Термінатор (біологія)

Термінатор або термінатор транскрипції — ділянка ДНК, нуклеотидна послідовність якої служить сигналом для термінації транскрипції. Термінація транскрипції відбувається в залежності від виду організму і виду РНК-полімерази одним з декількох можливих сигнальних каскадів, за допомогою факторів термінації транскрипції.

У прокаріотів відомі два класи термінаторів: внутрішні, де в межах синтезованої копії утворюється шпилька, яка руйнує потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази, і ро-залежні, що вимагають ро-фактору, комплексу РНК-гелікази, щоб зруйнувати виникаючий потрійний комплекс мРНК-ДНК-РНК-полімерази.

У еукаріотів термінатори впізнаються білковими факторами, що розщеплюють РНК на сигналі поліаденілювання, який одночасно є сигналом для відрізання. Проте полімераза продовжує синтез РНК ще деякий час, пілся того як новосинтезована РНК була відрізана від комплексу. Зупинка і від'єднання полімеразного комплексу після синтезу РНК є дуже важливим етапом регуляції експресії генів, оскільки транскрипція сусідніх генів може змінити стан хроматину[1]

Примітки

  1. Odil Porrua & Domenico Libri (March 2015). Transcription termination and the control of the transcriptome: why, where and how to stop. Nature reviews. Molecular cell biology 16 (3): 190–202. PMID 25650800. doi:10.1038/nrm3943.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.