Тернопільський порцеляновий завод

Заснований у 1964 році, він спеціалізувався на випуску чайних і кавових сервізів, кухонних, столових наборів та сувенірної продукції.[1]

Крім стандартної продукції на заводі виготовляли й ексклюзивну, в основному виставкову. Перша виставка, на якій представили наш завод, відбулася в Львівському музеї етнографії. Там представили вазу з ликом Леніна. Вона досі зберігається в етнографічному музеї у Львові.[1]

Стояв у витоків заводу і організовував виробництво Дмитро Павлусик. Першим художником заводу був Петро Тарасенко, його прості, наближені до геометричних форми, на думку багатьох художників-фарфористів, були одні з найкращих: наприклад, сервіз «Ранок». Віктор Колісник і Євген Овчарик мали на заводі свою майстерню. Зокрема, художник-декоративіст Віктор Колісник був ще й десантником. Він декорував посуд квітами, птахами, оформлював багато закладів масового користування, у садочках було багато його тарелей. Роботи Колісника брали як подарунки від влади області, позаяк були високого ґатунку. У Марії Терещук було багато гарних народних мотивів з гуцульським весіллям – приміром, суповий набір. Вихованець Одеської школи, який вчився у знаного художника Михайла Жука, Віталій Горолюк був відомим своїм художнім розписом, який дуже відрізнявся від основних.

За словами Світлани Вольської, спочатку тернопільська порцеляна була білою, відтак у зв’язку з тотальною економією, стала сіруватою. Аби прикрасити цю сірість, художники придумували суцільні узори.[1]

У жовтні 2006 року він припинив роботу, а працівників відправили в вимушені відпустки за власний рахунок.

Проблеми у підприємства почалися ще в 2000 році. З 1500 працівників свої робочі місця зберегли лише близько 360, переважно пенсіонери. У 2007 році завод було закрито без попередження працівників.[2]

Від 2014 року житель Слов'янська Богдан Петрів намагається у Тернополі взятися за відродження фарфорового заводу.[3][4]

У 2018 році відбулася виставка Тернопільської порцеляни зібраної мешканцями міста, за інціціативи історика, краєзнавця Сергія Ткачова.[5][6]

Діяв музей порцеляни, колекцію якого було розкрадено.[1]

Серед іншого на заводі виготовляли сувенірну продукцію для подарунку Президенту Казахстану Нурсултану Назарбаєву.[1]

• Обуховський Володимир
• Павлов Борис Іванович

• Порцеляно-фаянсова промисловість України

• ТОВ "ТЕРНОПІЛЬФАРФОР"
• ТЕРНОПІЛЬФАРФОР
• Покинутий фарфоровий завод у Тернополі (фото)
• Від фарфорового заводу в Тернополі залишились розвалини (фото)
• Порцеляновий завод (Тернопіль) // http://wikimapia.org
• Тернопольский фарфоровый завод (рос.)
• Л. Карпінська - Романюк "Тернопільський фарфоровий. Петро Порфирович Тарасенко. Наразі петицію підтримало 75 людей..."