Технології древніх

Корабель Древніх (знизу) у битві з рейфами

Зоряна брама. Зоряні брами — це кільця з надпровідника, які дозволяють за лічені хвилини переноситися до інших Брам, встановлених на інших планетах. Будь-хто може скористатися Брамою, за умови, що знає адресу прибуття — комбінацію з 7-и символів, що їх треба ввести на окремому набірному пристрої. 8-исимвольна адреса використовується для з'єднання з Брамою в іншій галактиці. 9-исимвольна потрібна для з'єднання з «Долею» — кораблем, який мав би завершити мережу Зоряних брам.

Кінцевою метою створення й установки Зоряних брам було знайти джерело сигналу, виявленого Древніми та посланого невідомим розумом. Однак, коли Древні вознеслися — стали істотами з чистої енергії, потреба в Брамах відпала. Ними стали користуватися молодші цивілізації, зокрема ґоа'улди, їхні раби джаффа, а потім і люди.

Надсвітлові двигуни. Древні — перша раса, що змогла створити міжгалактичний гіпердвигун і він залишається найпотужнішим з усіх відомих. Так, місто-корабель Атлантида може подолати декілька мільйонів світлових років за пару годин. Для порівняння міжгалактичний двигун азгардів на земному кораблі «Дедал» долає таку ж відстань за 18 днів. Більшість кораблів Древніх обладнано менш потужними міжзоряними двигунами, призначенеми для подорожей в межах галактики.

Тунельний двигун. Розроблений вченими Атлантиди, він дозволяв подорожувати між галактиками за лічені секунди. Проте технологія виявилася ненадійною, тому Древні відмовилися від її використання, при цьому лишивши сам двигун в Атлантиді. Тунельний двигун діє подібно до Зоряної брами, створюючи червоточину (тунель), підтримувану самим містом-кораблем, якою пересилає матерію. Земляни, попри ризик, успішно скористалися тунельним двигуном, щоб доставити Атлантиду з галактики Пегас до Чумацького шляху і захистити Землю від рейфів.

Транспортні кільця. Транспортні кільця використовуються для висадки людей і вантажів з борту космічних кораблів на планети, а також для перенесення між віддаленими місцевостями. Пізніше активно використовувалися ґоа'улдами і ток'ра. Кільця діють подібно до Зоряних брам: матерія всередині них перетворюється на енергію, транспортується, і матеріалізується знову іншими кільцями. Перенесення відбувається між спеціальними платформами, в якій міститься кілька кілець, що в момент телепортації злітають одне над одним. Платформи при цьому можна переносити з місця на місце.

Телепорти. На таких планетах, як Содан, Древніми були встановлені обеліски, здатні переносити людей до інших обелісків. Залишені Мерліном і Морганою обеліски мали більший функціонал: переносили великі ділянки простору від однієї Зоряної брами до іншої, при цьому блокуючи Браму від несанкціонованого використання.

Атлантида має внутрішні телепорти, які замінюють звичні землянам ліфти. Вони призначені для перенесення персоналу та вантажів невеликих розмірів.

Машина часу. Переміщення в часі не схвалювалися Древніми і машина для них була створена тільки в кількох екземплярах ученим Янусом. На відміну від Зоряної брами, яка здатна переносити в часі під дією сонячних спалахів випадковим чином, машина часу Древніх дозволяє точно задавати координати. Ці пристрої встановлювалися на «Стрибуни» і доступні до використання людьми.

Три МНТ Атлантиди

Модуль нульової точки (МНТ). МНТ служать для живлення пристроїв, котрі вимагають надвеликих об'ємів енергії. Вони існують в одиничних екземплярах, тому надзвичайно цінні. Виглядають як циліндричне скупчення оранжевих кристалів, які світяться при роботі. Модуль нульової точки видобуває енергію нульових коливань електромагнітного поля із невеликої штучно створеної зони простору-часу. Проте пристрої Древніх вимагають такого живлення, що навіть МНТ з часом (а іноді й після одноразового використання) виснажуються. Про об'єми даваної МНТ енергії можна судити з того, що ґоа'улд Камулус плаував використати зіпсований модуль нульової точки, щоб знищити Землю. Якщо б цей МНТ був би активований, за словами Саманти Картер, вся Сонячна система була б знищена.

Земна команда SG-1 вперше зіткнулися з цією технологією, коли полковник Джек О'Нілл, після того, як він вдруге здобув знання Древніх, повів команду на планету Прокларуш Теонас і забрав з покинутої бази Древніх МНТ. SG-1 привезли пристрій на Землю і виявили базу Древніх під льодом в Антарктиді. О'Нілл використовував МНТ, щоб активувати аванпост Древніх і знищити флот Анубіса на орбіті. Пізніше експедиція Атлантиди використала цей МНТ, щоб живити Зоряну браму для подорожі в галактику Пегас.

Пізніше SG-1 знайшли ще один МНТ на Землі в Єгипті. Його було доставлено на Атлантиду кораблем «Дедал» і використано, щоб ввімкнути захист міста й послати підкріплення на Атлантиду. Цей МНТ був повністю виснажений, коли Родні Маккей посилав назад додому свого двійника з іншого всесвіту.

Коли Атлантида була захоплена асуранами, вони встановили три МНТ, щоб активувати міжзоряні двигуни міста. Після того, як полковник Шепард і його команда знищили загарбників, ці три МНТ були розподілені між Землею (для бази в Антарктиді), крейсером «Одісей» і Атлантидою.

У порядку виявлення в серіалах:

Геотермальна установка на дні океану

Інші джерела енергії. Крім того Древні користувалися як більш потужними, так і слабшими джерелами енергії:

• Проект Арктурас: експериментальний проект для добування вакуумної енергії з поточного всесвіту, який міг замінити понад десять МНТ. Установка Арктурас була розташована на Дорандоні галактики Пегас, займаючи цілий комплекс споруд. За часів існування Древніх проект провалився, оскільки при його роботі виникало смертельне випромінювання екзотичних часток. Для утилізації енергії комплекс мав гармату, що стріляла імпульсами в космос. Будучи активованим землянами, пристрій став виробляти надмірну енергію і врешті перевантажився й вибухнув, знищивши зоряну систему. Пізніше команда МакКея експериментувала з перенесенням утворених часток до паралельного всесвіту. Але виявилось, що паралельний всесвіт був населений, і альтернативний МакКей з нього переконав команду відмовитися від подальших експериментів.
• Джерело енергії «Долі»: корабель «Доля» опускається в корону зірок, адсорбує речовину корони і використовує її як паливо. На відміну від МНТ, це джерело енергії потребує порівняно частої перезарядки.
• Геотермальні установки: Древні шукали місця на планетах, де кора дуже тонка і будували там установки, що добували геотермальну енергію. Одна така знаходиться в океані планети Лантія галактики Пегас. В одному з епізодів «Атлантиди» показано базу Древніх, яка добувала енергію від жару сплячого вулкана.

Сховище знань. Цей пристрій зустрічається в Чумацькому Шляху і призначений для швидкого завантаження наперед визначеного набору знань в мозок користувача. При активації пристрій витягується і охоплює голову, поки завантаження не завершиться. Після цього нові знання проявляються поступово, але людський мозок не здатний витримати весь їх об'єм без шкоди. Примітно, що сховище знань не діє на джаффа, а тільки на землян і їхніх прямих нащадків.

Комунікаційні камені. Пристрої, звані комунікаційними каменями, використовуються разом зі спеціальним терміналом для миттєвого зв'язку між особами, незалежно від відстані між ними. Той, хто бере до рук камінь, бачить і відчуває те, що й інша особа, яка останньою торкалася до відповідного іншого каменя.

Атлантида під енергощитом

Енергощити. Древні використовували енергощити, щоб захистити свої кораблі і аванпости як від ворожої зброї, так і природних факторів. Енергощити Древніх майже непробивні, доки забезпечені достатньою кількістю енергії. Для порівняння щити азгардів і ґоа'улдів слабнуть під дією зовнішніх чинників, наприклад ворожого вогню чи природних явищ, це призводить до відмови чи падіння щільності захисту. Енергощити Древніх поділяються на декілька типів:

• Енергощит «Аврори»: енергощит Аврори більше схожий на «додатковий корпус», а не на звичайний щит у формі бульбашки. Ці щити надзвичайно потужні і невидимі в спокої, але мають жовто-золоте забарвлення при отриманні аткаки. Повністю забезпечений енергією щит корабля «Оріон» міг витримати температуру магми в супервулкані 4.1 секунду, будучи покритий нею майже цілком.
• Енергощит Атлантиди: масивний куполоподібний енергощит, що захищає місто від ворожих атак, екстремальної погоди чи тиску води під час занурення на дно океану. Кількість енергії для підняття щита залежить від об'єму, який він охоплюватиме. За потреби його можна обмежити навколо центральної вежі, або ж поширити на всю планету. Підключений до маскувального пристроя «Стрибуна», перетворюється на маскувальне поле, що споживає менше енергії, але не дає жодного захисту окрім невидимості. Щит можна активувати за допомогою одного МНТ. Під масованою атакою флоту рейфів і лише з одним МНТ, місто може витримати декілька днів. Маючи три МНТ вигідніше занурити місто на дно океану, де воно може знаходитись близько 10 000 років. На відміну від інших щитів, що з часом слабшають, енергощит Атлантиди здатен зберігати свій рівень захисту настільки довго наскільки це дозволяють генератори енергії.
• Персональний щит: генератор розміром з долоню, що проектує захисний бар'єр на одну особу. Цей захист вкриває ціль оболонкою, яка пропускає світло і повітря, але не пропускає будь-що інше.
• Щит Зоряної брами: земна брама має «діафрагму» з металічних пластин, щоб не давати проходити крізь Браму ворогам і шкідливим факторам. Брама Атлантиди — аналогічний за призначенням енергощит, що заважає матеріалізації об'єктів з горизонту подій. МакКей настроїв щит так, щоб його можна було відімкнути дистанційно.
• Щит «Стрибуна»: маскувальну систему Стрибуна можна переробити на щит, але він потребує значно більше енергії, ніж маскування.
• Щит «Долі»: енергощит «Долі» примітивніший за щит Атлантиди, оскільки вона є найдавнішим відомими кораблем Древніх. На відміну від щита Атлантиди, цей не здатний утримувати повітря, але розрахований на дію високих температур, через спосіб заправки корабля.

Маскування. Древні мали пристрої, здатні приховувати шаттли «Стрибуни» та більші об'єкти, роблячи їх невидимими як для людського ока, так і для більшості датчиків. За достатньої кількості енергії, один маскувальний пристрій здатний зробити невидимим ціле місто. Недоліком цієї технології є те, що її неможливо використовувати одночасно з енергетичним щитом. Також прихований об'єкт можна виявити за впливом на навколишні об'єкти.

Древнім Мерліном було створено унікальний пристрій «Мантія Артура», який зміщує ціль в інші виміри. В такому стані навіть вознесені Древні не можуть її виявити, оскільки ціль буквально зникає зі спостережуваного всесвіту, а не просто стає невидимою. «Мантія Артура» змогла приховати всю планету Земля в альтернативній реальності та селище іншопланетян при вторгненні армії Орай.

Асуранські наніти

Асурани. Кінцевий продукт обширного дослідження Древніх для створення ефективної зброї проти рейфів, асурани, є нанороботами. Вони були запрограмовані на агресією проти рейфів і здатність до реплікації й утворення складних конструкцій. Нанороботи чи наніти асуранів були здатні формувати з себе об'єкти з будь-якою формою і властивостями. Зрештою асурани набули форми своїх творців, вважаючи їх найдосконалішими істотами. Маючи самосвідомість у кожній з людиноподібних форм, асурани просили Древніх видалити агресію з програмного коду, позаяк це обмежувало їхній розвиток. Але Древні вчинили інакше, включивши в код модуль, що не дозволяв асуранам атакувати Древніх і самостійно втручатися у свій код. Коли Древні прийшли до висновку, що наніти ніколи не стануть зброєю, на яку вони сподівалися, вони почали масовану атаку на їхню планету Асурас, а потім стерли всі сліди експерименту у свої базі даних. Навіть після цього, кілька нанітів вижили і почали самовідтворення. Врешті вони відтворили свою цивілізацію, яка технічно повторювала Древніх часів війни з рейфами. Їхні досягнення включали космічні кораблі, МНТ і принаймні одне місто-корабель, аналогічне Атлантиді. Однак, асурани були не здатні до подальшого розвитку.

Через втручання людей асурани виправили свій код і позбулися обмежень на шкоду Древнім. Ненавидячи своїх творців, асурани вирішили знищити все створене ними, в тому числі людей. В кінці серіалу «Зоряна брама: Атлантида» асурани були знищені землянами за допомогою рейфів і Мандрівників. Однак, невелика група реплікаторів під керівництвом доктора Вейр не була знищена, оскільки відокремилася в пошуках способу вознестися, як колись Древні. Людичерез загрозу з боку цих асуранів відправили їх через Зоряну браму у відкритий космос, де вони не становлять загрози.

Дакарська суперзброя

Дакарська установка. Надзвичайно потужний пристрій, прихований всередині монумента на Дакарі, який пізніше був перетворений на храм ґоа'улдів. Початково він був створений і використаний Древніми для відтворення розумного життя в галактиці Чумацький Шлях після руйнівної чуми близько 60 млн років тому. Під його дією численні види еволюціонували в гуманоїдні форми, в тому числі й примати давньої Землі. Але також він був здатний знищити все життя, чим мав намір скористатися Анубіс, щоб заселити галактику відповідно до власних бажань і правити нею як бог. Однак, дакарська установка виявилася і єдиною дієвою зброєю проти реплікаторів — самовідтворюваних роботів.

Земляни за підтримки джаффа Селмака, і ґоа'улда Ба'ала перепрограмувати пристрій для генерування енергетичних хвиль, що відповідають випромінюванню розробленого раніше дезинтегратора реплікаторів, і відправити його через всі Зоряні брами в галактиці відразу, що знищилио всіх реплікаторів. Пізніше Анубіс захопив Дакару і майже завершує свій план «стирання» галактики, але його зупинила Древня Ома Десала.

Джаффа домовилися демонтувати пристрій, щоб більше ніхто не використовував його як зброю. Проте, під час вторгнення військ Орай, Вища рада джаффа використала установку аби вбивати послідовників Орай на інших планетах. Очільниця Орай, Адрія, розстріляла дакарську установку з орбіти.

Дронна зброя. Кораблі й застави Древніх обладнано дронною зброєю, яка вистрілює дронів — невеликі апарати, що керуються силою думки стрільця і пропалюють ціль. Дрони мають форму довгастої округлої капсули з джугутиками, подібної на кальмара, та здатні на складні маневри. Керування відбувається зі спеціального крісла, але без команд зброя може діяти і самостійно, пам'ятаючи останні накази і список ворожих цілей. В польоті дрон світиться і може проникати крізь будь-яку броню чи захисні поля. Невикористані дрони автоматично повертаються на склад, а також їх можливо вимкнути прямо в польоті.

Вперше земляни знайшли дронів Древніх в аванпості, розташованому в Антарктиді, що дозволило знищити флот Анубіса. Багато дронів міститься на Атлантиді, аналогічних їй містах-кораблях, космічних кораблях Древніх. Однак, попри велику кількість, число дронів обмежене, оскільки невідомо як і де Древні їх виробляли.

Захисний супутник

Захисні супутники. В галактиці Пегас на орбітах деяких планет Древні встановили автоматичні супутники, які мають прискорювачі часток. Зброя порівняно довго заряджається, але з одного пострілу здатна розрізати корабель рейфів завдовжки сотні метрів. Мережа таких супутників обороняла систему Лантії у війні Древніх проти рейфів, але не змогла встояти проти настільки численного ворога.

Пристрій Атеро. Древнім Янусом була створена технологія дистанційного підриву гіпердвигунів у галактиці Пегас, щоб зупинити поширення рейфів. Будучи налаштованим на частоту рейфів, він дозволяв при цьому вільно літати кораблям самих Древніх. Його побічним ефектом стало те, що пристрій спричиняв вибухи Зоряних брам при спробі скористатися ними, тому Янус відмовився від подальших випробувань. Проте азгарди Пегаса зуміли зібрати пристрій, будучи байдужими до людей, і тільки зусиллями землян пристрій Атеро вдалося знищити.

Руйнівник Зоряних брам. Достеменно невідомо чи Древні задумували цей комплекс як зброю, але Анубіс з його допомогою планував підірвати Зоряну браму Землі. Виглядає як кільце обелісків навколо Зоряної брами, в центрі якого міститься випромінювач. Комплекс посилає в Зоряну браму промінь, який накопичує енергію в буфері цільової Брами, при цьому блокуючи її та з часом викликаючи критичне перенаповнення буфера.

Святий Грааль. Розроблена Древнім Мерліном установка для знищення вознесених істот, а конкретно Орай — противників Древніх. Вона діє подібно до МНТ, витягуючи енергію зі штучної зони просору-часу, але вивільняє її у вимір Орай, гасячи вознесених за допомогою інтерференції. Ця зброя, попри невеликий розмір, існувала в єдиному екземплярі і була знищена самими Древніми. Моргана завбачливо лишила Мерліна в стазисі, щоб він створив новий Грааль, коли Орай знайдуть Чумацький Шлях.

Ковчег Правди. Древніми було також створено пристрій «Ковчег правди» для боротьби зі своїми противниками Орай. Цей пристрій у вигляді скрині переконує того, хто дивиться в нього, в правді, навіть попри його волю і переконання. При цьому переконує він тільки в об'єктивній правді, тому «Ковчегом» неможливо нав'язати яку-небудь неправдиву думку. Самі Древні не користувалися ним, вважаючи, що Орай мають право вірити у що самі забажають. Орай тримали цей пристрій закритим у своїй столиці, оскільки він міг показати їхнім послідовникам, що Орай не боги. Зрештою «Ковчег Правди» було відкрито за участю землян і джаффа Тілк'а, завдяки чому слуги Орай зрозуміли істину.

Типова консоль керування Древніх

Контрольне крісло. Такі складні технології як космічні кораблі, аванпости, дронна зброя, керуються з контрольних крісел. Вони перетворвюють електричні сигнали мозку на команди іншим пристроям. Таким чином Древні і люди здатні керувати пристроями однією силою думки. Достатньо сконцентруватися і подумати про потрібну дію, а крісло інтерпретує сигнали мозку у машинні команди. На ваанпостах і в містах додатково комплектується голографічними проекторами і має поблизу гніздо для встановлення МНТ, який живить підконтрольні системи. Для доступу до крісла необхідно мати ген АТД.

Ген АТД. Для захисту від несанкціонованного доступу (насамперед, рейфів[1]) деякі з технологій Древніх потребують попередньої активації за допомогою своєрідного «генетичного ключа» — специфічного генетичного маркера, який доктор Карсон Бекет назвав «геном Активації Технологій Древніх (АТД)» (англ. Ancient Technology Activation (ATA))[2][3]. За наявності цього гену, тіло людини виробляє серію різноманітних протеїнів та ензимів, що вступають у взаємодію з її шкірою, нервовою системою та мозком[3], таким чином, дозволяючи носію керувати пристроями та обладнанням Древніх.

Деякі пристрої (комунікаційні камені, персональні щити, термінали та обладнання лабораторій Атлантиди тощо) потребують лише одноразової активації носієм гену, тоді як для подальшого застосування наявність гену не є обов'язковою. Однак, для оперування більш складними технологіями, що використовують нейронний інтерфейс (наприклад, крісла управління, системи навігації та озброєння стрибунів) необхідні як ген АТД, так і відповіний рівень концентрації та навичок з боку користувача[2][4].

Внаслідок метисації, що мала місце до вознесення Древніх, дуже невеликій відсоток сучасного населення Чумацького Шляху та Пегасу є носіями гену АТД[2]. Аби підвищити кількість персоналу експедиції Атлантиди, що здатен використовувати геннозалежні технології, була розроблена генна терапія[3].