Тетартерон
Тетартерон (грец. νόμισμα τεταρτηρόν) — назва для золотих та бронзових монет Візантійської імперії. Золоті монети були у обігу з 960 по 1092 разом з гістаменоном, а бронзові — з 1092 до середини 13 століття.
| Тетартерон | |
| Культура | Візантійська імперія |
|---|---|
| Країна походження |
 Візантійська імперія |
| З матеріалу | золото і бронза |
Золотий Тетартерон
Ще з часів Констянтина Великого золотими монетами Візантійської імперії були солід чи номізма. Вони також були протягом століть стандартами ваги і вмісту золота.
Імператор Никифор ІІ Фока (правив 963—969) ввів нову монету легшу чим номізма і яка стала відома як гістаменон. Номізма зменшила свою вагу з 4.5 гр. золота до 4.13 грам та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон.
У 11 столітті тетартерон був також 18 мм діаметром, але важив 3.98 гр., тобто три на карати менше як гістаменон, і мав трішки ввігнуту форму. З середини 11 століття до 1080 років вміст золота у монеті сильно зменшується.
Бронзовий Тетартерон
Після 1092 монетну систему Візантії кардинально змінено. Замість девальвованої номізми прийшов Гіперпірон (4,48 гр).
Бронзовий Тетартерон (чи тартерон) має приблизні розміри золотого і має вагу 4 грами. Карбувався у великих кількостях та різних оздобленнях.
Джерела
- Grierson, Philip (1982). (англ.) Byzantine coins. Taylor & Francis. ISBN 978-0-416713602.
- Grierson, Philip (1999). (англ.) Byzantine coinage. Dumbarton Oaks. ISBN 978-0-88402-274-9.