Теудеберт (герцог Баварії)

Походив з роду Агілольфінгів. Був старшим сином Теодона II, герцога Баварії, та Фолхайд. Народився близько 685 року. Замолоду став залучатися до політичних справ.

У 702 році Теудеберт отримав в управління місто Зальцбург і його околиці. Тут він сприяв місіонеру Руперту в християнізації місцевого населення, засновувавши разом з ним церкву святого Петра в Зальцбурзі і Ноннберзьке абатство. Втім у Теудеберта відбувалися конфлікти з Рупертом, тому батькові доводилося виступати посередником в сварках Теудеберта з місіонером.

У 711, або 712 році важко хворий Теодон II зробив Теудеберта своїм свіволодарем. З цього часу до смерті батька резиденція Теудебертом, можливо, була перенесена до Раніборни (сучасне м.Регенсбург).

Незабаром після цього Теудеберт очолив баварське військо, що рушило разом з лангобардцями-вигнанцями під орудою Анспранда. В результаті військової кампанії, перебіг якої достеменно невідомо, Аріперта II, короля лангобардів, який зазнав поразки та потонув в річці Тічино, намагаючись втекти до своїх союзників франків. Вже березні 712 року Теудеберт допоміг Анспранду посісти трон Лангобардського королівства.

Для зміцнення союзу з лангобардами, було укладено шлюбний договір між Лютпрандом, новим королем лангобардів. Дружиною його можливо була донька Теудеберта.

715 року після розділу баварських володінь Теодона II Теудеберт зберіг за собою Зальцбург з навколишніми землями.

Після смерті батька отримує титул герцога, проте розподіл Баварії зберігся до самої смерті Теудеберта. Втім невдовзі вступив у конфлікт з братами. Можливо, на цей час припадає свідоцтво Павла Диякона про завоювання лангобардським королем Лютпрандом на свого початку правління «багатьох укріплених міст Баварії». Ймовірно, що король лангобардів міг втрутитися в конфлікт між своїми баварськими родичами, і, напевне, підтримав в ньому Теудеберта. Точно невідомо, чи були пов'язані з цими міжусобицями смерті двох братів Теудебертом, Теудебальда і Тассілона II. Вони обидва померли близько 719 року, після чого їх володіння були розділені між Теудебертом і Грімоальдом II.

Продовжив політику щодо підтримки християнської церкви. Збереглася хартія, в якій Теудеберт та його дружина надали Ноннберзькому абатству в дар одне зі своїх володінь. В «Житії Руперта» також згадується про багаті пожертвування, передані Теудебертом церкві Святого Петра в Зальцбурзі.

Дата смерті Теудебертом невідома. За одними припущеннями, він помер незабаром після смерті Теудебальда і Тассілона II, за іншими — трохи пізніше, вже в першій половині 720-х років. Володіння Теудебертом успадкував його син Хугберт.