Гістаменон

	Гістаменон
Країна походження	Візантійська імперія
З матеріалу	золото

Гістаменон (грец. νόμισμα ἱστάμενον) — назва для золотих монет Візантійської імперії.

Гістаменон Костянтина VIII (1025—1028).

Попередниця гістамнемона — Номізма була також золотою монетою і спадкоємницею Римського солідуса. Карбувалися у до грошової реформи Олексія I Комніна у 1092 році. Це був найвищий номінал валюти Візантії.

Перша грошова реформа Візантії до якої привели різноманітні причини була проведена Никифором II зачепила і вартість номізми. Монета зменшила свою вагу з 4.5 гр. золота до 4.13 грам та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон. Щоб розрізняти два сорти номізми, гістаменон було змінено за формою відмінною від оригінального солідусу. Він стає ширший і тонший, а також має увігнуті (scyphate) форми. Пізніше назва гістаменон скорочується до стаменон (στάμενον).

Карбування гістаменона було припинено після 1092. У 12-му і 13-му століттях ім'я стаменон стало чинним для увігнутої Білонної монети і мідних монет трахеа.

Джерела

Grierson, Philip (1982). Byzantine coins. Taylor & Francis. ISBN 978-0-416713602.
Grierson, Philip (1999). Byzantine coinage. Dumbarton Oaks. ISBN 978-0-88402-274-9.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.