Тест Пепіна
Тест Пепіна — тест простоти для чисел Ферма. Тест названий на честь французького математика Теофіла Пепіна.
|
Опис тесту
Тест Пепіна полягає в піднесенні числа до степені ( послідовних піднесень до квадрату) по модулю . Якщо результат за модулем дорівнює −1, то є простим, а в іншому випадку — складеним.
Тест базується на наступній теоремі:
Теорема. При n ≥ 1 число Ферма є простим тоді й тільки тоді, коли .
Доведення. Припустимо, що рівність правильна. Тоді умова теореми Люка виконується при , , відповідно, є простим числом. Навпаки, нехай — просте число. Оскільки — парне число, то , відповідно, . Але , тому символ Лежандра рівний −1. Звідси випливає, що 3 не є квадратичним лишком по модулю . Необхідне порівняння випливає з критерію Ейлера.
Варіації та узагальнення
Тест Пепіна є частинним випадком тесту Люка.
Число 3 у тесті Пепіна може бути замінено на 5, 6, 7 чи 10 (послідовність A129802 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS), які також є первісними коренями за модулем кожного простого числа Ферма.
Відомо, що Пепін представив критерій з числом 5, а не з числом 3. Прот и Люка відзначили, що також можна застосувати число 3.
Складність обчислень
Оскільки тест Пепіна вимагає піднесень до квадрату за модулем , то він виконується за поліноміальний час від довжини числа . Проте, якщо на вхід подається лише число n, то тест Пепіна виконується за над-експоненційний час від довжини входу ().
Історія
Через великий розмір чисел Ферма, тест Пепіна був застосований лише 8 разів (для чисел Ферма, чия простота ще не була доведена чи спростована)[1][2][3]. 2003 року, після тестування двадцять четвертого числа Ферма (), Майер, Пападопулос і Крендалл висунули припущення, що мине декілька десятків років, перш ніж технології дозволять виконати тести Пепіна для ще недосліджених чисел Ферма, бо їх розміри надто великі[4]. На листопад 2014 року найменшим неперевіреним числом Ферма було , яке містить 2 585 827 973 десяткових цифр. На стандартному обладнанні тест Пепіна для перевірки такого числа потребує тисячі років. На даний момент[коли?] гостро[ненейтрально] необхідні нові алгоритми для роботи з настільки величезними числами.[джерело?]
Рік | Дослідники | Числа Ферма | Результати тесту Пепіна | Чи знайдений дільник? |
---|---|---|---|---|
1905 | Джеймс С. Морхед і Альфред Вестерн | складене | Так (1970) | |
1909 | Джеймс С. Морхед і Альфред Вестерн | складене | Так (1980) | |
1952 | Рафаель М. Робінсон | складене | Так (1953) | |
1960 | Г. А. Паксон | складене | Так (1974) | |
1961 | Джон Селфрідж і Олександр Гурвіц | складене | Так (2010) | |
1987 | Дункан Бьюел і Джеффрі Янг | [5] | складене | Ні |
1993 | Річард Крендалл, Дж. Діньяс, С. Норрі і Джеффрі Янг | [6] | складене | Так (2010) |
1999 | Ернст В. Майер, Джейсон С. Пападопулос і Річард Крендалл | складене | Ні | |
Примітки
- Conjecture 4. Fermat primes are finite — Pepin tests story, according to Leonid Durman(англ.)
- Wilfrid Keller: Fermat factoring status Архівовано 10 лютого 2016 у Wayback Machine.(англ.)
- R. M. Robinson (1954): Mersenne and Fermat numbers(англ.)
- Richard E. Crandall, Ernst W. Mayer & Jason S. Papadopoulos (2003), The twenty-fourth Fermat number is composite(англ.)
- Jeff Young & Duncan A. Buell (1988): The twentieth Fermat number is composite, 261—263.(англ.)
- R. Crandall, J. Doenias, C. Norrie, and J. Young (1995): The twenty-second Fermat number is composite, 863—868.(англ.)
Література
- P. Pépin. Sur la formule . — Comptes Rendus Acad. Sci. Paris, 1877. — № 85.
- Крэндалл Р., Померанс К. . Простые числа. — 2011. — С. 198—200.