Теорія справедливості
Теорія справедливості, теорія неупередженості (англ. Equity Theory) — постульована Джоном Адамсом, стверджує, що індивід суб'єктивно визначає співвідношення отриманої винагороди до затрачених зусиль і потім співвідносить його з розміром винагороди інших людей, які виконували аналогічну роботу. Якщо при порівнянні виявляється дисбаланс або несправедливість, тобто людина вважає, що за таку ж саму роботу інший індивід отримав більш високу винагороду, то в нього виникає психологічне напруження. В результаті, необхідно мотивувати цю людину, зняти напруження та відновити справедливість, зрівнявши дисбаланс. Можлива також ситуація, коли винагорода перевищує затрачені зусилля для її досягнення, і тоді людина відчуває почуття сорому по відношенню до керівника. В такому випадку, наступного разу вона буде мотивована працювати краще, щоб рівень винагороди відповідав рівню затрачених зусиль.
Опис
Згідо з теорією ситуації упередженості існують, коли показник вкладів-результатів індивіда або менший, або більший від того, який приймається за норму. Роблячи неупереджені судження, люди розглядають неупередженість у відносинах (порівнянно з іншими), а не в абсолютних (порівняно із стандартом) величинах. Припускається, що люди можуть почуватися цілком задовільно в ситуації, коли забезпечують високий вклад і одержують малі результати, поки людина, з якою робиться порівняння, також вкладає багато і одержує мало. Схоже люди відчувають, що їх справделиво сприймають, коли інші люди мають більш високі результати і їх вклади істотно більші для того, щоб покрити відміну. Теорія стверджує, що люди будуть почувати себе несправделиво сприйнятими, коли показники вкладів-результатів сприймають вище при порівнянні з іншими, хоча одержують набагато більше підвищення оплати, ніж хто-небуть інший. Дослідження показують, що люди пристосовуються до таких умов перенагородження досить швидко. Умови недонагородження (показник вкладу-результату індивіда менший, ніж в інших) мають набагато більший вплив на мотивацію, ніж умови перенагородження.
Прихильники теорії справедливості впевнені, що кожне з двох негативних відчуттів (несправедливості та сорому) впливають на мотивацію та змушують людину діяти так, щоб відновити почуття справедливості. Тоді їх поведінка буде походити за такими можливими сценаріями:
- Людина, яка отримала вищу винагороду своєї праці при меншому затрачені зусиль буде намагатись працювати краще (щоб позбутись почуття сорому), або буде прикладати менше зусиль і почувати себе чудово.
- Людина, яка відчула несправедливість по відношенню до себе, може або прикладати менше зусиль через почуття образи, або намагатись працювати краще, щоб нарешті отримати винагороду, або, можливо, вона може спробувати змінити поведінку своїх колег.
- В кінцевому випадку, людина може просто змінити свої погляди на порівняльну оцінку цінності вкладів та винагороджень або шляхом усвідомленої переоцінки своїх першочергових запитів, або за допомогою розумового захисного механізму — раціоналізації.
Численні дослідження демонструють такі результати: якщо людина вважає, що її працю недооцінили, вона починає працювати менш інтенсивно. Якщо ж вона вважає, що її зусилля переоцінили і надто винагородили, вона менш схильна до зміни своєї поведінки та діяльності.
Див. також
Джерела
- Дмитриченко Л. И., Чунихина Т. С., Дмитриченко Л. А., Химченко А. Н. Корпорация в системе общественного производства: монография / Л. И. Дмитриченко, Т. С. Чунихина, Л. А. Дмитриченко, А. Н. Химченко — Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2010. — 220 с.
- Завадський Й. С. Менеджмент: Management. — У 3 т. — Т.1. 3-вид. , доп. — К. : Вид-во Європ. ун-ту.-2001. — 542 с.