Таспар-каган
Таспар (Татпар)-каган (давньотюрк.: , кит. 佗缽可汗/佗钵可汗) — 4-й великий каган Тюркського каганату в 572—581 роках. Відомий також як Тобо-хан.
Таспар-каган | ||
| ||
---|---|---|
572 — 581 | ||
Попередник: | Мукан-каган | |
Спадкоємець: | Амрак | |
Народження: | 5 століття | |
Смерть: |
581 Тюркський каганат | |
Релігія: |
тенгріанство буддизм | |
Рід: | Ашина | |
Батько: | Бумин-каган | |
Діти: | 1 син і 1 донька |
Життєпис
Походив з династії Ашина. Третій син Бумин-кагана. Після смерті брата Мукан-кагана 572 року став новим володарем Тюркського каганату.
Залишив арфу-каганом (правителем Сходу) свого небожа Шету, якого призначив ягбу-каганом (співволодарем). Втім вже 573 року змінив на посаді ябгу-кагана на брата Маган-тегіна.
Водночас продовжував дипломатичні відносини з китайськими державами Північна Чжоу і Північна Ці. Невдовзі стосунки з першою погіршилися через переслідування чжоуським імператором У-ді буддизму, який 574 року прийняв Таспар-каган. Він надав прихисток буддистам на чолі з індійським ченцем Чинагуптою. У-ді, не бажаючи конфлікту, погодився надсилати 100 тис. сувоїв шовку для тюрків. 576 року з початком війни між північною Чжоу і Північною Ці до Таспар-кагана звернувся володар останньої Хоу Чжу по допомогу, втім не отримав її. Наслідком цього було підкорення 577 року Північної Ці армією Північної Чжоу.
577 року прийняв Гао Шаої, князя Фан'ян, — останнього представника династії Північна Ці, якого вирішив підтримати в боротьбі за повернення трону. 578 року армія каганату завдала поразки війську Північної Чжоу в префектурі Ючжоу. Невдовзі після цього помер чжоуський імператор У-ді. Це дало можливість тюркському війську сплюндрувати значні області Північної Чжоу. 579 року почав перемовини з новим чжоуським імператором Сюань-ді, але відкинув вимогу видати Гао Шаої. У відповідь каган наказав сплюндрувати префектуру Бінчжоу.
Втім зрештою 580 року Таспар-каган видав князя Гао Шаої. Натомість оженився на небозі імператора. Але вже 581 року каган помер від хвороб. Наслідком стала боротьба за трон між сином останнього Амраком і Талоп'єном (сином Мука-кагана).
Джерела
- Gary Seaman, Daniel Marksm, Rulers from the steppe: state formation on the Eurasian periphery, Ethnographics Press, Center for Visual Anthropology, University of Southern California, 1991, ISBN 978-1-878986-01-6, p. 97, 100.
- Ahmet., Taşağil (1995—2004). Gök-Türkler. Atatürk Kültür, Dil, ve Tarih Yüksek Kurumu (Turkey). Ankara: Türk Tarih Kurumu Basımevi. ISBN 975161113X