці. У центрі Символічної зони ЕКСПО встановлено також його «Вежа матері» і «Вежа юності». «Вежа сонця» показує минуле (нижню частину), теперішню (середню частину), і майбутнє (обличчя) людства.

1984 — французький уряд надає художнику звання Офіцера ордена Почесного легіону. 1989 року стає Великим офіцером ордену Почесного легіону.

1993 року митцю присвоюється звання почесного громадянина міста Кавасакі. 1996 року помирає в Токіо. Після смерті художника були відкриті два його музеї — в Токіо, в приміщенні його художнього ательє, і в Кавасакі.

Творчість

За своїм стилем схожий на Пабло Пікассо. Головною темою мистецтва Окамото стало суперництво людини з природою і перемога людини в цій боротьбі. Його роботи виставлялися в СРСР, США, Франції, Мексиці та інших країнах. У мистецьких колах світу творчість його розцінюється як одне з оригінальних явищ мистецтва XX століття. Відомим є розпис станції Токійського метро Сібуя під назвою «Завтрашній міф».

Джерела
  • Japanese Modern Art. Painting from 1910 to 1970, Edition Stemmle, Zürich — New York ISBN 3-908161-86-X
  • Okamoto Taro — The 100th anniversary of his birth, The National Museum of Modern Art, 2001.
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.