Тирін Михайло Юрійович

Михайло Юрійович Тирін (рос. Михаил Юрьевич Тырин, 23 жовтня 1970(19701023), Мещовськ) — російський письменник-фантаст, лауреат кількох російських премій фантастики.

Михайло Тирін
рос. Михаил Юрьевич Тырин
Ім'я при народженні Михаил Юрьевич Тырин
Народився 23 жовтня 1970(1970-10-23) (51 рік)
Мещовськ
Громадянство  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність прозаїк
Alma mater Kaluga state University named after K. E. Tsiolkovskyd (1992)
Мова творів російська
Роки активності 1996
Напрямок проза
Жанр фантастична повість, роман, оповідання
Magnum opus цикл творів «Кладовище богів»
Премії «Фанкон» (1997), «Старт» (1998), «Басткон» (2004), «Срібна стріла» (2010), «РосКон» (2012)

Біографія

Михайло Тирін народився у Калузькій області. Після закінчення середньої школи він спочатку протягом року навчався у МВТУ імені Баумана, далі навчався у Калузькому педагогічному інституті на філологічному факультеті, який закінчив у 1992 році. Після закінчення навчання Тирін нетривалий час працював журналістом у Калузі, після чого перейшов на роботу до органів внутрішніх справ. Працював співробітником прес-центру Калузького обласного управління внутрішніх справ, у 1995 році у званні лейтенанта був співробітником прес-центру російських військ у Чечні.[1] З 1996 року Михайло Тирін розпочав займатися літературною діяльністю. Першим його опублікованим фантастичним твором стало оповідання «Малі можливості». У 1997 році виходить перша збірка автора «Тінь покровителя», яка наступного року отримала премію «Старт» як кращий дебютний фантастичний твір. Пізніше Тирін покинув роботу в органах внутрішніх справ, працював журналістом, за кілька років став професійним письменником. У 1998 році він опублікував свій дебютний роман «Фантомний біль», у 2000 році вийшов друком роман «Діти іржі», а в 2001 році роман «Тварюка непереможна». У 2002 році письменник опублікував роман «Синдикат „Громовержець“». У 2009 і 2011 роках вийшли друком два романи дилогії «Кладовище богів» — у 2009 році однойменний з дилогією роман, а в 2011 році роман «Легіони хаосу». У 2014 році разом із Сергієм Лук'яненком він написав третій роман міжавторського циклу «Центрум» під назвою «Самоволка». У 2017 році разом із Валентином Холмогоровим опублікував четвертий роман цього циклу під назвою «Розлом».

Бібліографія

Романи

  • 1998 — Фантомная боль
  • 1999 — Дети ржавчины
  • 2001 — Тварь непобедимая
  • 2002 — Жёлтая линия
  • 2002 — Синдикат «Громовержец»
  • 2005 — Отражённая угроза
  • 2008 — Контрабандист
  • 2009 — Кладбище богов
  • 2011 — Легионы хаоса
  • 2014 — Самоволка (у співавторстві з Сергієм Лук'яненком)
  • 2017 — Разлом (у співавторстві з Валентином Холмогоровим)

Повісті

  • 1996 — Грехи ночного неба
  • 1996 — Последняя тайна осени
  • 1998 — Истукан
  • 2001 — Заговор обречённых
  • 2001 — Отпусти зверя
  • 2001 — Пустоземские камни
  • 2011 — Лекарь
  • 2014 — «Будет немножечко больно»

Оповідання

  • 1990 — Закон протеста
  • 1996 — Малые возможности
  • 1999 — Месть минотавра
  • 2001 — Что останется нам?
  • 2002 — Стерва
  • 2005 — Кнопочные солдаты
  • 2005 — Кратчайший путь
  • 2006 — Рассказ, присланный на конкурс фантастов
  • 2009 — Колесо судьбы
  • 2011 — Тайная комната
  • 2012 — Производственный рассказ
  • 2013 — Мутная вода
  • 2013 — Сердце врага
  • 2014 — Отпуск за храбрость
  • 2016 — Домашняя работа
  • 2017 — Законник
  • 2017 — Крестник
  • 2019 — Гражданский ордер
  • 2020 — Будьте готовы! Всегда готовы!

Збірки

  • 1997 — Тень покровителя
  • 2001 — Истукан

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.