Пітер Фінч

Пітер Фінч (англ. Peter Finch, повне ім'я Фредерік Джордж Пітер Інгл-Фінч, 28 вересня 1916 14 січня 1977) австралійський актор. Один з двох акторів, посмертно удостоєних премії «Оскар» (за фільм Телемережа).

Пітер Фінч
англ. Peter Finch
Ім'я при народженні Фредерік Джордж Пітер Інгл-Фінч
Народився 28 вересня 1916(1916-09-28)[1][2][…]
Лондон, Велика Британія
Помер 14 січня 1977(1977-01-14)[1][2][…] (60 років)

  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання Голлівуд-Форевер
    Громадянство  Австралія
    Діяльність актор
    Роки діяльності 19351977
    У шлюбі з Чінарова Тамара Євсіївна і Yolande Turnerd
    IMDb ID 0002075
    Нагороди та премії

     Пітер Фінч у Вікісховищі

    Біографія

    Фінч народився в Лондоні, з десяти років жив в Сіднеї. Після закінчення школи кілька разів змінював роботу, поки врешті-решт не став актором. У 1935 році він почав грати в театрі і працювати на радіо. Першим фільмом Фінча стала посередня комедія Дейв з батьком приходить в місто (англ. Dad and Dave Come to Town, 1938). Тоді Фінча помітив Лоуренс Олів'є, який запропонував йому ввійти в свою трупу, і Фінч переїхав до Лондона. У 1948 році у нього зав'язався роман з Вів'єн Лі (дружиною Олів'є), який в загальному (з перервами) продовжувався декілька років[3].

    Пітер Фінч та Даян Сіленто під час зйомок фільму Passage Home (грудень 1954 року).

    Незабаром Фінч почав зніматися в кіно. Першим голлівудським фільмом стала картина The Miniver Story (1950). Роль у фільмі A Town Like Alice принесла йому першу нагороду Британської кіноакадемії. У 1960 році Фінч зіграв роль Оскара Уайльда у фільмі Процес Оскара Уайльда (англ. The Trials of Oscar Wilde), отримавши за цей фільм в числі інших нагород приз найкращому акторові Московського кінофестивалю 1960 рік.

    У 1971 році Фінч зіграв єврея-гомосексуала Деніела Герша в скандальному на ті часи фільмі Неділя, проклята неділя. Центральною темою фільму була тема гомосексуальної любові. Спочатку роль Херша була запропонована акторові Йену Беннену, але він від неї відмовився, оскільки роль включала гомосексуальний поцілунок[4]. Фільм отримав кілька номінацій на «Оскар», у тому числі на «Оскар» за найкращу чоловічу роль для самого Фінча, і на «Золотий глобус» (Фінч знову був номінований). Проте фільм не отримав «Оскарів»; існує точка зору, що причиною цьому було табу на відкриту демонстрацію гомосексуальності позитивних персонажів[4].

    Головним успіхом Фінча стала роль у фільмі Телемережа (1976). Фінч зіграв божевільного телеведучого Говарда Біла, якому телекомпанія продовжує надавати ефір, щоб підняти рейтинг. 14 січня 1977 Фінч помер від серцевого нападу. За цю роль Фінч був посмертно нагороджений «Оскаром», який отримала його вдова Елета. Фінч — один з п'яти акторів, номінованих на «Оскар» посмертно (до нього були Джеймс Дін, Спенсер Трейсі і Массімо Троізі, після Хіт Леджер), і один із двох (другий — Хіт Леджер), хто його отримав. Крім того він став першим австралійським актором, що отримав «Оскар». За цей же фільм Фінч отримав «Золотий глобус».

    Фінч був тричі одружений. Його першою дружиною стала балерина українського походження Тамара Чінарова[5] (шлюб тривав з 1943 по 1959 роки). Після розлучення він одружився з Іоланде Тернер (1959—1965). Другий шлюб теж закінчився розлученням, у 1973 році Фінч одружився втретє. Від трьох шлюбів у нього було четверо дітей.

    У 1980 році журналістка Елен Данді (англ. Elaine Dundy) опублікувала біографію Finch, bloody Finch: A biography of Peter Finch.

    Фільмографія

    Рік Назва Роль Примітки
    1938 Dad and Dave Come to Town Білл Раян
    1939 Mr. Chedworth Steps Out Артур Джейкобс
    1941 The Power and the Glory Френк Міллер
    1944 The Rats of Tobruk Пітер Лінтон
    Red Sky at Morning Майкл
    1946 A Son Is Born Пол Грехем
    1949 Train of Events Філіп
    Eureka Stockade Хемфрі
    1950 The Miniver Story Польський офіцер
    The Wooden Horse Австралієць у шпиталі
    1952 The Story of Robin Hood and His Merrie Men Шериф Ноттингемський
    1953 The Heart of the Matter Отець Ренк
    The Story of Gilbert and Sullivan Річард д'Ойлі Карт
    1954 Father Brown Фламбо
    Elephant Walk Джон Уайлі
    Make Me an Offer Чарлі
    1955 Josephine and Men Девід Х'юер
    Passage Home Капітан Лакі Райленд
    Simon and Laura Саймон Фостер
    The Dark Avenger Граф де Віль
    1956 The Battle of the River Plate Капітан Лангсдорфф, Адмірал Шпее
    A Town Like Alice Джо Харман BAFTA
    1957 Windom's Way Алек Уіндом BAFTA (номінований)
    Robbery Under Arms Капітан Старлайт
    The Shiralee Джим Маколей
    1959 Історія черниці Доктор Фортунаті BAFTA (номінований)
    Operation Amsterdam Єн Сміт
    1960 The Trials of Oscar Wilde Оскар Уайльд BAFTA
    Kidnapped Алан Брек Стюарт
    1961 No Love for Johnnie Джонні Бірн BAFTA, Срібний ведмідь
    The Sins of Rachel Cade Полковник Генр Дероуд
    1962 I Thank a Fool Стівен Дейн
    1963 In the Cool of the Day Маррей Логан
    1964 Перші люди на Місяці Помічник пристава Не згаданий у титрах
    Girl with Green Eyes Юджин Галлард
    Пожирач гарбузів Джек Ермітейдж
    1965 Політ Фенікса Капітан Харріс
    1966 10:30 P.M. Summer Пол
    Judith Аарон Штейн
    1967 Come Spy with Me Камео Не згаданий у титрах
    Далеко від шаленої юрби Вільям Болдвуд
    1968 The Legend of Lylah Clare Льюіс Заркен
    1969 The Greatest Mother of Them All Шон Говард
    Червона палатка Умберто Нобіле
    1971 Неділя, проклята неділя Dr. Daniel Hirsh BAFTA
    Номінований на Премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль
    «Золотий глобус»
    1972 Something to Hide Гаррі Філд
    1973 England Made Me Ерік Кро
    Bequest to the Nation Гораціо Нельсон
    Загублений горизонт Річард Конуей
    1974 The Abdication Кардинал Аццоліно
    1976 Телемережа Говард Біл Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль
    BAFTA
    «Золотий глобус»
    1977 Рейд на Ентеббе Іцхак Рабин Телевізійний фільм; номінований на «Еммі»

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Encyclopædia Britannica
    3. Brooks, Richard «Olivier worn out by love and lust of Vivien Leigh», The Sunday Times, 7 серпня, 2005
    4. Біографія Фінча на IMDB
    5. Australia Dancing — Tamara Tchinarova Finch. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 2 грудня 2012.

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.