Городня

З 1649 перебуває у складі Гетьманщини. Городнянці брали активну участь у повстаннях та визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Тоді ж містечко входило до Седнівської сотні Чернігівського полку. З 1705 року[2]Городня — сотенний центр Чернігівського полку. До Городнянської сотні входили 55 населених пунктів.

Пам'ятний знак — гармати першої чверті XVII століття, буцімто подаровані місту московським царем Петром I

У радянський час був поширений імперський міф — начебто 29 червня 1709 року Петро I після перемоги над українською гетьманською армією (у складі московської армії перебувала більшість козаків Чернігівського полку, про що є згадки в послужних списках 1724 року) саме в Городні святкував свій День ангела. Місто начебто отримало у подарунок від нього три чавунні гармати, які нині стоять на постаменті як пам'ятка архітектури й є одним із символів міста. Насправді ні московський цар у Городні не був, ні гармат не дарував[3]

У 1732 році завдяки благодійницьким внескам купця Першої гільдії, міського голови Писарева Павла Миколайовича в центрі Городні збудована церква святої Трійці. Ця перлина зодчества зруйнована російсько-більшовицькою владою. Його стараннями також збудовано нинішнє приміщення міської ради та місцевого музею.

У 1764 році в Городні мешкало 125 сімей козаків, 185 сімей міщан і селян, а також понад 300 євреїв, в основному ремісників і купців.

У 1782 році в Гетьманщині незаконно скасований полковий адміністративний устрій і утворено 5 російських намісництв, у тому числі й Чернігівське. Намісництва, а потім і губернії ділилися на повіти. У цьому році Городня стала адміністративним центром (повітовим містом) одного з найбільших повітів Чернігівщини — Городнянського. Пізніше, у 1783 році, повітове місто одержало різні вигоди і привілеї.

У 1785 році місто наділили магдебурзьким правом.

У 18 столітті у Городні споруджено три церкви. У 1814 засновано дворянське училище (з 1913 — Городнянське вище початкове училище).

У 1859 році в повітовому місті Городнянського повіту Чернігівської губернії, мешкала 4 081 особа (2 018 чоловічої статі та 2 063 — жіночої), налічувалось 291 дворове господарство, існували 2 православні церкви, єврейська молитовна школа, повітове та приходське училища, лікарня, поштова станція, 3 заводи: шкіряний і 2 цегельних, відбувались базари та 4 ярмарки на рік[4].

Важливу роль для пожвавлення економіки й торгівлі в Городні мало прокладення Лібаво-Роменської залізниці (1873), а згодом відкриття в Городні банку.

Наприкінці 19 століття на кошти грузинського князя Іліодора Орбеліані споруджений «Народний дім», у якому аматори показували спектаклі, потім створювався кінематограф. Будівля збереглася до наших днів, з 2013 тут знаходиться дитячо-юнацька спортивна школа.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4310 осіб (2167 чоловічої статі та 2143 — жіночої), з яких 2966 — православної віри, 1249 — юдейської[5].

Під час Першої світової війни та створення УНР Городня стала епіцентром історичних подій. У місті формувалися загони Червоної армії Миколи Щорса, Василя Боженка, Миколи Кропив'янського. Біля Городні діяли повстанці отаманів Івана Галаки, Добровечора, Ющенка, Бусла.

У 1919 році в приміщенні Городнянської жіночої гімназії (тепер школа № 2) містилося більшовицьке керівництво Чернігівської губернії під керівництвом Юрія Коцюбинського та Євгенії Бош.

У 1923 році повіти ліквідовані, Городня стала центром району.

Місто постраждало під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років, встановлено імена щонайменше 8 жертв-жителів міста[6]. Для придушення повстання селян у Городню з Гомеля викликані регулярні війська, адже воно охопило 4 райони. 17 червня 1931 повстанці під керівництвом Якима Рябченка (в минулому начальник повітової міліції УНР) біля Городні зазнали поразки і 174 учасників повстання було репресовано[7][8].

У 1941—1943 роках місто окуповане німцями. Під час Другої світової війни загинуло 8 425 жителів Городні та району. Трьом городнянцям: О. Жижкуну, Б. Калачу, Й. Юфи — присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Радянські війська вибили нацистів з Городні 24 вересня 1943 року.

З 1957 року Городня отримала статус міста.

У 1989 році в Городні почалося виробництво кольорових телевізорів «Агат». Це був єдиний районний центр на терені СРСР, у якому випускалася така високотехнологічна на той час продукція.

У Городні тривалий час розміщувався 703 навчальний авіаційний полк Чернігівського вищого авіаційного училища льотчиків, який мав добре оснащення: аеродром, полігон, сучасні класи, тренажери. Тут стали на крило тисячі висококласних льотчиків, серед яких десять майбутніх космонавтів.

Із проголошенням незалежності України, у 1991 році, Городня знову стала прикордонним містом. У місті активно діяли осередки УРП, Народного Руху та «Зеленого світу».

18 листопада 2014 року активісти громадської організації «Грім» та Чернігівської обласної самооборони звалили пам'ятник Леніну на Соборній площі у центрі міста.

11 липня 2015 року архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій звершив освячення новозбудованого малого храму парафії святителя Василія Великого[9].

Населення міста моноетнічне, проте так було не завжди — у минулі століття, окрім українців, значна кількість мешканців була єврейського походження. Перепис населення у 2001 році продемонстрував такий національний розподіл населення:

У Городні активізується процес уніфікації освіти й адаптації вітчизняної освітньої системи до європейської.

До системи освіти міста входять наступні навчальні заклади: гімназія, ЗОШ I—III ст. № 2, 2 школи-інтернати, Будинок дітей та юнацтва, дитячо–юнацька спортивна школа, станція юних техніків. Є також 2 дошкільних заклади[14].

Медицина та оздоровча сфера представлені районною лікарнею[15], госпіталем, психоневрологічним диспансером, дитячим санаторієм «Полісяночка»[16], міським стадіоном.

На території міста функціонують секції з різних видів спорту: волейболу, футболу, легкої атлетики, лижного спорту та ін. Відкрилася нова секція з боксу, яка успішно розвивається і приносить місту нові нагороди. Футбол представлений двома міськими командами «Юність» та «Легіон» на районному рівні та ФК «Городня» на обласному.

У місті є Городнянська школа мистецтв імені Лідії Кондрашевської, будинок культури, який має крісельні зали на 800 та 200 місць[17], бібліотека, школа танців, спортивна школа, станція юних техніків, спортивні секції, історико-краєзнавчий музей[18], клуби, німецький культурний центр «Взаємодія».

Щосуботи виходить районна газета «Новини Городнянщини». В Інтернеті функціонують сторінки місцевих органів влади, громадських проектів та організацій.