Тищенко Сергій Іларіонович
Сергій Іларіонович Тищенко (1903, селище Юзівка, тепер місто Донецьк — 28 листопада 1967, місто Київ) — український радянський діяч, міністр чорної металургії Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. Член ЦК КПУ в 1954—1960 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р.
| Тищенко Сергій Іларіонович | |
|---|---|
| Народився |
1903 селище Юзівка, тепер місто Донецьк |
| Помер |
28 листопада 1967 місто Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Біографія
Народився у родині робітника металургійного заводу.
Трудову діяльність розпочав у 1920 році підручним слюсаря автомайстерень «Південьсталі» Донецької губернії.
У 1924 році закінчив робітничий факультет і поступив в Харківський технологічний інститут. Після закінчення інституту (в 1930 році) вісімнадцять років працював на Макіївському металургійному заводі Сталінської області, де пройшов шлях від начальника зміни до головного інженера заводу.
У 1950—1954 роках — директор Ждановського металургійного заводу «Азовсталь» імені Серго Орджонікідзе Сталінської області.
12 лютого 1954 — 1957 року — міністр чорної металургії Української РСР.
У 1957 — 28 листопада 1967 року — начальник відділу металургійної промисловості — заступник голови Державної планової комісії Української РСР. 22 липня 1957 — 1959 року — міністр Української РСР.
Нагороди
- три ордени Леніна (19.07.1958)
- три ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Знак Пошани
- медалі
Література
- Депутаты Верховного Совета СССР. 4-й созыв — 1954 р.