Тенгери

Тенге́ри (власна назва вонг тенгер, яван. Wong Tengger) — народ в Індонезії, на острові Ява; вважається субетнічною групою яванців.

Тенгери
Wong Tengger
Група тенгерів (1890-і рр.)
Кількість 80 тис. (2000, перепис)[1]
Ареал  Індонезія: провінція Східна Ява
Раса південні монголоїди
Близькі до: яванці, бадуї
Мова діалект яванської мови, індонезійська мова
Релігія індуїзм

Розселення, мова, історія

Живуть окремими групами в горах масиву Тенгер у провінції Східної Яви. Близько 30 сіл тенгерів розташовані на півдні округу Пасуруан (індонез. Kabupaten Pasuruan), поблизу вулкану Бромо. Тенгерські села є також в округах Проболінго (індонез. Kabupaten Probolinggo), Маланг (індонез. Kabupaten Malang) та Лумаджанг індонез. Kabupaten Lumajang.

Говорять тенгерським діалектом яванської мови, який зберігає деякі архаїчні риси. Користуються також яванською та індонезійською мовами.

Тенгери є потомками яванців часів Маджапагіту. Після переходу більшості населення Яви в XV—XVI ст. на іслам тенгери зберегли індуїзм в умовах ізольованих внутрішніх гірських районів острова. У XX ст. ізоляція народу скінчилася, і тенгери поступово асимілюються яванцями.

Господарство

Основне заняття тенгерів — ручне підсічно-вогневе землеробство. На гірських терасах вирощують кукурудзу, капусту, картоплю, таро, цибулю, полуницю (деякі з цих культур стали культивуватись у часи голландського колоніального панування в Індонезії). Рис на таких висотах не росте. Воду до селищ та на поля підводять із гір бамбуковими трубами. Тримають курей, кіз, у невеликій кількості коней, свиней, буйволів. Традиційні ремесла: обробка металів, деревини, гончарство, ткацтво, плетіння.

Поселення, суспільство, побут

Села тенгерів розташовані на гірських схилах, мають лінійне планування. Хати стоять рядами на різних рівнях, близько одна до одної, утворюючи тераси.

Хати наземні, однокамерні, прямокутні в плані, мають каркасно-стовпову конструкцію. Основним будівельним матеріалом є бамбук. Дах криють дранкою, черепицею. Хати ставлять фасадом на вулкан Бромо.

У тенгерів зберігається розширена сім'я, яка спільно веде господарську діяльність. Проте кожна нуклеарна сім'я зазвичай живе в окремій хаті.

По центру хати знаходиться вогнище, навпроти входу — домашній вівтар. Для голови сім'ї та для заміжньої дочки завісами відділяють окремі «кімнати».

Єдині меблі в тенгерській хаті — бамбукові лавки. Вночі на них сплять, коли приходять гості, лавки посувають до вогнища.

Одяг не відрізняється від яванського, поширюється європейський костюм.

Релігія
Традиційний підйом тенгерів на гору Бромо.

За релігією — індуїсти, але індуїзм у тенгерів сполучається з культом предків, буддизмом, анімістичними віруваннями.

Головним божеством вважається бог вогню Баторо Бромо (ім'я походить від Брахма), що «живе» на вершині вулкану Бромо. Цей вулкан вважається символічним центром країни тенгерів. Щороку люди приносять жертви своєму богу. Це фінальний момент головного свята тенгерів — касада. У червні в кожному селі люди збираються на масову святкову хода до вулкану Бромо. Спеціально приїздять додому тенгери, що живуть поза межами рідних земель. У день, коли місяць буває у повні, надвечір ланцюжки людей з факелами та дарами на чолі із жерцями прямують до своєї священної гори, щоб уранці піднятись на її вершину. Після короткої молитви люди кидають у кратер вулкану свої дари — кури, кози, овочі, фрукти, квіти.

На свято касада в гори Тенгер приїздить багато туристів.

Джерела

Примітки
  1. Tengger. A language of Indonesia, архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015) (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.