Темпль (Чернівці)

Темпль з боку сучасної вулиці Університетської. Поштівка початку XX ст.

Історія головного молитовного будинку єврейської чернівецької громади почалася в 1860-ті роки. Для побудови споруди було створено «Чернівецьке єврейське товариство Темплю», статут якого схвалила Буковина крайова управа 19 грудня 1872 року. Товариство знаходилося в Чернівцях і складалося з засновників, членів і почесних членів. Шляхом підписки, тобто купівлі місця для моління, засновники і члени товариства після повної сплати визначеної суми здобували право власності на місце і право передавати цю власність у спадщину, дарувати і продавати її. Були встановлені ціни від 200 до 1000 флоринів за місце. Кожне місце для моління включало в себе місце для чоловіка в центральному або бічних нефах і, відповідно, жіноче місце на галереї. Сплачені засновниками товариства внески склали фонд для будівництва і облаштування темплю. До цього додавались і пожертви. До складу дирекції будівництва ввійшли відомі єврейські особи.

Земельну ділянку під забудову в центрі міста подарувала багата землевласниця Амалія Цукер. 8 травня 1873 року відбулося свято закладин наріжного каменя під майбутню споруду. Перший камінь було покладено головним рабином д-р Лазаром Еліасом Ігелем.

План споруди розробив найвідоміший львівський архітектор останньої третини 19-го століття професор архітектури, ректор Львівської політехніки, цісарський радник Юліан Октавіан Захаревич (1837—1898). Архітектор намагався створити таку споруду, яка не була б подібна до християнських святинь і тому вибрав мавританський стиль, який, за його словами, був «виразом почуттів і духу Мойсеєвої релігії».

Будівельними роботами керували чернівецькі архітектори Антон Фіала та Йоганн Грегор, каменярські роботи виконувалися під керівництвом Лауренса Кукурудзи, металеві конструкції виготовили в майстернях ерцгерцога Альбрехта в Устроні в Галичині. Зводили Темпль упродовж 4 років.

Урочисте відкриття і освячення Темплю відбулося 4 вересня 1877 року (28 елула 5637 року). Це свято стало визначною подією не тільки єврейського населення, а й усього міста. У ньому взяло участь найвищі урядовці та представники всіх релігійних громад краю. Свято закінчилось[1] молитвою за крайового президента Буковини Ієроніма барона фон Алезані та співанням народного гімну. Наступного дня відбулося перше богослужіння. Під час святкових днів і дещо пізніше темпль відвідували містяни, і були в захопленні від його краси та величі[2].

Темпль був збудований в мавританському стилі, мав 4 бокові вежі, які здіймалися у вигляді мінаретів, дах увінчувало покрите міддю шатро. Мармурова пам'ятна дошка у вестибюлі нагадувала про цісаря Франца Йосифа. Темпль мав розкішний вигляд і зсередини. Передня стіна апсиди була виконана синім, червоним і золотим кольорами, а капітелі колон були прикрашені мавританськими арками.

Сучасний вигляд

У 1937 році приміщення Темплю відремонтували.

У роки Другої світової війни Темпль було підпалено, стіни будівлі встояли, проте внутрішнє оздоблення та покрівлю купола було знищено. Відповідальність за це лежить на німецьких та румунських військах, що зайняли місто 5 липня 1941 року[3].

У 50-х роках залишки синагоги намагалися висадити в повітря. Зовнішні стіни будівлі встояли, проте купол було знесено. До будівлі, відбудованої в уцілілих стінах, додали четвертий поверх і двосхилий дах з фронтоном, і в 1959 році в ньому було відкрито кінотеатр «Жовтень», перейменований в 1992 році в «Чернівці». Сучасна будівля мало схожа на колишню, хоч і зберегла деякі його зовнішні обриси[4].

58008 Чернівці, вул. Університетська, 10

• Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.

• Старі фото Темплю