Тендітник Дмитро Іванович
Тендітник Дмитро Іванович (5 листопада 1913, Бобрівник — 13 серпня 1998, Бобрівник ) — Герой Соціалістичної Праці, Почесний громадянин Зіньківщини (посмертно), бригадир тракторної бригади колгоспу «Україна» (Зіньківського району). Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань.
| Тендітник Дмитро Іванович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
5 листопада 1913 Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область | ||||||
| Помер |
13 серпня 1998 (84 роки) Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область, Україна | ||||||
| Країна |
 СРСР | ||||||
| Знання мов | російська | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Трудова діяльність
Із сім'ї селян-бідняків. Мав чотирирічну початкову освіту, закінчив курси трактористів при МТС.
Трудову діяльність розпочав 1930 року в колгоспі. Навесні 1936 року дирекція Зіньківської машинно-тракторної станції направила Тендітника на навчання до республіканської школи механіків у Краснокутську. Після закінчення навчання працював у колгоспі «Більшовик» (село Яновщина, нині Високе) дільничним механіком, потім бригадиром тракторної бригади. Перед війною отримав грамоту Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У роки війни працював у тилу трактористом, вирощував хліб для фронту.
Загальний трудовий стаж Тендітника — 44 роки.
Досягнення
Із 1958 — бригадир тракторної бригади з вирощування цукрових буряків колгоспу «Україна». Пропагував груповий метод роботи тракторів, який потім широко запроваджували в районі і області. Запровадив побудову ремонтних майстерень прямо на польовому стані заради уникнення простоїв техніки. У 1960-х роках організував механізацію вирощення цукрових буряків, кукурудзи. На базі тракторної бригади було створено обласну школу високої культури землеробства[1].
Громадсько-політична діяльність, нагороди
31 грудня 1965 року Д. І. Тендітнику за високі трудові здобутки присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці. Член КПРС. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 7-го і 8 скликань. Делегат ХХІІІ з'їзду компартії України і ХХІV з'їзду КПРС. Брав участь у роботі Третього Всесоюзного з'їзду колгоспників. У 1987 році був учасником республіканського з'їзду ветеранів партії, війни і праці.
Нагороди[2]:
- Орден Леніна
- Орден Жовтневої Революції
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Медаль «За трудову доблесть»
- Медаль «За трудову відзнаку»
- Медаль «Золота Зірка»
- Медаль «Серп і Молот»
- кілька десятків почесних грамот та ін.
Примітки
- Лещенко Г. Хліборобська честь // Прапор комунізму. — 1988. — 27 грудня. — С. 2.
- Юренко О. Дмитро Тендітник. — Х.: Прапор, 1966. — С. 30.
Література
- Братчук Г. Делегат // Сільські вісті. — 1969. — 25 листопада.
- Галушко В. Краса хлібного лану // Зоря Полтавщини. — 1971. — 6 березня.
- Костенко В. Син землі // Комсомолець Полтавщини. — 1972. — 13 травня.
- Костенко Л. Герой Соціалістичної Праці Д. І. Тендітник. — Х.: Прапор, 1972. — 52 с.
- Пісня про тракторну бригаду Героя Соціалістичної Праці Д. І. Тендітника (слова Т. Лиманського, музика В. Кіберчі) // Прапор комунізму. — 1971. — 27 лютого.
- Присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці передовикам буряківництва // Прапор комунізму. — 1966. — 15 січня.
- Тендітник Дмитро Іванович // Зіньківщина. Історичні нариси [відп. секр. М. М. Гриценко]. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — С.598-599.
- Тендітник Дмитро Іванович // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко. Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В., 2013. — С.154.