Теорія архітектури

Теорія архітектури розглядає архітектуру як мистецтво проектувати і будувати будівлі і споруди, створювати матеріально організоване середовище. Разом з тим вивченням архітектури займаються й інші науки, наприклад, історія архітектури, філософія, соціологія, культурологія, естетика. Кожна з них вивчає архітектуру під певним кутом зору, розглядає лише ту чи іншу її сторону, аспект. Основа предмета теорії архітектури - загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування архітектури як мистецтва, її сутність, зміст і форми. Також в предмет теорії архітектури входить система основних понять (категорій).

Під методом науки розуміється сукупність прийомів, засобів, принципів і правил, за допомогою яких осягається предмет, отримуються нові знання. Всі методи теорії архітектури в залежності від ступеню їх поширеності можна привести в наступну систему.

1. Загальні методи - це філософські, світоглядні підходи, які виражають найбільш універсальні принципи мислення. Серед загальних виділяють метафізику і діалектику (матеріалістичну й ідеалістичну).
2. Загальнонаукові методи - це прийоми, які не охоплюють всього наукового пізнання, а застосовуються лише на окремих його етапах, на відміну від загальних методів. До числа загальнонаукових методів відносять аналіз, синтез, системний і функціональний підходи, метод соціального експерименту.
3. Спеціальнонаукові методи - це прийоми, які виступають наслідком засвоєння теорією архітектури наукових досягнень конкретних (спеціальних) технічних, природничих і гуманітарних наук. До них відносять конкретно-соціологічний, статистичний, кібернетичний, математичний тощо. 

Взаємозв'язок і взаємодія теорії архітектури й історії архітектури проявляються, зокрема, в тому, що при проведенні теоретичних досліджень неможливо обійтися без конкретного історичного матеріалу, без знання основних історичних подій і процесів, без розуміння того, що процес розвитку архітектури вивчається в рамках історії архітектури під іншим кутом зору і в хронологічному порядку. У той же час цей взаємозв'язок і взаємодія полягають в тому, що історія архітектури в процесі пізнання не може часто обійтися без висновків і узагальнень, зроблених в рамках теорії архітектури.

• Композиція (як дія, процес) - творення, складання, розробка.
• Архітектурна композиція - таке розташування частин і форм будівлі або комплексу і співвідношення їх між собою і з цілим, яке:

1. визначається в першу чергу різноманітним вмістом архітектури, а також навколишніми умовами;
2. будується за законами науки і мистецтва;
3. слугує цілям створення реалістичного твору, що відповідає одночасно функціональним, техніко-економічним й ідейно-естетичним вимогам;
4. відрізняється гармонійністю, органічною єдністю, узгодженістю частин і цілого у всіх їх зв'язках і взаєминах.

• Функція - призначення приміщення, будівлі, простору, що відбивається в більшій чи меншій мірі на його формі.
• Форма:

1. Форма (філософія) - поняття, яке визначається співвідносно до понять змісту і матерії;
2. Форма (предмета) - взаємне розташування меж (контурів) предмета.

• Структура - внутрішня будова предмета, прихована зовнішньою формою. Внутрішній устрій пов'язаний з категоріями цілого і його частин.
• Конструкція - інженерне рішення архітектурного об'єкта щодо структури, плану і взаємного розташування.
• Архітектоніка (тектоніка) - вираження в архітектурній формі принципу роботи конструкції.
• Середовище
• Об'єм - замкнута, цільна одиниця середовища, яка сприймається ззовні.
• Простір - частина середовища, що сприймається зсередини.
• Архетип - первісна модель, вперше сформований споконвічний тип.
• Симетрія - в широкому сенсі - незмінність за будь-яких змін.
• Асиметрія - відсутність або порушення симетрії.
• Пропорційність - співмірність, певне співвідношення окремих частин предмета між собою. В античності ґрунтувалося на понятті золотого перетину.
• Масштабність (відповідність) - відношення розмірів елементів архітектурної форми до розмірів людини.
• Масштаб - відношення розмірів елементів архітектурної форми до розмірів цілого архітектурного об'єкта, а також відношення розмірів об'єкта до елементів навколишнього середовища.
• Метр - рівномірне повторення одного або декількох елементів.
• Ритм - нерівномірне, але закономірне повторення одного або декількох елементів.
• Модуль - попередньо задана величина, розмір, кратним якому приймаються інші розміри під час розробки проекту будівлі або під час оцінки вже існуючої.

• Архітектура
• Історія архітектури
• Архітектор
• Мистецтво
• Містобудування
• Дизайн
• Архітектурна композиція
• Архітектурознавство
• Академія архітектури України
• Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

• Некрасов А.И. Теория Архитектуры. - М.: Стройиздат, 1994. - 480 с. ISBN 5-274-01219-1