Терехович Яким Григорович

Яки́м Григо́рович Терехович (*? 1883 Безуглівка Щорського району Чернігівської області — †? 1931) — вчитель, писав вірші. Дід українського поета-дисидента Леоніда Тереховича.

Яким Григорович Терехович
Народився 1883(1883)
Безуглівка Щорського району Чернігівської області
Помер 1931(1931)
?
Діяльність поет
Мова творів українська

Біографічні відомості

Відомо, що народився у селі Безуглівка Щорського району Чернігівської області, у селянській сім'ї.

Зі спогадів його внука, Л. Тереховича, відомо, що навчався Я. Терехович в Городнянській гімназії[1]. За участь у революційних подіях 1905 року арештовувався.

Займав активну життєву позицію, писав вірші, публікувався. У газеті «Червоний стяг» (20 грудня 1920 р.) було надруковано вірш Я. Тереховича, в якому йдеться про участь автора в революції 1905 р., натякається про наближення визволення України[2].

Після в'язниці жив на хуторі Іржавець поблизу Великого Щимеля, був волосним писарем. У 1914 році його мобілізували до царського війська, де він одержав звання поручика.

Служив у Червоній Армії. У роки революції та громадянської війни став щорсівцем. У мирний час вчителював у Великому Щимелі. До арешту 29 вересня 1930 року працював завідувачем школи села Шишка Корюківського району Чернігівської області.

У 30-х роках був засланий до Сибіру де, за постановою судової «трійки» при колегії ГПУ УСРР від 27 січня 1931 року, Якима Тереховича було розстріляно, як близького до Процесу Спілки визволення України[3]. Як написав про це С. Реп'ях:

Якима Григоровича запеленгували і знищили на початку 1931 року як близького до Спілки визволення України. Весь гріх його, як бачимо, полягав у тому, що він любив рідний край, бажав добра йому[1]

Відомо, що у нього було два сини — Никифор і Леонід. Перший — батько Леоніда Никифоровича Тереховича теж писав вірші, але невідомо чи друкувався. А от Леонід Якимович до війни жив у Ленінграді, писав і там друкувався[2].

Поетична спадщина

З 1918 року друкував свої вірші та публіцистичні статті[4]. С. Реп'ях так характеризує вірші Якима Тереховича, у своїй статті про його внука «Крок до Леоніда Тереховича»:

«Вірші написані гарною українською мовою, емоційні, експресивні» [1]

У тій же статті наводиться вірш Я. Тереховича, який було опубліковано у 1918 році у «Черниговской земской газете»:

Ні, у світі кращого нема,
як рідний край та рідна хата,
як воля, доля свого брата, —
а все чуже — стіна німа!..
Ні, в світі кращого нема
своїх пісень, своєї мови,
своєї рідної будови,
чужому ж наше все — дарма!..
Ні, у світі кращого нема
кохання нені свого сина, —
i тяжко, сумно, — як дитина
ганьбує нею, мов тварина,
або звірина без ума!..

Примітки
  1. С. Реп'ях. Крок до Леоніда Тереховича // Сіверянський літопис. — 1995. — № 2 Архівовано 10 грудня 2011 у Wayback Machine.
  2. П. Повод. Свідомо став на муку (Передмова) // Леонід Терехович. Свідомо став на муку. Вибране. — Чернігів, 1993. — С. 3. Архівовано 10 грудня 2011 у Wayback Machine.
  3. Леонід Терехович. Поетичні твори написані російською. Вибране Архівовано 10 грудня 2011 у Wayback Machine. // Копії рукописів надано Станіславом Реп'яхом з особистого архіву. Електронну версію текстів зробив А. С. Натаріус. Карміель, Ізраїль 21.02.2009 р.
  4. Матеріали Щорської центральної районної бібліотеки ім. 40-річчя Перемоги

Джерела
  • Дудко І. Тереховичі // Промінь Жовтня. — 1992. -30 верес., 3,7 жовт.
  • Дід Леоніда Тереховича // Промінь Жовтня. — 1999. — 21 серп.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.