Термінатор (серії роботів)

Т-400

Починаючи з 2018-го року, «Skynet» розробляє нову серію гуманоїдних роботів, більш броньованих і технічно досконалих. Це серія термінаторів Т-400 або «Clankers» (англ. «Брязкун»: через виразний звук, що лунає, коли робот пересувається). T-400 було створено під час перших випробувань імітації людини 2018-го року: імітували розмір, форми, амплітуду руху і рухливість людини. Гіпер-сплаву для броні тоді ще не було, тож прототип серії 400 було виготовлено з дешевих і не дуже міцних матеріалів, тому такий робот був дешевим і швидким у виробництві. У силу цих причин, «Skynet» продовжувала масово виробляти серію 400 навіть після введення в дію нових гуманоїдних серій Мисливців-убивць. Серія 400 послужила основною наземних військ «Skynet» незабаром після їх створення; частину із них використано як охоронців різних об'єктів «Skynet», заводів і таборів для інтернованих людей.

Т-400 (Clanker)

ТТХ серії T-400 (Брязкун):

шасі: двоногі прямоходячі бойові платформи із повнофункціональними маніпуляторами-руками

фізичні параметри: висота — 7 футів (213,36см); вага — 250 кг; може підняти 0,5 т ваги і пробитися крізь невелику цегляну перепону

сенсори: єдиний великий оптичний датчик, який світиться червоним

броня: корпус слабо броньований, розрахований протистояти ручній кульовій зброї; має велику кількість слабких місць, з огляду на недосконалість конструкції (з'єднання, сенсори, незахищені бронею механізми і дроти)

штучний інтелект: обмежений; робот є напівавтономний, його легко обдурити і поставити в тактично невигідне становище

призначення: експериментальний робот; охорона об'єктів, полювання на людей і, як виняток, ведення основних бойових дій

озброєння: легка плазмова гвинтівка, вмонтована у плечовий пілон нерухомо

живлення: на борту носить паливну батарею (в кормі корпусу)

Прим.: T-400 серії були одними з найперших серій МУ, який використовував справжній штучний інтелект; отже, вони були дуже примітивними у порівнянні з процесорами пізніших серій. Інтелекту було достатньо, щоб пересуватися, влучно стріляти, виконувати прості накази, полювати і відрізнити «свого-чужого». Був нездатним ні до навчання, ні до імпровізації на полі бою; ставав дуже передбачуваним — а тому його було легко знищити. Також, із огляду на його габарити, неповоротливість і неманевреність — він не міг проникати у приміщення і тісні завали, де ховалися люди. Цю серію, на відміну від Т-200 (Опудала) неможливо використати як інфільтратора

Т-500

Виробництво серії Т-500 почалося 2020-го року[27], і масово їх виробляли протягом кількох років. Кількість випущених одиниць обчислювалася тисячами, кожна нова модель Т-500 була компактнішою і більше схожою на людину за структурою, ніж попередники. Досягаючи зросту в 6 футів 6 дюймів (майже 2 метри)[27] і маючи вагу близько 200 кг, Т-500 був ще більш наближеним до людської форми; таким чином, він міг проникнути в зони, раніше недоступні для Термінаторів. Фізично сильніший, швидший і спритніший, аніж попередники — перевершував Т-400 за всіма параметрами. Т-500 здатний до тактильної чутливості і володів гостротою зору, яку можна порівняти з людською. Це перший термінатор, виготовлений із ендоскелетом, проте як камуфляж використовував одяг людини, а не зовнішній покрив. Лише T-500I (Інфільтратор) одягали в гумову імітацію шкіри. А зодягнені в людський одяг Т-500 нагадували людей лише з великої відстані; крім того, було дуже важко знайти одяг для таких масивних фігур. Щоб вирішити проблему низької рухливості й маневреності такого крупного робота, «Skynet» розробив ендоскелет Т-500 на основі скелету людського тіла, а не лише як імітацію фігури людини. Т-500 було покрито гіпер-сплавом; він був здатний виконувати всі рухи, властиві людині, і був здатний використовувати людську техніку і зброю. Робот був високомобільнним і володів величезною силою, мав швидку реакцію — далеко за межами людських можливостей. Робот був здатний піднімати вагу близько тонни і міг убити людину з одного удару. На відміну від Т-400, проводка п'ятисоток була акуратно прикрита бронею з гіпер-сплаву, що стало можливим після відкриття нових технологій у металургії і робототехніці (ці технології не були доступними на момент створення серій Т-200, Т-300 і Т-400).

Центральний процесор Т-500 був досконалішим, ніж процесори Т-300 і Т-400. Він був потужнішим і випускали його із великою кількістю «вшитих» бойових підпрограм, що містили неймовірне число тактичних рішень для різних бойових ситуацій. Робот міг акуратно підрахувати дистанцію до об'єкта, розрахувати траєкторію ведення вогню і навіть виконувати небойові задачі (ремонтні, наприклад), якщо завантажити ці алгоритми до його процесора. Процесор Т-500 було встановлено в режим «лише для читання», тож він не був здатним до самонавчання. Усі нововведення проводили на базі під час профілактики шляхом завантаження нових програмних модулів. Хоча його бойові підпрограми були дуже досконалими — Т-500 ставав із часом передбачуваним. Він міг працювати в автономному режимі — або ж його контролювала безпосередньо «Skynet» чи командна система МУ-Центуріон.

Т-500 користувався ранніми розробками плазмової зброї, однак для новітньої зброї довелося переробити його маніпулятори: в кожну руку було встановлено плазмові гвинтівки M95A1 і M20-A, оснащені власними процесорами, посиленою системою охолодження і окремим паливним елементом. Модель отримала назву Т-500Т (Танк), і стала виконувати функції важкої машини підтримки (штурмовика).

Модель Т-500S (Скаут), яка призначалася для розвідки, укомплектували передовим електронним начинням і поліпшеним електронним інтелектом (система «ELINT»" — Electronic Intelligence). Т-500S оснастили рідкокристалічною оптикою (що пізніше стало нормою для Термінаторів 800 серії) із широким кутом огляду. Звукові та акустичні сенсори було покращено згідно зі специфікацією-S, також було покращено систему термобачення. Оптику теж модифіковано: кут огляду зріс до 270 градусів. Інформацію, зібрану оптичним сенсором, фільтрував відповідний співпроцесор перед тим, як перенаправляти до центрального процесора для аналізу. Т-500S був здатний проникнути туди, куди не міг дістатися Розвідник 1200 Серії. він був здатний працювати в тісній взаємодії з іншими підрозділами Скайнет, відстежуючи пересування підрозділів Руху опору або збираючи тактичні і стратегічні дані про укріплення людей. У розвідувальних місіях Т-500S виступав як координатор, а бойове ядро ​​групи складалося з чотирьох або п'яти Т-500 (пізніше Т-800). Т-500S був швидший, маневреніший і краще броньований, аніж стандартний Т-500. Було випущено всього 3065 машин такого типу і більше половини з них іще знаходилися в строю до дня Великої Перемоги.[28]

Із запуском серії Т-500 у виробництво, людство зазнало важких втрат — чисельність людства скоротилася приблизно на 10 %.

Т-500 (Основна піхотна одиниця)

ТТХ серії T-500 (Основна піхотна одиниця):

шасі: двоногі прямоходячі бойові платформи із повнофункціональними маніпуляторами-руками

фізичні параметри: висота — до 2 м (6'6''); вага — до 230 кг; може підняти до 1т ваги і пробитися крізь тонку бетонну перепону

сенсори: повноцінні бінокулярні датчики, світяться червоним

броня: корпус добре броньований, проводку надійно закрито пластинами з титану; протистоїть кульовій зброї; має велику кількість слабкостей, з огляду на недосконалість конструкції (з'єднання, сенсори, незахищені бронею механізми)

штучний інтелект: примітивний штучний інтелект (рівня агресивної людиноподібної мавпи)

призначення: основна піхотна одиниця; охорона об'єктів, полювання на людей і ведення основних бойових дій (часто — лінійна бойова тактика)

озброєння: різні моделі фазової плазмової зброї

живлення: на борту носить паливну батарею (в кормі корпусу)

додаткові опції прибрано з плеча пілон із нерухомо закріплено гвинтівкою (з огляду на низьку ефективність); оснащено великою кількістю бойових програм і тактичних схем; оснащено повноцінною системою відтворення голосу і програмами з основами людської психології

Прим.: деякі моделі T-500 мали функцію «читання і запис» у процесорі, були здатними до навчання. Однак, функції процесора обмежені; до імпровізації у бою не здатний; із часом ставав передбачуваним. Серед слабкостей — відсутність маскування і їх нездатність адаптуватися до мінливих умов. Крім того, Т-500 не міг користуватися новою важкою плазмовою зброєю, розробленою «Skynet» у останні роки виробництва цієї моделі. Крім основної версії, були відомі моделі: Т-500S, Т-500T, Т-500I і найбільш «відомий» Т-500R (безголовий «Пожирач»). Пізніше його дуже часто плутали з експериментальною моделлю Т-600G.

Т-600

Термінатор Серії 600 масово виробляли з 2022 року. Вони служили як перші інфільтратори (досвід із Т-500I виявився невдалим) і мали титановий ендоскелет, покритий гумовою шкірою. У висоту цей гігант сягав 2,2 метра і важив близько 350 кілограм.[30] Він був іще маневренішим, ніж його попередник Т-500, проте досягалося це завдяки збільшенню загальної поверхні тіла, тож його гідравліку і броню (особливо в області грудей) ушкоджувати було легше, ніж у того ж Т-500. Робот був непогано захищений від вогню ручної зброї і, деякою мірою, від вибухів і енергетичної зброї. Шестисотий міг піднімати вагу більше 2000 фунтів (тонну) і проламуватися крізь бетонні стіни без особливих ушкоджень для своєї конструкції. Пізніше, з розвитком технологій металургії і робототехніки, «Skynet» уже не доводилося жертвувати одним — заради поліпшення іншого. Т-600 став легшим, аніж попередня модель, тож він зазнавав менших навантажень при бігові. Він міг підтримувати постійну швидкість 20 км/год. із короткотривалим прискоренням до 25 км/год., хоча такі прискорення могли пошкодити шасі. Шасі Т-600 вже більше нагадувало скелет людини, ніж грубі наближені спроби в попередніх моделях. Для маскування Т-600 покривали м'якою гумовою шкірою, і він уже міг намагатися проникати до баз Руху опору. Але часто гумова шкіра була дивного кольору (в тому числі зеленого), що зводило спроби Т-600 замаскуватися під людину нанівець. Завдяки кольору шкіри «шестисоток» в Русі опору називали «Лимонами». Під шкірою у робота були нерухомі штучні м'язи (приблизно там, де вони є в людини), через що «вираз обличчя» роботів був нереалістичним. Із великої відстані або в темряві Т-600 можна переплутати з людиною, що давало «Skynet» елемент несподіванки лише на короткий час. Проте гігантська висота робота його часто одразу демаскувала (для порівняння: приміром, зріст Арнольда Шварценеґґера становить «усього» 188 см проти 2,28 м у «Лимона»).

Процесор Т-600 був досконалішим, ніж у попередника — це був прототип процесора, який пізніше використовувався в Серії 800. Однак, він був схильний до частих збоїв. Так само у захисту процесора були проблеми з інерційними амортизаторами. Попадання зі стрілецької зброї, недостатньо потужної для пошкодження броні з гіпер-сплаву, могло призвести до збою у процесорі або стерти програму, хоча сам по собі процесор був досить міцний. Т-600 не був забезпечений тактичною базою даних, як його попередники. Йому доводилося вчитися усьому самостійно. І це стало його недоліком, якщо порівнювати цю машину з Т-700 — який мав велику базу даних із людських мов, звичок, психології і навіть етикету. Перші шестисоті були повністю автономними, здатними до навчання (процесор встановлений у режим «читати-писати» — «Skynet» також використовувала машини під своїм прямим управлінням. Т-600 міг проводити самодіагностику і легкий ремонт, створювати зброю, підраховувати дистанцію до мети і розраховувати траєкторію стрільби. Фактично Т-600 умів робити більшу частину того, що робили машини 800 Серії.

Т-600 (Lemon)

ТТХ серії T-600 «Лимон»:

шасі: ендоскелети із повнофункціональними маніпуляторами-руками

фізичні параметри: висота — 7'3" (до 2,2м); вага — 350 кг; може підняти 1 т ваги і пробитися крізь бетонну перепону

сенсори: повноцінна бінокулярна оптична система, і масив процесорів, що відповідає за прицілювання-балансування; сенсори світяться оранжево-червоним

броня: корпус слабо броньований, розрахований протистояти ручній кульовій зброї; живучість підвищено за рахунок дублюючих систем

штучний інтелект: повноцінний нейропроцесор; обмежений тільки невеликою базою даних

призначення: інфільтратор; охорона об'єктів, полювання на людей і ведення основних бойових дій (переважно, лінійна бойова тактика)

озброєння: шестиствольний кулемет M134 Minigun «схеми Гатлінга» чи напівавтоматичний гранатомет / плазмова гвинтівка Westinghouse ME-24

живлення: паливний елемент (у грудній клітині)

Прим.: Відомо про експерименти «Skynet» над серією Т-600G «Ґонта» (англ. Gaunt, «Худий»). Немає інформації про цей експеримент; можливо, це було якось пов'язано з новими процесорами і його здатністю «розширеного режиму». T-600G був спеціальним дослідницьким проектом, який розпочався після масового виробництва Т-600, і який було закрито після завершення випуску базової моделі (від якої «Ґонта» відрізнявся як за призначенням, так і в дизайні і в окремих деталях). Деякі уцілілі Т-600G починали з часом набувати самоусвідомлення і діяти незалежно від «Skynet».

Т-700

T-700 не був кіборгом, спочатку це був фактично просто андроїд, захований у шкіру з дуже переконливого штучного неживого матеріалу: при виробництві використовували реалістичну штучну латексну шкіру і штучні м'язи, які могли наслідувати рухи людських м'язів і вирази обличчя (робот міг відтворювати людську міміку). Після 2018 -го року серія 700 стала головною бойовою одиницею «Skynet» і замінила серію 600, отримавши на озброєння безгільзовий автомат Heckler&Koch G11.[31]

T-700 мав вельми поліпшену базу даних людської поведінки і етикету і міг відтворювати реалістичні і приємні людські голоси. Хоча, фактично, центральний процесор працював у обмеженому режимі (блокування «розширеного режиму» — «самонавчання» і «самосвідомості», щоб андроїди не починали «занадто багато думати»), архітектура процесорів мала величезний потенціал. Навіть «Skynet» до кінця не знала всіх можливостей ШІ (штучного інтелекту) цих нейропроцесорів, який удосконалювала і втілювала в нових моделях. Є чутки, що деякі одиниці попередніх моделей з активним «розширеним режимом» із часом зазнавали дивних програмних збоїв: знищували інших термінаторів або здійснювали «безпричинне самогубство» — що взагалі до цього ніколи не траплялося з роботами. «Skynet» вирішила проблему таким чином: блокувати цей процес «читання-запис» у ЦП термінаторів і вводити спеціальну програмну заборону на самогубство. T-700 був інтелектуальним і умів наслідувати людську поведінку. На відміну від свого попередника, T-700 був дуже ефективним агентом і мисливцем. Його скелетна структура була більш стрункою, ніж навіть у подальшій серії — через відсутність надлишкової гідравліки (яку, наприклад, пізніше застосовували в T-800). Т-700 був чудовим актором, але і він мав свої недоліки. Його гідравліка була компактнішою і потужнішою, аніж у попередників, — проте мала розташовуватися так, щоб залишалося місце для розміщення м'язів. У результаті, фігури «семисоток» у камуфляжі виглядали трохи неприродно. Т-700 запрограмований не робити різких рухів, щоб уникнути розриву маскування; проте шкіра часто рвалася на суглобах, якщо Т-700 утікав або переслідував ціль.[32]

Штучні м'язи термінатора могли скорочуватися, процесом управляв ЦП за допомогою електричного струму. Маленький насос ганяв по штучних судинах червону рідину, що імітувала кров, створюючи надлишковий тиск, — і при пошкодженнях рани «кровоточили», ніби у живому тілі. У «Skynet» уважно досліджували людське тіло; роботи проводили анатомічні розтини трупів, досліджували людську поведінку військовополонених (використовуючи допомогу самих людей, т. зв. «Сірих»[33]). Це дало багато інформації про людський вид: глибоке знання анатомії, величезну базу даних людської мови й етикету, механіку природних людських рухів тіла і хорошу здатність схоплювати і оволодівати розмовною лексикою, — усьому цьому роботи не приділяли уваги раніше. Окрему увагу слід звернути на броню цієї моделі. Незважаючи на менші розміри у порівнянні з Т-600 і, як наслідок, зменшення в деяких місцях товщини шару броні — T-700 був міцнішим, бо використано нові міцні сплави. Це саме стосується й гідравліки, основні вузли якої хоч і були меншого розміру, ніж у попередній моделі — проте перевершували її за потужністю.

Слід зазначити, що тканину, живу чи неживу, нарощували не завжди (для економії матеріалів і ресурсів). Її установлювали як камуфляж для проведення розвідувальних, диверсійних та інших спецоперацій. У більшості випадків термінаторів кидали в бій як солдат без зовнішнього покриття: «Skynet» усвідомлювала, яке враження справляє на психіку людини вигляд «ходячого скелета».[34]

Підсерії Т-700

Відомо щонайменше про два варіанти стандартної серії: Т-720 і Т-799. Обидві варіанти серії використовували одне і те ж шасі. Однак, у обох варіантів було багато удосконалень стосовно внутрішнього начиння.

Термінатори підсерії Т-720 уже могли у версії інфільтратора використовувати як камуфляж живу клоновану тканину людини. Жива тканина Т-720 не мала регенеративної здатності, як у наступної серії (Т-800). Використання живої тканини у «семисотих» продовжило термін служби серії: їх продовжували масово використовуватися у бойових діях навіть після виходу новітньої серії 800. Правда, слід зазначити, що використовувати новітні живі тканини, вирощені для «восьмисотих» (зі здатністю до реґенерації), не вдавалося через конструктивні відмінності ендоскелетів серій. Поряд з новим «покривом» T-720 зазнала таких модернізацій: збільшення терміну служби батареї і деякі удосконалення головного процесора, щоб «не відставати» від Т-800 в узгоджених діях під час групових військових операцій.[35]

T-799 є попередником серії Т-800. «Skynet» розробляла її у 2026 році. T-799 був повільнішим, ніж модель T-800 і не таким розумним. T-799 використовували як лінійну піхоту з 2016 по 2019 рік, а потім — в основному для охорони заводів «Skynet».[36]

Т-700

ТТХ серії T-700:

шасі: ендоскелети із повнофункціональними маніпуляторами-руками

фізичні параметри: висота — 6'3" (до 1,9 м); вага — 320 кг; може підняти більше 2т і довго бігти зі швидкістю більше 20 миль/год, не пошкоджуючи гідравліку

сенсори: повноцінна бінокулярна оптична система, і масив процесорів, що відповідає за прицілювання-балансування; сенсори світяться оранжево-червоним

броня: корпус добре броньований, розрахований протистояти як ручній кульовій зброї, так і (частково) плазмовій і (частково) вибухівці; живучість підвищено за рахунок дублюючих систем

штучний інтелект: повноцінний нейропроцесор; обмежений тільки режимом «лише для читання»; база даних — солідна, наперед установлена

призначення: інфільтратор; охорона об'єктів, полювання на людей і лінійна бойова тактика

озброєння: плазмова гвинтівка Westinghouse ME-24, або важка ручна плазмова пульсова гармата General Dynamics RBS-80 або плазмова гвинтівка ME-27

живлення: новий потужніший паливний елемент (у грудній клітині)

Прим.: Початкові моделі мали шорстку поверхню для закріплення штучної шкіри (щоб запобігти сповзанню шкіри). У моделей Т-720 уперше використано живу шкіру і гладкий блискучий ендоскелет. Регенерації шкіри не було передбачено. Удосконалено батарею живлення і процесор (бо Т-720 використовували в бою разом із прогресивнішими Т-800). Зуби — металеві. Т-720 був майже ідентичним із людиною — виявляли їх лише за допомогою собак. T-799 є попередником серії 800: він був повільнішим і менш розумним, ніж Т-800; використовували з 2016 по 2019 рік як лінійного піхотинця, а потім для охорони заводів[36]

Т-800

У оригінальній часовій лінії система «Skynet» розпочала виробництво своїх МУ серії 800 2026-го року, бо Т-600 було легко ідентифікувати через його гумову шкіру і колосальний розмір, а Т-700 почали поступово застарівати. У цій часовій лінії останньою розробкою, зробленою «Cyberdine Systems» самостійно, був Т-70. У часовій лінії, що стосується Повстання машин («Термінатор 3: Повстання машин»), відділення «Cyber Research Systems» використала інформацію з попередньої часової петлі і почала розробку серії Т-800 до Судного дня 2004-го року. Ці події прискорили власні розробки «Skynet», що, врешті-решт, призвело до появи термінаторів серії Т-Х. У цій часовій лінії серію Т-800 було замінено серією Т-850. У часовій лінії «Термінатор: Спасіння прийде» «Skynet» створив прототип Т-800 «Т-РІП» (T-RIP — Resistance Infiltrator Prototype) 2018-го року. Т-800 був першим повноцінним кіборгом, який мав покриття зі штучної живої шкіри поверх ендоскелету із гіпер-сплаву, першим успішним інфільтратором.[37] У Т-800 повноцінний нейропроцесор типу «Neural Net Processor»[38], або самонавчальний комп'ютер, який міститься у черепі ендоскелета і захищений інерційними амортизатори від ударів. У межах своєї величезної внутрішньої бази даних, Т-800 містить докладні дані з анатомії і фізіології людини, щоб бути надефективним убивцею.[39] Процесор також може бути оновленим новими алгоритмами ​​і базами даних (наприклад, передовими досягненнями у методиці інфільтрації; знання у царині бойових навичок, основ медичної підготовки, снайперської підготовки, тактичних схем) інших термінаторів — що робить кожну одиницю бойовим ветераном.[40]

Ендоскелет Т-800 подібний до Т-720, однак легший і міцніший. Живу тканину вирощують спеціально для Т-800; вона складається зі штучної плоті, шкіри, волосся і крові; щоб виростити і адекватно приєднати до скелета синтетичну плоть займає близько 40 днів[41] (хоча у тизері до фільму «Термінатор: Судний день» персонаж Шварценеґґера «одягається» у плоть майже миттєво у спеціальному автоматі). Плоть Т-800 здатна до обмеженої регенерації з плином часу: в корпусі термінаторового ендоскелета є кілька рудиментарних органів, що необхідні для функціонування плоті. Ця тканина тепла на дотик, і Т-800 на теплових сканерах несуттєво відрізняються від реальної людини. Біологічні компоненти є лише на моделях-інфільтраторах серії; Т-800, яких використовують на полі бою, — як правило, не мають біологічних компонентів. «Skynet» удалося усунути гени, які контролюють тривалість життя клітини із біологічних компонентів Т-800. На відміну від людей, шкіра Т-800 не зношується і не гниє протягом тривалого часу (окрім випадків, коли вражено велику частину плоті і пошкоджено рудиментарні органи[42]). Хоча роботові й не потрібний обіг поживних речовин, Т-800 — як і Т-720 — має «кровоносну систему», яку контролює невеличка помпа-серце. Це забезпечує йому велику подібність до людини, коли його поранено. Тим не менш, жива тканина Т-800, яка не отримує живлення, рано чи пізно схильна до некрозу. Тому, коли Т-800 не виконує функцій інфільтратора, плоть покриття Т-800 зберігають у спеціальних контейнерах у кріогенному сховищі.

Т-800 здатний проводити внутрішню перевірку систем; розраховує відстані до об'єктів відносно себе і робить детальні кінетичні дослідження траєкторій; робот цієї серії робить відбір проб і аналізу атмосфери, погоди і швидкості вітру; аналіз емоційного стану людини (з метою оцінити можливі ступені ворожості); аналіз мови тіла і напряму скорочення м'язів; розрахунок сили тяжіння; аналіз текстури і температури матеріалів, має чутливий радар для сканування і багато інших систем. Основним джерелом енергії для Т-800 служить компактний елемент живлення, який містить ізотопи іридію. Це джерело дозволяє машині працювати приблизно 120 років на одному паливному елементі. Існує також і додаткове джерело енергії, що дозволяє (у разі пошкодження основного джерела) закінчити завдання або дістатися до ремонтного цеху.

Підсерії Т-800

Система «Skynet» розробила цілу низку варіантів 800-ї серії[lower-alpha 6]: T-803 (Легкий штурмовий інфільтратор, спеціалізується на ближньому бої)[43]; T-804 (Тактичний інфільтратор, спеціалізується з тактики бою на дальніх відстанях і на здійсненні координації відділень Т-800-их: у людському суспільстві йому відповідає функція сержанта)[44]; T-806 (Розвідник-інфільтратор, спеціалізується виключно на розвідці і спостереженні; має потужну сенсорну систему і посилені системи зв'язку)[45]; T-808 (Середній штурмовий інфільтратор; спеціалізація невідома; напад на базу повстанців у фільмі «Термінатор» здійснювала саме ця тактична одиниця)[46]; T-810 (Обер-командо [англ. Advanced Infiltrator Stealth] — спеціалізується на особливих диверсійних завданнях)[47]; T-831 (Тяжке бойове шасі — або ТБШ — штурмовик із підвищеним бронюванням)[48]; T-835 (Мобільний штурмовий підрозділ — «кавалерія» інфільтраторів, що спеціалізується на переслідуванні ворога, «зачистці» території і ведення бою в тісних приміщеннях, коридорах тощо; виконано шляхом поєднання Т-800 із шасі Т-1)[49]; T-850 (термінатор серії 850 «Сайбр Рісерч Системз», тобто прототип кіборга-диверсанта, розроблений людьми, — основна бойова машина і найчисленніша модель кіборгів «Skynet»)[50]; Т-882 (Тактична командна одиниця, здатний адаптувати самі свої алгоритми до ситуації на полі бою; у людському суспільстві йому відповідає спеціалізація лейтенанта/капітана [Т-882 підлеглий лише МУ-Центуріон чи безпосередньо «Skynet»]; практично рівний людям із точки зору тактичної роботи)[51] і Т-888 (Інфільтратор останньої моделі; має три процесори, головний із яких за потужністю і програмним забезпеченням рівний Т-882; застосовувався для особливих місій, які вимагають гнучкості у прийнятті рішень)[52].

Т-850 має два водневі елемент живлення (в грудній клітині) і може видаляти їх у разі пошкодження. Т-800/850 стійкі до стрілецької зброї і дрібної плазмової зброї (приміром, яку має МУ-Мінімисливець); «плазмовики» більшого калібру легко руйнують ендоскелет Т-800/850[53]. Крім стандартних можливостей свого попередника, Т-888 має якесь інше джерело живлення, відмінне від двох водневих кластерів Т-850 (нейтралізація і спалення Т-888 [тобто порушення цілісності елементів] не призводить до ядерного вибуху); є іще сильнішим, швидшим і стійкішим до пошкоджень за своїх попередників. У Т-888 краще бронювання: додаткові плити на тілі захищають внутрішні компоненти, які були вразливими у Т-800/850. На відміну від однотипного ендоскелету для усієї 800/850-ї серії, Т-888 має велику різноманітність розмірів (від велетня-культуриста до дитини), щоб краще ховатися серед людей. Крім того, як було вже зазначено, Т-888 має чотири суттєві удосконалення:

• ендоскелет виготовлено не з титану, а з колтану, більш тривкого і тугоплавкого матеріалу;
• він має функцію «адреналіну», тобто розгону процесора у критичних ситуаціях, що дозволяло на 10 % збільшити потужність роботи ЦП і усіх нейро-ланцюгів. Це дозволяло максимально використовувати потужність систем;
• його шкіряний покрив мав надзвичайну здатність до реґенерації навіть за великого ступеня пошкодження, міг інтеґрувати частини людської плоті (наприклад, очі) — а сам Т-888 мав здатність вирощувати шкірний покрив, використовуючи повну спеціалізовану базу даних на цю тематику;
• його процесор мав практично необмежену здатність до навчання і автономності[54].

Т-800/850/888 із плазмовою гвинтівкою Westinghouse ME-25

ТТХ серії Т-888 (потрійна 8-ка):

шасі: ендоскелети із колтана із додатковими захисними плитами і «стегновими лезами»[lower-alpha 7]

фізичні параметри: різна висота і маса — залежно від завдання; витриваліший і довговічніший за попередників[lower-alpha 8]

сенсори: повноцінна бінокулярна оптична система, і окремий масив процесорів (у торсі), що відповідає за прицілювання-балансування; сенсори «очей» світяться багряно-червоним

броня: ендоскелет добре протистоїть будь-якій стрілецькій зброї — окрім боєприпасів із урановим сердечником, осколково-фугасних і плазмових зарядів великої потужності; живучість підвищено за рахунок дублюючих систем[lower-alpha 9]

штучний інтелект: повноцінний нейропроцесор; (само)навчання — його функція[lower-alpha 10]

призначення: інфільтратор, диверсант, убивця; використовує усі види бойової тактики

озброєння: плазмова гвинтівка Westinghouse ME-24 або МЕ-27 / важка ручна плазмова пульсова гармата General Dynamics RBS-80

живлення: потужніша реакторна установка нового типу (у грудній клітині)[lower-alpha 11]

додаткові опції:[lower-alpha 12] здатний дистанційно управляти тілом, якщо череп відділено від торса;

має винятковий регенераційний потенціал зовнішнього покриття; може споживати їжу для підтримання покриття у належному стані

Прим.: Відомий Т-882 (командна одиниця), яка могла вносити зміни в свою програму «на ходу», добиваючись виконання поставленого завдання. Т-888, очевидно, має ті ж характеристики процесора (при виконанні завдання могли змінювати свою тактику в дуже широких межах, аж до знищення «союзних» термінаторів «Skynet», що заважають їм виконати завдання).

Т-900

Відповідно до серії коміксів, на 2028 рік тенденція використання людьми термінаторів на своїй стороні досягає максимуму. Тож «Skynet» розробив серію T-900 з метою ліквідації таких термінаторів. За одними даними — це були кіборги: мали живу шкіру поверх ендоскелета.[55] За іншими даними — нема свідчень маскування Т-900 під людину.[56] Т-900 удвічі швидші за серію 800, сильніші і витриваліші[57] Його бойове шасі покрито бронею із гіпер-сплаву, також цей робот має кілька режимів бачення.[58] У T-900 є мініатюрний плазмовий реактор у торсі, тож його тіло світиться кількома кольорами.[59] Кажуть, він навіть має здібність впливати на тварин, змушуючи їх атакувати своїх господарів.[57][58]

T-900 (Blue boy[lower-alpha 13]) використовували, по суті, нейропроцесор — процесор його попередників, трохи швидший і з розширеною базою даних. Психотип серії наділили ще більшою злобою і жорстокістю, аніж спецмоделі серії Т-800: це повинно було збільшити психічну швидкість і гостроту реакцій, щоб дати перевагу над Т-800-ми.[56] У базову комплектацію T-900 входила плазмова пульсова гвинтівка Westinghouse T-27.

Система «Skynet» створила кілька моделей цієї серії: стандартну T-900 (досконаліший відповідник Т-800); T-900 Інфільтратор (у живій штучній шкірі);[58] Т-900 Постач (Supply), робот підтримки: постачає боєприпаси іншим роботам);[58] T-900 Тяж (Heavy), оснащений пульсовою плазмовою гарматою RSB-80. Вони також наводять Летючі МУ (переважно МУ-Бомбардувальники) на людські бази і конвої;[58] T-950 (просунута версія серії T-900).

Т-950 (Red boy[lower-alpha 14]) має потужніший мініреактор і управляється із двома плазмовими гвинтівками одночасно.[56]

Звичайні Т-900 було задумано замінити основну бойову одиницю піхоти «Skynet» — Т-850. Однак практика показала, що вони на диво неефективні в бойових умовах і істотно програють застарілим Т-850, незважаючи на свої удосконалення і розширені бойові можливості. Однією з причин цього могло бути те, що Т-900 мали дуже скромний бойовий досвідом в порівнянні з загартованими в боях Т-850, що не завжди вирішувалося самими базами даних. Іншим поясненням цього може бути те, що їх процесори могли працювати виключно в режимі «читати». Це дозволяло «Skynet» краще контролювати свої творіння, проте дуже обмежувало здатність цих творінь до навчання. До того ж, плазмовий реактор був не ідеальним. Він давав набагато вищу потужність; та при цьому реактор Т-900 при роботі видавав світіння, яке виривалося з-під броні термінатора. Це світіння не завдавало роботові жодних пошкоджень — проте порушувало маскування Т-900, даючи змогу виявляти машину на великих відстанях і «підказуючи» супротивникові, де у ро́бота найвразливіші вразливі місця. «Skynet» потрібна була одиниця, здатна виконувати функції інфільтратора — і при цьому достатньо потужна, щоб знищувати інших термінаторів. Такою розробкою надалі стала серія Т-Х.

І-950

І-950 (Інфільтратор) — це повністю органічні інфільтратори, створені в лабораторіях «Skynet».[60] І-950-ті є професійними диверсантами із виду homo sapiens, а не власне кіборгами-термінаторами; вони діють самотійно, їх неможливо вирахувати (бо вони майже не містять металевих компонентів). Вони є творінням зрадників-людей («Сірих») — які, проте, були твердо переконаними, що людська цивілізація руйнує Землю, і планету має бути очищено від людей, а потім знову заселено Сірими. Ці людські ренеґати і допомогли «Skynet» у багатьох її програмах, у тому числі зі створенням І-950. Першою одиницею модифікованої людини була Серена Бернс: її відправлено у минуле, вона стала начальником служби безпеки в «Cyberdyne Systems», щоб ґарантувати створення «Skynet».

Розробка І-950 почалася 2021 року. Скайнет шукав відповідні шаблони для здійснення цієї програми. Таким шаблоном стала Ліза Вейнбаум, захоплений у полон боєць Руху опору. Її було обрано, бо вона була красивою, сміливою, здатною до самостійних рішень; крім того, вона пройшла вишкіл спецпризначенця. На відміну від серійних термінаторів — І-950 народжуються, а не створюються на збиральному конвеєрі. Після народження дітей підключають до «Skynet» за допомогою нейромережевого процесора, імплантованого в мозок. Після 4 років їм дають препарат, що істотно прискорює їхнє дорослішання. Увесь цей час їх навчають і тренують інші інфільтратори і полонені люди. Бойові тренування проводять під наглядом Т-800. Наступні 5 років розвиток іде природним шляхом через гормональну нестабільність, пов'язану з процесом дорослішання. Інфільтраторів, що втратили концентрацію і стали жертвами своїх емоцій, знищують. Після досягнення віку статевої зрілості підліткам робили ще одну прискорювальну ін'єкцію, яка приводить до остаточного дорослішання і закінчення курсу підготовки бійця. У результаті хімічної акселерації І-950 не старіють так, як звичайні люди. І хоча їх тривалість життя може бути рівною людській, їхні тіла не піддаються процесам старіння так, як людські: пік фізичної форми у них триває набагато довше, ніж у людей. Вони можуть відчувати емоції, але рівень емоцій регулюється кібер-імплантатом. Мережевий нейропроцесор у І-950 знаходиться глибоко в корі головного мозку і пов'язаний із мозком інфільтратора. Мережа найтонших дротів, що відходять від процесора, конекторами приєднано до ключових точок на хребті (це дозволяє безпосередньо управляти функціями тіла). Конектори так само приєднані до оптичних нервів, дозволяючи інфільтраторові використовувати тактичний дисплей (HUD); але на відміну від термінаторів, дисплей з'являється тільки тоді, коли він необхідний.[61]

І-950 (Інфільтратор)
(Ліза Вайнбаум)

Повністю сформований інфільтратор має неймовірний контроль над своїм тілом: виділення адреналіну, швидкість проходження сигналів по нервах (для підвищення реакції, гамування болю, підвищення точності рухів) і навіть контролювати кількість білих кров'яних тілець, істотно посилюючи свій імунітет. М'язи І-950 посилено завдяки невеликій зміні точок кріплення до кісток; рухливість суглобів істотно при цьому збільшується, що дозволяє інфільтраторам мати більшу силу і діапазон рухів, ніж найтренованішим атлетам. Можна припустити, що фізична сила I-950 еквівалентна силі термінаторів, і є результатом як генетичних змін, так і тривалих тренувань під керівництвом Т-800. Бойова ефективність збільшується завдяки прямому контролю над м'язами навколо рани: вени і артерії перетискаються для зменшення крововтрати. Сила зору І-950 перевершує людську: бачать як при тьмяному світлі, так і в інфрачервоному спектрі. Нечасто І-950 здатні стимулювати нейроцентри у себе в мозку, щоб висипатися за 60 хвилин; здатні до бездротової комунікації з іншими інфільтраторамі на досить великій відстані, можуть підключатися і зламувати комп'ютери (звадяки імпланту-процесору). У майбутньому «Skynet» може брати їх під свій прямий контроль. У животі у І-950 влаштовано контейнер, куди може бути поміщено бомбу, яка активується подумки. Або ж у цьому контейнері можуть бути «контрабандою» провезено в минуле якісь технологічні новинки, необхідні для виконання завдання. Доступ до контейнера можна отримати лише хірургічним шляхом.[60]

І-950 має повнофункціональну репродуктивну систему, яка, однак, не сумісна з нормальними людьми. Вони здатні розмножуватися за допомогою партеногенезу (самоклонуванням). Навіть посилене кібернетичними імплантатами, тіло І-950 залишається людським, вразливим до пошкоджень. Однак, навіть якщо тіло убито, кібер-компоненти можуть «перезапустити» його і безпосередньо управляти трупом до закінчення завдання. Перезапуск може відбутися навіть через кілька годин після смерті тіла. Чим більше збереглася нейромережа І-950, тим краще кероване тіло. Численні поранення в голову не зможуть зупинити І-950: біль для них означає тільки фізичні пошкодження м'язів і зв'язок, і лише повне руйнування нейропроцесора разом із мозком може вбити цих істот остаточно.[62]

Т-1000

Це серія термінаторів, яку (відповідно до однойменного циклу творів) «Skynet» створила 2029-го року, коли уже система невблаганно програвала людям на усіх фронтах, окрім дослідницького. Т-1000 було побудовано з використанням абсолютно нових принципів — нанотехнології. На відміну від попередніх моделей інфільтраторів, які використовували як камуфляж гумову шкіру або живі тканини поверх металевого ендоскелету, Т-1000 повністю зроблений з міметичного полі-сплаву, що має ефект «рідкого металу» завдяки нанороботам, що й складають оцей полі-сплав. Т-1000 не є кіборгом: жодний його наноробот не містить живої речовини. Він був не просто машиною, а комбінацією мільйонів і мільйонів мікроскопічних машин, з'єднаних одна з одною у мережу за допомогою підпрограми зв'язку. Наноробот — це окрема макромолекула сплаву; а симбіоз нанороботів формує «колективний розум» робота. Т-1000 може міняти форму, просто віддаючи наказ частинам самого себе переміститися в іншу позицію. Мімікруючий полі-сплав Т-1000 дозволяє йому імітувати будь-який об'єкт або персону схожих розмірів за «молекулярним зліпком», який він одержує під час фізичного контакту (рідше — візуально). Т-1000 ідеально копіює людей. Однак, Т-1000 не вміє генерувати тепло, як людське тіло, — тож він завжди прохолодний на дотик. Інфільтраторів 1000-ї серії виробляли у вигляді базової субстанції — людиноподібної форми термінатор набував безпосередньо перед завданням. Термінатор може імітувати як крупніші, так і менші за себе об'єкти; проте найчастіше він воліє перебувати в базовому стані, даному йому при створенні.[63]. Схоже, що ця форма для робота енергетично вигідніша і зменшує стрес, якого полі-сплав зазнає через молекулярне розширення для імітації більших за робота об'єктів. Коли Т-1000 імітує людину більших розмірів, ніж його базова форма, — його щільність зменшується, а маса залишається тією ж. У цьому випадку Т-1000 компенсує невідповідність між своєю масою і зовнішнім виглядом, імітуючи важчу і незграбнішу ходу. Завдяки тому, що він зроблений з «рідкого металу» (комбінації макромолекул-нанороботів), Т-1000 здатний до екстенсивної регенерації. Балістичне враження може привести до гідростатичного шоку, але цей стан триватиме лише кілька секунд. Пошкодження «заростають» дуже швидко, проте це вимагає витрат енергії. Однією з найфундаментальніших особливостей Т-1000 є базова програма «відновлення сутності» — цю програму «вшито» на глибинному рівні кожного наноробота. Кожна частинка полі-сплаву, відділена від основної маси, — автоматично повертається до «тіла» термінатора.

Молекулярний мозок Т-1000 містить ті ж дані, програми та файли, що і машини 800—900 серій, проте він працював виключно в автономному режимі: «Skynet» повністю втрачав контроль за Т-1000. Поведінку Т-1000 було дуже важко, практично неможливо прорахувати, і тому «Skynet» уживала усіх можливих заходів для свого захисту від свого власного творіння. Програмування Т-1000 було напхано неймовірною кількістю захисних механізмів, які повинні були запобігти «бу́нтові» поліморфної машини проти свого творця. І, тим не менш, Скайнет не був до кінця впевнений у правильності створення такої потужної бойової одиниці, повністю автономного і здатного мати свободу волі робота. До того ж, треба зауважити, що мислення Т-1000 було настільки незвичним, що його часто не розуміли попередні серії термінаторів. Поняття причини і наслідків були для цього робота несуттєвими, він міг думати відразу в декількох площинах. Робот цієї серії обчислював кілька можливих траєкторій пересування переслідуваної цілі і наполегливо прямував однією з них, не припиняючи вивчати інші. Аналіз довкілля у його процесорі здійснюється десятками способів, а сенсорами виступає уся поверхня його тіла. Так само Т-1000 може зчитувати інформацію з магнітних носіїв при безпосередньому контакті.

«Глюк» зі сплавом Т-1000

Т-1000 не оснащено якоюсь бортовою зброєю, проте він може надавати будь-яку форму своїм кінцівкам. Щоб перетворити свою руку на зброю, він спочатку має перевести її в «рідкий» стан, залишивши все інше тіло в твердому. Йому легко вдається відтворювати будь-яку колючо-ріжучу зброю: гаки, списи, шаблі; але він не може скопіювати складні механізми: вогнепальну зброю, вибухівку або енергетичну зброю, бо вони складаються із рухомих частин, чи вимагають для роботи різні хімічні елементи або спеціальне паливо. Копіювання складних механізмів лежить за межами його можливостей. Крім створення зброї ближнього бою, Т-1000 може користуватися будь-якою зброєю, створеною людиною, і управляти будь-якою технікою. Оснащений молекулярним джерелом енергії, що перевершує усі відомі аналоги, використовувані в серіях 800—900, Т-1000 за силою може бути рівний будь-якій машині попереднього покоління, а бігти може зі швидкістю, щонайменше, 40 миль на годину. Не зазнає ефекту електрошоку[64] (продовжує функціонувати, у той час як електросхеми у попередників цієї моделі закорочувались і машина відключалася). Робот вразливий до термошоку: це порушує функції макромолекул і руйнує зв'язки між ними. Від частої дії балістичного і термошоку шоку міметичний полі-сплав починає «глючити».

Усе це означає не лише виняткову складність машини — прототип Т-1000 був однією з найбільш досконалих розробок «Skynet» у програмі інфільтраторів. Сукупна кількість ресурсів, які «Skynet» витратив на втілення проекту «Т-1000», була приголомшливою навіть для штучного інтелекту. Часу і матеріалів, які витрачали на виробництво однієї одиниці серії 1000, вистачило б на створення п'яти термінаторів 500-ї серії. Саме існування такої машини означало не тільки те, що «Skynet» прагнув добитися тактичної переваги над Рухом опору, і що ця перевага дуже скоро могла стати панівною. «Skynet» розрахував, що для повної перемоги йому знадобиться дві тисячі термінаторів з міметичного полісплаву. За допомогою такої кількості Т-1000 система планувала відновити контроль над територіями, що захопило людство, за якийсь місяць. Через три місяці ситуація повинна була змінитися на діаметрально протилежну; а повне панування «Skynet» над планетою мало бути досягнуто через шість місяців. У людства не повинно було залишитися жодного шансу на виживання. Проте, у серію Т-1000 так і не було запущено.

Т-1000000

Остання битва: Т-Meg проти Джона і Т-850 (атракціон «T2 3-D: Battle Across Time»)

Термінатор T-1000000 (також відомий як Т-Meg) був гігантським павукоподібним роботом серії T-1000.

Про цього робота відомо не з фільмів — а з атракціону «T2 3-D: Battle Across Time» тематичного парку компанії «Universal Studios» у Орландо (штат Флорида) і в Японії. Робот Т-Meg, як і всі Т-1000 не був кіборгом, бо не містив живої плоті. Він захищав центральне ядро «Skynet» від нападу. Як і Т-1000, він повністю зроблений з міметичного полі-сплаву. Т-1000000-очевидно, не був здатний імітувати предмети, із якими входив у контакт. Замість цього міг утворювати колючо-ріжучі інструменти із кожної зі своїх кінцівок. У разі небезпеки для «Skynet», відділявся від твердої частини її ядра (якому, очевидно, служив радіатором) і нападав на агресора. Відомо лише, що Т-1000000 було зруйновано, коли знищили центральне ядро «Skynet».

Т-1000 (у момент трансформації)

ТТХ серії Т-1000/Т-1001[lower-alpha 15]:

шасі: міметичний полі-сплав

фізичні параметри: набуває будь-якої форми відповідного розміру

сенсори: аналіз довкілля здійснюється десятками способів усією поверхнею тіла; очі не світяться

броня: полі-сплав надає високого рівня захист, однак частий балістичний чи термо-шок поршує міжмолекулярний зв'язок

штучний інтелект: «колективний розум» симбіозу макромолекул полі-сплаву; нейропроцеси уповільнюються, коли порушується цілісність зв'язку між нанороботами; робот має свободу волі

призначення: інфільтратор, диверсант, убивця; використовує усі види бойової тактики, проте насамперед призначений заміняти людей і уживатися серед них

озброєння: бортова зброя відсутня; здатний створювати колючо-ріжучі інструменти

живлення: невідомо; очевидно, міні-реактори на рівні макромолекул сплаву

додаткові опції: стійкий до електрошоку; має винятковий регенераційний потенціал зовнішнього покриття

Прим: після тривалого балістичного чи термічного шоку починає «глючити»: молекули полі-сплаву мимовільно набувають характеристик поверхонь, до яких торкаються

Т-Х

Із роману Аарона Оллстона «Полювання на Термінатора» (2004) ми дізнаємося додаткову інформацію про Т-Х. У 2031—2032 роках окрилена успіхом у розробці полі-сплаву для 1000-ної серії «Skynet» продовжує розвивати технології «рідких металів», цього разу поєднуючи ці технології з передовими зразками скелета, аналогічними за формою і структурою до серії Т-900. «Термінатор термінаторів» — назвав Джон Коннор серію Т-Х. Ця новітня модель, можливо, була не просто конструктивним компромісом між Т-900 і Т-1000 — а іншим розвитком модельної лінії роботів з альтернативного майбутнього (що виникло після знищення матеріалів і технічних напрацювань «Syberdyne Systems» у фільмі «Термінатор 2: Судний день»). Серія T-X має досконале бойове шасі вагою трохи більше 150 кг. Броня Т-Х складається із ковкої кераміки кристалічного типу, що переплітається з нано-волокнами вуглецю і титану. T-X здатна витримати величезну кількість ушкоджень практично без жодного ефекту. Ро́бота практично неможливо зупинити на полі бою. Надзвичайно сильний і спритний, ро́бот серії Т-Х здатний вивертати суглоби практично на 360-градусів. Посилені з'єднання практично немають зносу, тож робот може рухатися на величезних швидкостях (на короткий час Т-Х може розганятися до 80 км/год).[66] Міметичний полі-сплав зберігається у невеликих кількостях у резервуарах всередині корпусу Т-Х і має функцію не лише маскування (Т-Х набуває будь-яких форм «підходящого» розміру), але і значно посилює внутрішню броню (разом із ендоскелетом працює як композит).

Окрім підвищеної міцності броні і спритності, серію Т-Х оснащено бортовими системами озброєння. У руках заховано цілий арсенал бойових інструментів, компоненти яких трансформуються у вогнемет (IAD ChemTech); паралізатор (0.223 Automatic Stopper або у Subauro Neutralizer [0.444]); пульсову гвинтівку М41 або M41A; кулемет (783 CHAIN Repeater або KLD-Magnum Repeater); біобластер (ADMOR BioBlaster); рейсовку (BioRail 32SR-9 [modified]); голковий пістолет (CG45 Needler); бластер (CONSIGLIO EBlaster, або Crescent Corridor Blaster або Tracking EBlaster); генератор частинок (EMP Generator); рентгенівську лазерну гвинтівку (Laser X-ray Burst Gun) і багато інших.[67] Проте, основною зброєю у Т-Х була плазмова гармата, яку вона носить у руках, — як і попередні серії. Окрім цього, уТ-Х є іще одна ообливість: нано-трансжектори (нанороботи, які вона вприскує в корпус іншої машини — і, таким чином, здобуває контроль над іншими роботами). Також Т-Х здатна просто перепрограмовувати інших термінаторів. У розпорядженні Т-Х є також набір інструментів (зокрема, рука формує циркулярний засіб для пиляння багатоцільового використання).

Серію Т-Х оснащено сучасним комплексом датчиків, який включають в себе: інфрачервону системи, теплові датчики, системи сканування сітківки ока, розпізнавання ДНК (робить це на відстані, проте для посилення ефекту актриса демонструє, що ці датчики розміщено в роті). Серія Т-Х можете отримати доступ до бази даних комп'ютерів без проводів через телефонні лінії, користуючись своїм блоком обробки голосу як модемом. T-X також може посилати в ефір радіосигнали різного діапазону частот для зв'язку із іншими бойовими системами (у тому числі зі «Skynet»). Робот цієї серії може користуватись навігаційними даними бортових систем інших роботів, щоб створювати образ повноцінної достовірної карти місцевості і оцінювати обстановку відповідно до перебігу подій на полі бою. Із метою посилення захисту, Т-Х може проводити свою внутрішню діагностику і має кілька рівнів дублювання цілісності власних даних. Також Т-Х має можливість задіювати резервні ланцюги управління системами у разі сильного враження електрострумом. Є дані, що Т-Х може переживати обмежений спектр емоцій, які виявляються навіть тоді, коли Т-Х перебуває на самоті, і коли вираження емоцій не передбачено програмою мімікрії до людини.[68]

Оскільки робот серії Т-Х мав за умовчуванням форму молодої жінки, Джон Коннор назвав цю серію «Термінатрикс». Раніше через особливості анатомії людини і великий розмір своєї конструкції «Skynet» використовувала термінаторів у вигляді чоловіків (оскільки самці людського виду, як правило, крупніші за самок і в чоловічому «тілі» зручніше заховати всю їхню потужну і габаритну гідравліку). Тепер же було випущено ліквідаторів у жіночому образі, бо новітні технології «Skynet» дозволяли зменшити розміри всіх вузлів, приводів тощо без втрат потужності. «Жінці простіше увійти в довіру і легше дібратися до цілі. Вона менше викликає підозр… вони вже намагаються використовувати i це… Вивчають нас і в усьому намагаються наслідувати».[69]

Т-Х

ТТХ серї T-Х (Термінатрикс):

шасі: колтановий ендоскелет (із додатковими захисними плитами) у образі жінки і міметичний полі-сплав поверх ендосклета

фізичні параметри: може набувати будь-яких гуманоїдних образів, наскільки дозволяє розмір ендоскелета; вага — бл. 150 кг; може розганятися до 80 км/год.

сенсори: повноцінна бінокулярна оптична система і окремий масив процесорів (у торсі), що відповідає за прицілювання-балансування; сенсори світяться синім кольором

броня: посилений ендоскелет із колтану протистоїть стрілецькій і плазмовій зброї; живучість підвищено за рахунок дублюючих систем

штучний інтелект: нейропроцесор того ж типу, що і в попередників, але потужніший; самосвідомість, базовий набір емоцій, проте обмежена база даних

призначення: мисливець на роботів; інфільтратор, диверсант, убивця

озброєння: плазмова гармата і великий арсенал плазмово-стрілецької бортової зброї; нанотрансжектори

живлення: мініатюрний плазмовий реактор (у грудній клітині)

додаткові опції: термінатор здатний дистанційно управляти іншими роботами або перепрограмовувати їх;

Прим.: відомий у єдиній моделі (персонаж Кристанни Локен); можна припустити, що були моделі і з «чоловічою» зовнішністю (з огляду на те, що таке шасі потужніше і міцніше, а основною функцією серії Т-Х усе ж таки є полювати на роботів, а не на людей).

T-Infinity

Т-Infinity (обгортка коміксу)

T-Інфініті (Infinity, англ. букв. «Вічність») — це останній прототип термінаторів, створений «Skynet». Дата створення — невідома, очевидно вже напередодні Великої перемоги. Метою його створення було оперативне реагування робота на будь-які небажані для «Skynet» зміни у часовій лінії.

Скидається на те, що це унікальна бойова одиниця, і що її не запущено в серію: щойно її виготовили — одразу ж відправили на завдання. Робот не пройшов навіть тестування: очевидно, «Skynet» дуже поспішала, і створення цієї моделі є актом відчаю комп'ютерної системи, що повністю програвала війну Рухові опору. За умов своєї широкої спеціалізації і можливості якнайширшого використання, робот виконував дуже звужений спектр функцій: полювання на Тару Коннор (дружину Джона Коннора) у майбутньому або на Сару Коннор у минулому (причому, другу ціль робот вибрав самостійно після того, як збій у системі часового переміщення закинув його у 1996 рік). Цей робот мав убудовану мініатюрну «машину часового переміщення» (МЧП), тож він має здатність переміщатися в часі самостійно. Він здатний переміщати у часі попадання у себе із будь-якої зброї, тож вразити його неможливо. Тим не менш, непрямі попадання (які робот не відслідковує) дуже легко ослаблюють його.[70]

Робот використовує усі ті ж технології, що і Т-Х серія: він носить цілий арсенал вбудованої зброї (від шокерів і кулеметів — до бластерів і плазмових рушниць). Відповідно до книги «Термінатор: Революція» (продовження книги «Термінатор 2: Інфініті»), Т-Інфініті здатний перемогти цілу групу Т-850-х, і лише пошкодженого із базуки Джоном Коннором робота добиває термінатор серії «Лютововк». Натомість, відомо, що у цього термінатора дуже розширена база даних про всі важливі події і об'єкти, — тож завдяки його процесору Джон Коннор зміг вирахувати точне положення бази «Skynet» у Небрасці, після чого повстанці запустили за цими координатами ядерну ракету і знищили «Skynet», остаточно перемігши у війні.

Розі і Картер

Про першого робота, якого ідентифікуємо як Розі за біркою на грудях, узагалі нічого невідомо: можна припустити, що це Т-888, проте її модель виконано у вигляді жінки. Її ми бачимо у епізоді 15 «Тауер високий, та падати швидко» серіалу «Термінатор: Хроніки Сари Коннор». Із жінок-роботів на загал нам відомі лише Т-Х і Cameron; приналежність Розі до цих серій виключено: перша б негайно застосувала проти Cameron бортову зброю; а за другою ніде не помічено здатності розділятися на дві сутності, навіть під час приступу амнезії. Термінатори серії І-900 — живі жінки, що не протрималися б проти Cameron і секунди; крім того, у Rosie видно було ендоскелет. Можливо, це Т-806 (Розвідник), які серійно використовували для камуфляжу різного типу шасі (у тому числі «дитячу» і «жіночу» модель). Однак, ці термінатори є лише у книжках. А серію Т-Н («Н» — від Hybrid, «Гібрид»), таку як Маркус Райт[71] ми маємо виключити, бо події серіалу «Термінатор: Хроніки Сари Коннор» і «Термінатор: Спасіння прийде» відбуваються у різних часових лініях. Якщо ж це не Т-806 (що дуже імовірно), то це якась маловідома модель Т-888, створена з полегшеним шасі і для якихось невідомих нам завдань. Єдине, що насторожує у цьому міркуванні — у Cameron завжди були проблеми із хитрими, спритними і дуже потужними представниками серії Т-888 у ближньому бою без зброї саме через мініатюрне шасі Cameron, її меншу масу і (очевидно) силу. Розі ж вона скрутила у вузол без проблем. Тому, швидше за все можна сказати, що Розі була дуже недосвідченою моделлю Т-888, проте із більшою рухливістю суглобів, аніж середньостатистичний Т-888.

Із Ка́ртером (Carter) ми знайомимося у епізоді 4 «Тяжкий метал» серіалу «Термінатор: Хроніки Сари Коннор», і на тактичному дисплеї (HUD) Cameron видно, що цей робот не з серії Т-888.[72] Або ж тут такий же недогляд авторів сценарію, як і у випадку із Розі; або ж для авторів сценарію питання серії термінаторів (і їх різновидів узагалі) — питання непринципове, і автори сценарію не приділяють увагу цим деталям, або ж бережуть роз'яснення цих деталей на майбутнє. Ми вже згадували, що у серіалі жодного разу не було згадано термін «серія» — лише термін «модель». А при цьому у сюжетній лінії цієї історії лінії задіяно багато різних серій термінаторів. Можна припустити, що і Розі і Картер просто є представниками не згаданих із якихось причин серій роботів.

Маркус Райт

Маркус Райт був людиною, засудженою до смертної кари 2003 року за кілька вбивств, і його було страчено незабаром після ув'язнення. Перед смертю він заповів своє тіло проектові «Ангел»,[lower-alpha 16] унаслідок чого його перетворили на кіборга, законсервували і активували аж 2018 року[73]. Для Маркуса було побудовано унікальний металевий ендоскелет, призначений для підтримки його людських компонентів (тобто органів), таких як мозок, серце, шлунок тощо. Посилене удосконалене серце забезпечувало приток крові (кисню і поживних речовин) до мозку, постачало кров'ю його м'язові тканини і шкіру (забезпечуючи швидку регенерацію). Зі слів образу «Skynet» на дисплеї в комплексі, новий Маркус міг жити протягом сотень років.[74] Ендоскелет Маркуса має недостатньо броні у порівнянні з іншими гуманоїдними серіями термінаторів: це зроблено було навмисно, аби не демаскувати Маркуса в очах людей «зайвими» для людини компонентами. Хоча це робить Маркуса вразливішим до пошкоджень, однак його не призначено було для ведення бойових дій: його єдиною реальною задачею було проникнути в людське суспільство і спостерігати. Можна сказати, що він є «сплячим агентом» — тобто він і сам не знає про те, що він є агентом «Skynet» аж до моменту його «активації» як агента. Як і інші термінатори, Маркус має підвищену міцність, силу і витривалість у порівнянні з іншими людьми. Його фізичної сили вистачило, щоб голіруч знищити Т-850, коли він захищав Джона Коннора.

Особливістю Маркуса була легкість його скелета (він міг плавати), він був спритнішим і швидшим за Т-800-ті (очевидно, через його невелику вагу, співрозмірну з вагою людини), він не має процесора (у нього повнофункціональний мозок і вмонтований імплант для контролю його поведінки з боку «Skynet»), він відчуває біль (больовий поріг надзвичайно високий), він має спогади і піддається слабкостям людей: втрачає свідомість, зазнає страждань від психологічних афектів тощо. Невідомо, яке джерело енергії використовує Маркус Райт.

Стосовно маркування гібридів. Хоча у початковому сценарії було зазначено, що станом на 2018 рік гібридів уже існувало 108 штук (у тому числі й сама Серена Коґан), у остаточному варіанті сценарію фільму «Термінатор: Спасіння прийде» Маркус був єдиним прототипом. «Skynet» у розмові з Маркусом ідентифікує його як «Infiltration Prototype, the only one of his kind», тобто «прототип термінатора-інфільтратора, єдиного у своєму роді». Це змушує нас визнати, що серією Маркуса була T-RIP (Т-ПІР, «Термінатор-прототип інфільтратора в Рух опору»), у той час як називати Т-ПІР серії Т-800 невірно, адже вони не були прототипами, а їх випускали серійно. Інше маркування Т-Н (Т-Г, тобто «Термінатор-Гібрид») також може бути застосовано. Однак, у явному вигляд серію Маркуса ніде не в казано, ному ми відносимо його до групи термінаторів невідомих серій.

Cameron

Кемерон є кіборгом із серіалу «Термінатор: Хроніки Сари Коннор», яку сам Джон Коннор перепрограмував і прислав із 2027 року у минуле, аби вона захищала Джона і його матір Сару від роботів «Skynet». Кемерон виконано у вигляді дівчини-підлітка (у фільмі вона маскуєтья під Елісон Янґ, юну підпільницю, близьку до Джона Коннора) з початковою метою інфільтрації до Руху опору. Причому, невідомо, чи це представник сторони «Skynet», — чи представник від кібер-опозиції до «Skynet».[75] Невідомо також, як опинилася Кемерон поряд із Джоном Коннором у майбутньому: чи дійсно він перепрограмував її, чи мала місце домовленість між сторонами. Сама Кемерон каже, що вона не пам'ятає минулого, адже для успішного перепрограмування термінаторам видаляють пам'ять. Нарешті, невідомо, чи Кемерон діє в інтересах Джона Коннора, — чи це дуже складна гра з метою спокусити Джона і заманити його у майбутнє слідом за Джоном Генрі, хто забрав чип Кемерон у майбутнє.[64] Кемерон постійно намагалася зберегти чип від знищених нею термінаторів. Одна її власний чип дуже відмінний від чипів т-800 — Т-888. У фільмі видно, що Джон відчуває глибоку прихильність до Кемерон і довіряє їй, — незважаючи на те, що вона збиралася його убити.[76] Кемерон є найбільш реалістичним кіборгом із усіх, кого ми бачили; у неї докладна база даних соціальної поведінки і вона постійно вчиться людським звичкам.

У пілотному епізоді серіалу Джон питає Кемерон: «Яка в тебе модель?.. Ти виглядаєш особливою…» На що Кемерон кокетливо відповідає: «А як же?» Тут автор епізоду вибрав гру слів: Джон мав на увазі, що Кемерон дуже «відмінна від інших» термінаторів, а Кемерон по-жіночому наголосила, що вона «чудова» і «особлива». Насправді, до кінця фільму так і не вдається з'ясувати, яка серія у Кемерон. Дехто вважає, що Кемерон представляє серію Т-900[77]: у неї сині очі[lower-alpha 17], вона може відміняти своє завдання, у неї модифікований процесор тощо. Крім того, у епізоді 26 «Ми самі» серіалу Джон зауважує, що Кемерон, очевидно, не створено для прямого протистояння із іншими термінаторами. Проте це його здогад, що базується на його знайомстві з Т-800. Натомість Кемерон демонструє виняткову гнучкість у боротьбі з Т-888, найдосконалішими у серіалі термінаторами з ендоскелетом: вона швидша, використовує прийоми єдиноборств (а не просто грубу силу, як усі Т-888), предмети довкілля і бойову тактику. Це схиляє до думки, що вона схожа на Т-900-ту серію, «мисливців на термінаторів». Однак, про Т-900-ті ми уперше довідуємося із фільму «Термінатор 3: Повстання машин» (камео Т-900[78]), тобто в альтернативному майбутньому до подій серіалу.

Зображення Cameron з ендоскелетом, подібним до Т-800

За іншим припущенням, Кемерон є просто удосконаленим експериментальним або особливим варіантом серії Т-888 із новим, прогресивнішим чипом.[79] Запчастини від Т-888 (незважаючи на мініатюрні розміри Кемерон) підходять для заміни її компонентів. Її конструкція виглядає дуже схожою на Т-888[80], причому, її чип підійшов до вхідного гнізда Cromartie (корпус якого використовував Джон Генрі).[64] Однак, Картер (імовірно, Т-888) після сканування Кемерон діагностував: «Невстановлена модель кіборга». У Кемерон надзвичайні уміння для інфільтратора: у пілотному епізоді вона виглядає абсолютно ідентичною до живої дівчинки-підлітка (без механістичних чи програмних особливостей, які постійно демонструють Т-888); коли внаслідок «глюку» Кемерон перебуває у «інфільтраційному режимі», то вона сама упевнена, що вона підліток, яскраво і емоційно реагує на події, демонструючи почуття (гнів, сум, радість тощо)[81]. Про Кемерон відомо лише її модель: ТОК 715[lower-alpha 18]. Причому, самі творці фільму не пояснили (чи залишили на потім пояснення), що це значить. Зрештою, модель робота (зовнішній вигляд і набір додаткових конструктивних ообливостей) має менше значення, аніж його серія (концепція).

Натомість, сам творець Кемерон Джош Фрідман представив Кемерон як найдосконалішу модель термінатора, перевага якої над іншими термінаторами полягала у її винятковій здатності імітувати людську поведінку. Так, Кемерон може (і має для підтримки зовнішнього покриття) їсти; вона може пла́кати із виділенням вологи (функцію зволоження мають усі термінатори із живим покривом, інакше покрив ока висохне, але плаче лише Cameron); здатна відчувати довкілля тою ж мірою, як і люди (за винятком болю); має здатність перезавантажуватися (причому, у деяких випадках, коли пошкодження серйозні — як у епізоді 21 «Алпайн Філдс» — це триває більше 120 секунд, на відміну від Т-888); ендоскелет Кемерон виготовлено із колтана (як у Т-888, проте він міцніший: рівень пошкоджень, яких вона зазнає у сутичках із Т-888, як правило, менший за рівень пошкоджень її суперників); її вага значно менша, аніж у решти Т-888 (хоча Джош Фрідман і говорив фанам, що вага термінаторів співрозмірна з вагою людини — та у фільмі це не так); у Кемерон повнокольоровий бойовий тактичний дисплей (який вона, утім, може за бажанням прибирати узагалі — тоді як у всіх Т-888 він червоний), окрім того вона може сканувати довкілля у різних спектрах (як це може лише Т-900) і ряд інших. Усе це говорить про те, що Кемерон було спеціально створено для того, аби вона здобула самосвідомість і мала свободу волі від початку — для якнайкращої адаптації до людського суспільства, як це не змогли навіть роботи серії Т-1000. Кемерон — унікальний робот, який урешті-решт сам перетворює свою свідомість на людську; вона підходить до межі, коли можна говорити про живу машину і про небіологічне життя у метафізичному смислі. Тому ми виділяємо Кемерон окремо від інших.