Тель-Шикмона

Тель-Шикмона (івр. תל שקמונה‎) — стародавній тель (пагорб) і національний парк, розташований недалеко від моря на території сучасного міста Хайфа в Ізраїлі, на південь від району Бат-Галім.

Тель-Шикмона
32°49′29″ пн. ш. 34°57′19″ сх. д.
Розташування: Хайфа
Країна  Ізраїль
 Тель-Шикмона у Вікісховищі

Деякі зі знахідок на розкопках представлені громадськості в Національному морському музеї Хайфи. Поруч з Тель-Шикмона нині розташований Ізраїльський інститут океанографічних і лімнологічних досліджень.

Історія

Йосип Флавій у своїй книзі Юдейські старожитності, згадує Шикмона (Sycamine) як місце, де кораблі можуть зайти в зручну гавань, і де Птолемей Лафур під час вторгнення в Ерец-Ісраель вивів свою армію на берег[1]. Мішна, складена переважно 189 року до н. е., згадує область Шикмона як відому своєю різноманітністю культивованого зизифуса. Паломник з Бордо (Бордоський ітінерарій) у 333 році н. е. пройшов через Шикмону під час подорожі Святою Землею[2].

Археологія

Історія розкопок

Основні археологічні розкопки на телі й у візантійському місті на південь від нього провів археолог Й. Ельгавіш у 1960-70-х роках за дорученням Департаменту музеїв муніципалітету Хайфи.

Подальші розкопки проведено в 1990-х роках Управлінням старожитностей Ізраїлю і вони були зосереджені в східній частині візантійського міста, на захід від схилів гори Кармель, де розташований некрополь давнього міста. У 2010 році група з Інституту археології імені Зінмана при Хайфському університеті на чолі з доктором Майклом Ейзенбергом і доктором Шаєм Баром, який керував розкопками на самому телі, провели нову серію розкопок. Цілі проекту полягали в тому, щоб повторно розібрати розкопані археологічні комплекси на південь і схід від річки, раніше розкопаної Ельгавішем, розширити ці райони і провести великі роботи з консервації, щоб зберегти старожитності і представити їх публіці як частину національного парку Шикмона. Робота також була спрямована на вивчення стратифікації оповіді і створення точної хронологічної структури.[3][4]

Знахідки

Залишки на дату розпаду — від пізньої бронзи до пізньовізантійського періоду. Нижнє місто, на схід і переважно на південь від те́ля, датовано пізньоримським періодом — візантійським періодом. Донині не знайдено жодних залишків, датованих ранньоарабським періодом, що наводить археологів на висновок, що Шикмону покинуто до VII століття н. е.

Заповідник і національний парк

2008 року Шикмона оголошено природним заповідником на площі 1677 дунамів. Невелику територію (73 дунами) також оголошено національним парком.[5]

Примітки
  1. Josephus, Antiquities 13.12.3. Cf. Samuel Klein, Sefer Ha-Yishuv, vol. 1, Bialik Institute: Jerusalem 1939, p. 155, who identifies Sycamine with Shikmona near Old Haifa.
  2. «Itinerary from Bordeaux to Jerusalem — 'The Bordeaux Pilgrim' (333 AD)», trans. by Aubrey Stewart, London 1887, pub. in: Palestine Pilgrim's Text Society, vol. 1, p. 43
  3. Zinman Institute of Archaeology Shikmona Archaeological Project. Zinman Institute of Archaeology. Процитовано 17 квітня 2017.
  4. Zinman Institute of Archaeology Shikmona Archaeological Project poster. Zinman Institute of Archaeology. Процитовано 17 квітня 2017.
  5. Список национальных парков и заповедников Израиля (івр.). Управление природы и парков Израиля. Архів оригіналу за 7 жовтня 2009. Процитовано 27 вересня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.