Теорема Дарбу в математичному аналізі

Теорема Дарбу — теорема в математичному аналізі, що стверджує — якщо деяка функція на замкнутому відрізку є похідною іншої функції, то на цьому відрізку вона набуває усіх проміжних значень між значеннями на краях відрізка. Теорема названа на честь французького математика Жана Гастона Дарбу[1].

У випадку, якщо похідна є неперервною, дане твердження є наслідком теореми Больцано-Коші. Проте теорема Дарбу справедлива навіть якщо похідна не є неперервною.

Твердження теореми

Нехай  — відкритий інтервал,  — дійсна диференційована функція. Тоді володіє властивістю середнього значення: якщо і  — точки, що належать і , для кожного дійсного числа такого що існує для якого

Доведення

Розглянемо функцію визначену як

де є дійсним числом, що знаходиться строго між і .

Функція є диференційованою на відрізку і

Зокрема, і , тому і згідно з визначенням .

Функція є неперервною на отже досягає на ньому мінімуму (друга теорема Вейєрштрасса).

Функція не досягає мінімуму в точці , оскільки тоді для всіх  :

і взявши границю коли прямує до , одержуємо , що неможливо. Так само мінімум неможливий у точці оскільки звідси випливало б .

Отже мінімум досягається в точці, що є внутрішньою у відрізку . Тоді згідно з теоремою Ферма , звідки .

Див. також

Примітки

  1. G. Darboux, Mémoire sur les fonctions discontinues, Ann. Sci. E.N.S. 4 (1875) 57-112

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.