Телемережа (фільм)

«Телемережа» (інший переклад — «Мережа»; англ. Network) — американський кінофільм, знятий Сідні Люметом в 1976 році, відверта сатира на американське телебачення. В основі фільму лежить історія вигаданої телекомпанії Union Broadcasting System(UBS) та її ведучого новин Говарда Біла (Пітер Фінч). Біл сходить з розуму, проте UBS в гонитві за рейтингами продовжує випускати його передачу. Фільм отримав чотири «Оскари»: за найкращу чоловічу роль (Фінч), за найкращу жіночу роль (Фей Данавей), за найкращу жіночу роль другого плану (Беатріс Стрейт) і за найкращий оригінальний сценарій (Педді Чаефскі).

Телемережа
Network
Жанр драма
Режисер Сідні Люмет
Продюсер Говард Ґоттфрід
Сценарист Педді Чаефскі
Оповідач Lee Richardsond
У головних
ролях		 Фей Данавей[1][2][…], Вільям Холден[1][2][…], Пітер Фінч[1][2][…], Роберт Дюваль[2][3][…], Нед Бітті[2][4], Беатріс Стрейт[2][4], Lee Richardsond[4], Wesley Addyd[2][4], Кончата Феррелл[5], Darryl Hickmand[5], Ken Kerchevald[5], Lane Smithd[5], Ленс Хенріксен[5], Тім Роббінс[5], Джеральд Форд[5], William Princed[5], Kenneth Kimminsd[5], Джон Карпентер, Paul Jenkinsd і Roy Pooled
Оператор Owen Roizmand
Композитор Elliot Lawrenced
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
United Artists
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 121 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1976
Дата виходу 27 листопада 1976 року.
Кошторис $3,8 млн
Касові збори $23,689,877[6]
IMDb ID 0074958

В даний час «Телемережа» визнана класикою американського кіно. У 2000 році бібліотека Конгресу визнала фільм «визначним в історії культури» і включила фільм в Національний реєстр фільмів[7]. Гільдія продюсерів США включила «Телемережу» в свій Зал слави[8]. У рейтингу Ста найкращих американських фільмів, складеному Американським інститутом кіномистецтва, «Телемережа» займає 64-е місце. На 23 серпня 2021 року фільм займав 213-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом.[9].

Сюжет

Фільм починається з того, що багаторічний ведучий вечірніх новин на UBS Говард Біл (Пітер Фінч) дізнається про те, що він скоро буде звільнений через низькі рейтинги його програми. Наступного дня, Біл у прямому ефірі заявляє, що накладе на себе руки під час свого останнього ефіру. Відразу після цієї заяви керівництво каналу звільняє Біла, але на прохання редактора каналу і найкращого друга Біла Макса Шумахера (Вільям Голден) дозволяє йому провести останню програму, в тому числі і для того, щоб Біл попросив пробачення перед телеглядачами. Замість цього Біл у прямому ефірі виголошує промову про те, що життя позбавлене сенсу, і нецензурно лається. Завдяки цьому скандалу рейтинги програми різко підскакують, і керівництво UBS вирішує, що заради рейтингу, Біла потрібно залишити в ефірі. Шумахер заперечує проти цього рішення, але залишається в меншості.

Біл поступово божеволіє, його програми являють собою істерики. Під час одного з випусків, Біл несамовито кричить «Я злий, як чорт, і я більше не збираюся це терпіти!» (англ. I'm as mad as hell, and I'm not going to take this anymore!) і закликає всіх глядачів покричати цю фразу. Люди по всій країні висовуються з вікон і кричать те ж саме. UBS створює «Шоу Говарда Біла», позиціонуючи Біла як «божевільного пророка». Шоу моментально стає найпопулярнішою програмою.

Інша сюжетна лінія — це історія сходження по кар'єрних сходах журналістки Даяни Крістенсен (Фей Данавей). На початку фільму вона займає пост продюсера розважального блоку програм, але поступово прибирає до своїх рук і новинний блок. Для цього, вона в числі іншого дістає справжній запис пограбування банку, і заводить роман з Максом Шумахером. Заради Даяни, Шумахер кидає свою дружину (Беатріс Стрейт), з якою він прожив усе життя.

Біл випадково дізнається про підготовлюване поглинання UBS саудівським конгломератом. У найближчій програмі, він вимовляє емоційну тираду проти обох корпорацій, і закликає телеглядачів завалити Білий дім телеграмами з текстом: «Я злий, як чорт, і я більше не збираюся це терпіти!», Щоб не допустити злиття, глава UBS Артур Дженсен викликає Біла до себе, і сам виголошує довгу промову про те, що світом правлять гроші, переконуючи його відмовитися від подібних виступів. Біл змінює теми своїх виступів, розповідаючи про смерть демократії і знеособлення людини. При цьому рейтинги програми падають, тому що глядачам потрібні розваги, а не занудні й депресивні проповіді.

Обвал рейтингів стає очевидним, і щоби востаннє підняти рейтинг, Даяна Крістенсен пропонує вбити Біла в прямому ефірі, під час його чергової проповіді. Для цього Крістенсен домовляється з ліворадикальним терористичним угрупуванням, натомість обіцяючи її керівнику власне шоу на UBS «Голос Мао Цзедуна». Під час ефіру, терористи розстрілюють Біла. Фільм завершується закадровим коментарем: «Говард Біл, став першою людиною, який був убитий через низькі рейтинги».

У ролях

Паралелі

15 липня 1974 в прямому ефірі застрелилася депресивна телеведуча флоридського каналу WTXL-TV Крістін Чаббак[10]. Є думка, що Педді Чаефскі поклав цю історію в основу сценарію Телемережі[11]

Лорін Гоббс, чорношкіра ліворадикальна терористка, яка брала участь в організації вбивства Біла, зовні дуже схожа на Анжелу Девіс[12].

Нагороди

«Оскар»

' 'Перемога в номінації:

Телемережа стала першим фільмом з 1951 р. ( Трамвай «Бажання»), який отримав три «акторських» «Оскара», при цьому на «Оскар» за найкращу чоловічу роль були номіновані і Фінч, і Голден. Пітер Фінч помер за два місяці до церемонії, і нагороду за нього отримували його вдова Елета і сценарист Педді Чаефскі. Беатріс Стрейт отримала «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану, хоча її роль триває всього п'ять хвилин сорок секунд. Це найкоротша в історії кіно роль, виконавець якої отримав «Оскара»[12].

' 'Номіновані:

«Золотий глобус»

' 'Перемога в номінації:

  • Найкращий актор — кінодрама — Пітер Фінч
  • Найкраща актриса — кінодрама — Фей Данауей
  • Найкраща режисерська робота — Сідні Люмет
  • Найкращий сценарій — Педді Чаефскі

Номінований:

  • Найкращий фільм

Премія BAFTA

' 'Перемога в номінації:

  • Найкращий актор — Пітер Фінч

Номіновані:

  • Найкращий фільм
  • Найкращий актор — Вільям Голден
  • Найкраща актриса — Фей Данауей
  • Найкращий актор другого плану — Роберт Дюваль
  • Найкращий режисер — Сідні Люмет
  • Найкращий монтаж — Алан Гайм
  • Найкращий саундтрек — Джек Фітцстівенс, Марк Лауб, Сенфорд Рекоу, Джемс Себет і Дік Ворізек

Інші нагороди та номінації

Цікаві факти
  • Генрі Фонда відмовився від ролі Говарда Біла, назвавши її «занадто істеричною»[12].
  • Фільм є частиною ідеології, покладеної в основу іншого культового фільму («Дух часу»), в якому використовуються уривки з «Телемережі».

Примітки
  1. http://stopklatka.pl/film/siec
  2. http://bbfc.co.uk/releases/network-film
  3. http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=46077.html
  4. http://www.imdb.com/title/tt0074958/fullcredits
  5. ČSFD — 2001.
  6. Network, Box Office Information. Box Office Mojo. Процитовано 23 січня 2012.
  7. (film).html Інформація про фільм[недоступне посилання з липня 2019] на eBay
  8. Producers Guild Hall of Fame — Past Inductees. Архів оригіналу за 7 лютого 2008. Процитовано 18 лютого 2013.
  9. Озвучення фільмів українською
  10. perkins / Handouts / chubbucknew.pdf Christine Chubbuck: 29, Good-Looking, Educated. A Television Personality. Dead. Live and in Color Архівовано 29 жовтня 2005 у Wayback Machine., Washington Post, 4 серпня 1974 р.
  11. Matthew C. Ehrlich, Journalism in the Movies, p.122. ISBN 0-252-02934-8
  12. tt0074958/trivia Факти про Телемережу на IMDB

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.