Товариство дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді

У 1924 році Товариство в «Записках Історично-Філологічного Відділу» опублікувало наступний звіт[4].

У 1923 р. Товариство, що заступило собою давніше «Товариство прихильників української історії і мови», складалося з 16 дійсних членів: проф. Д. І. Абрамович, проф. В. П. Адріянова, проф. С. Д. Балухатий, проф. О. П. Баранників, проф. В. Ф. Боцяновський, В. В. Данилів, К. О. Копержинський, А. Й. Лященко, М. М. Могилянський, акад. В. М. Перетц, П. П. Потоцький, проф. П. К. Сімоні, І. І. Фетисів, проф. В. О. ІЦавинський, проф. С. О. Щеглова, і 3 членів — співробітників: Я. Д. Верховець, П. С. Косюра і С. І. Шкроб. Президія Товариства складалася з голови — акад. В. М. Перетца, його заступника — А. Й. Лященка й секретаря — І. І. Фетисова (до 2-XI), пізніше — К. О. Копержинського.

Діяльність Товариства розвивалася, повільно поширюючись, часом — припиняючись через те, що в минулому році двічі відбувалася перереєстрація; під час неї — від 1-І до 27-IV та від 24-VIII до 19-Х не можна було скликати членів на чергові наукові зібрання. Одначе, не зважаючи на це, у минулому році відбулося 11 прилюдних засідань (27-IV, 11-V, 25-V, 8-VI, 10-VIII, 24-VIII, 19-Х, 2-XI, 23-XI, 7-XII, 21-XII), при участі членів і гостей.

Діяльність Товариства виявилась у двох напрямах: у рефератах, що читалися та обговорювалися на згаданих вище засіданнях, і в працях, що їх провадили поодинокі члени, кожен у царині своїх наукових інтересів. Прочитано було 24 реферати (спис їх у додатку). Крім обговорення рефератів членів і гостей, на зборах своїх Товариство розглянуло дві записки голови: перша записка — про організування допомоги студентам, що хочуть узяти участь у розробленню матеріалів і питань у царині українознавства під керівництвом членів Товариства. Ухвалено: прийняти програму і прохати відповідних членів прийняти на себе керування науковою роботою української молоді в Ленінграді. Друга записка пропонує утворити в Ленінграді дослідчу наукову катедру або Інститут, що охоплюватиме всі парості українознавства. Ухвалено: просити Нар. Ком. Освіти У. Р. С. Р. подбати про утворення такої катедри або Інституту в Ленінграді на підставі нормального статуту, з головним завданням: розроблювати матеріали, що переховуються в ленінградських книгозбірнях, насамперед — рукописних. З проектом Науково-Дослідчої катедри ухвалено вдатися до Української Академії Наук з проханням підперти оцей проект авторитетом вищої наукової інституції в Україні.

Що торкається наукових праць поодиноких членів Товариства, — на запрошення голови подали свої звідомлення оці члени (перечисляючи тільки праці, що належать безпосередньо до українознавства): 1. Д. І. Абрамович — студіював історію давнього слов'яно-руського Пролога в Україні і Московщині в зв'язку з його джерелами.

2. В. П. Адріянова — працювала над історією давнього українського театру в зв'язку з західньо-європейським. Досліджуючи зосібна діяльність вихованців Київської Академії XVIII в., — довела, що один із них, Ів. Лятошевич, написав панегіричний діялог на честь наслідника престолу, Петра, поставлений на сцені Тверської семінарії в рр. 1840-х. Розвідка з текстом діялогу надрукована в кн. «Старинный театр в России» під ред. В. П. Перетца. Крім цього, закінчила розвідку про misę en scene українського театру XVII—XVIII вв. (устрій сцени, декорації, вбрання тощо).

3. В. Ф. Боцяновський — написав біографію Т. Г. Шевченка (5-6 арк. друку); використав нові матеріяли про творчість і життя великого українського поета.

4. Я. Д. Верховець — розроблював питання про первісну історію Шостянської пороховні, що офіціяльно святкувала століття свого існування 1871 року; автор доводить, що пороховня в Шостці існувала ще за гетьмана Дорошенка.

5. В. В. Данилів — працював по архівах, розробляючи матеріали, що торкаються діячів українського відродження в XIX ст. Прочитав у Товаристві два реферати.

6. К. О. Кодержинський — студіював історію Острозької школи і друкарні, зокрема діяльність Даміяна Наливайка (к. XVI — поч. XVII ст.). Написав; рецензію на кн. проф. А. Білецького «Стар. театр в России»; написав, використав нові матеріали, розвідку "Драматичні елементи в укр. обрядовій поезії". Студіював українську комічну оперу з поч. XIX в. у зв'язку з французькою та московською. Досліджував літературну долю легенди про «пана, Твардовського» на українському ґрунті.

7. А. Й. Лященко — надрукував у виданні «Пушкинского Дома» Рос. Акад. Н., «Литературные Портфели» статтю про І. П. Котляревського і його, відносини до М. І. Гнідича; крім реферата в Товаристві, прочитав в Общ_ Люб. Др. Письменности свою розвідку «Летописные сказання о смерти Олега Вещего»; в «Пушкинском Доме» — «П. Куліш і П. Плетньов» на підставі листів Куліша. Провадив далі розвідки на полі вивчення староруського епосу; написав статті: «Биліни про Івана Гостинного сина», «Биліни про Іллю Муромця та його сина»; «Биліни про Дюка Степановича», останню прийняла до друку Російська Академія Наук. Заряджував відділом слов'янських літератур у Бібліотеці Рос. Академії Наук, де згромаджено силу українських книг.

8. В. М. Перетц — головним чином розшукував і досліджував пам'ятки давнього українського письменства. В серпні і вересні працював по бібліотеках у Москві та Києві (де переглянув більш, як 60 рукописів); написав розвідки: «Ів. Вишенський і польська література XVI століття» (прочитано в скороченні на зборах Всеукр. Акад. Наук); «Збірник повістей Григорія свящ. Шаргородського з р. 1660»; «Вірші архімандрита Онуфрия р. 1699». Прочитав низку доповідей у Товаристві.

9. П. П. Потоцький — студіював документи з архіву козацького роду Потоцьких про службу і побут укр. військової старшини XVIII ст.; провадив далі бібліографічний опис книг, іконографії і картографії книгозбірні Потоцьких; перекладав з німецької Правдиве і докладне описання Запорозьких козаків Фендриха фон-Ханделовика (вид. Найснгейм, 1789); зробив реферат про відношення до М. О. Максимовича укр. письменників та вчених. Написав начерк історії «Основи» і характеристику цього видання та фундаторів його.

10. В. О. Щавинський — працював над темою «Фарби, що їх уживалося в давній Україні — Руси відносно до техніки малярства», звертаючи особливу увагу на все, що торкається давньої історії України. Оця праця закінчена; потребує вона близько 20 арк. друку; почасти зреферована в засіданнях «Академии Материальной Культуры» в Петербурзі і в «Інституті Археологічної технології». Написав розвідку про те, якого чорнила вживали давні руські книгописці. прочитав її в «Общ. Люб. Древн. Письм.». У другій розвідці — «Фарби в історії давнього побуту України-Руси» зробив спробу визначити склад фарб Остромирового Євангелія. Зібрав матеріали до праці Аіро українські впливи на малярську техніку Моск. Руси (а зреферовано в Товаристві).

11. І. І. Фетисів — досліджував впливи давньої Київської агіографії на північно-руську в XIV-XV ст. і розшукував сліди польського впливу на українську агіографію XVI—XVIІ вв., скільки він відбивався на перекладі Тріодних синаксарів. Про це читав доповідь в засід. Товариства.

12. С. О. Щеглова — написала статтю про вірші П. Беринди 1616 р., вистежила джерела, що з них користувався цей український віршописець. Надрукувала статтю: «Русская пастораль XVII в. („Беседы пастушеские“ Симеона Полоцкого)».

• Могилянський М. — Шевченко і Сковорода.
• Перетц В., До історії українізації церковних книг у XVII ст.
• Фетисів І., Джерела українських Тріодних синаксарів XVII ст.
• Щеглова С., Вірші Памви Беринди р. 1616.
• Копержинський К., Драматичні елементи в укр. обрядовій поезії.
• Данилів В., П. О. Куліш і М. О. Максимович в їх взаєминах.
• Перетц В., До джерел думи про Олексія Поповича.
• Симон П., Давня звістка про велетенські могили біля Переяслава.
• Перетц В., Новітні праці про «Слово о полку Ігоревім» (1922-23 рр.),
• Лященко Л., Збірник прислів'їв Смерницького 1834 р. і його доля.
• Адріянова В., Український театр в кн. проф. Білецького «Старинный театр в России».
• Копержинський К., Народня українська драма.
• Перетц В., Нові ukrainica (1920-23 рр.).
• Данилів В., М. О. Максимович як письменник і людина.
• Перетц В., Праці М. О. Максимовича з історії, історії письменства і мови.
• Потоцький П., Українські вченії і громадські діячі про Максимовича.
• Щавинський В., Український вплив у підручниках малярства старої північної Руси.
• Щавинський В., Старі укр. граматки і нові укр. книжки для дітей.
• Верховець Я., З історії Шостенської пороховні до пол. XIX ст.
• Кудрицький Ф., Філософічні ідеї Гр. Сковороди.
• Ільїнський Гр., Українська мова в книзі проф. С. М. Кульбакіна.
• Филипович П., Куліш і Гомер (композиція «Орисі»).
• Богаєвський Б., Сучасний стан питання про Трипільську Культуру («Ukrainische Kultur»)
• Гордіев Д., Нові праці з історії української культури і мистецтва.

У 1925 році Товариство в «Записках Історично-Філологічного Відділу» опублікувало наступний звіт[5].

Товариство складалося з 20 дійсних членів і 3 співробітників, під головуванням акад. В. Перетца. Протягом 1924 р. одбуло воно 16 прилюдних засідань з 31 доповіддю. Товариство, як єдиний представник української науки в Ленінграді, використовує й обробляв багатий український матеріял, що переховується по ленінградських архівах та музеях. Голова Товариства акад. В. Перетц, опріч розшукування матеріялів до історії українського письменства, з доручення Відділу проводить складання наукової бібліографії давнього українського письменства, насамперед огляд рукописів українського походження або таких, що їх читано та переписувано в Україні. Досі описано 820 рукописів з різних бібліотек та музеїв.

Товариство знаходилось за адресою Мойка, 21.[6].

• П. П. Потоцький, Часопис «Основа» та її фундатори.
• Акад. В. М. Перетц, Збірник повістей панотця Гр. Шаргородського.
• А. Й. Лященко, Відгомін укр.-руської биліни про бій Іллі Муромця в старо-німецькім епосі.
• Проф. В. П. Адріянова, Український паломник кінця XVI в. Данило Корсунський.
• В. О. Щавинський, Шевченко і Рембрандт.
• В. Ф. Боцяновський, Гуманізм Шевченка.
• К. О. Копержинський, Посланіє Шевченка «до мертвих і живих і ненарождених земляків».
• Акад. В. М. Перетц, До історії польсько-українських літературних взаємовідносин в XVI в.
• С. О. Красильников, Рукописне джерело збірник а українських пісень Гоголя.
• Акад. В. М. Перетц, Сліди українського. перекладу Печерського Патерика в XIII в.
• А. Й. Лященко, Новітні студії про Шевченка.
• Проф. В. П. Адріянова, До історії українського шкільного театру XVII—XVIII вв.
• А. Й. Лященко Нові «україніка».
• А. Й. Лященко, Биліна про Івана Гостиного сина і українська література XII в.
• П. П. Потоцький, Історична вага альбому літографій української старовини худ. Сластьона.
• К. О. Копержинський, Театр на південно-західній Україні за 50 років (1780—1830).
• Акад. В. М. Перетц, Нова студія Ф. Колесси про походження українських дум.
• С. О. Щеглова, Видавнича діяльність печерського друкаря XVII ст. Памви Беринди.
• І. С. Абрамов, Українські пісні в рукописнім співанику Лизаветинської доби.
• А. Й. Лященко, Замітка до «Слова о полку Ігоревім».
• Акад. В. М. Перетц, Нова спроба історії української літератури акад. М. С. Грушевського.
• А. Й. Лященко, Сага про Олафа Тригвассона та літописний переказ про княгиню Ольгу.
• Акад. В. М. Перетц, 3 часів гордування українською мовою.
• К. О. Копержинський, Критичний огляд нових праць з історії українського театру.
• Акад. В. М. Перетц, Сценічні ефекти в старовинній укр. драмі.
• І. Ф. Рибаков, «Семеновская история» і арешт Каразина, за новими матеріялами.
• Д. І. Абрамович, Кутейнинське видання 16З7 р. Гісторії про Варлаама та Йоасафа.
• К. О. Копержинський, Театр на Чернігівщині в другій половині XVШ та першій половині XIX ст.
• П. П. Потоцький, 3начіння праць Д. О. Ровинського для історії українського мистецтва.
• Б. Л. Богаєвський, Пам'ятки Трипільської культури в музеях України.
• В. В. Данилов, Російська цензура в справі арешту збірника українських пісень Коципинського.

У 1926 році Товариство в «Записках Історично-Філологічного Відділу» опублікувало наступний звіт[7].

Товариство складалося з 24 дійсних членів та 3 членів-співробітників. Протягом 1925 року Товариство відбуло 12 засіданнів (одне — присвячене пам'яті дійсного члена Товариства В. Щавинського), з 29 доповідями. В минулому році Товариство поширило свою діяльність, заснувавши при собі секцію Етнографічну, під головуванням проф. Б. Г. Крижановського, з дорученням досліджувати головним чином побут і народню творчість українців на території СРСР по-за межами України.

Опріч установ 1-го Відділу, по яких праця провадиться колективно, дехто з академіків та співробітників працювали індивідуально, чи то при своїх катедрах, чи маючи спеціальні од Відділу наукові доручення. Отже акад. М. Біляшівський, провадячи постійну роботу у Всеукраїнському Історичному Музеї та археологічних установах Академії, разом з тим зробив археологічні досліди з Трипільської культури на Немирівському та Борисівському (під Липцями) городищах. Акад. Ф. Мищенко працював з доручення од Відділу над виготовленням до друку, з рівнобіжними грецькими текстами, слов'янського Устава 1193 р., відомого під назвою Студійського і цікавого для історії старої української мови. Акад. В. Перетц збирав відомості про рукописи українського походження, розкидані по бібліотеках. СРСР і за кордоном. Складаючи, за допомогою члена-кореспондента В. П. Адріянової, систематичну наукову бібліографію українського письменства (зареєстровано близько 2 000 рук.), досліджував літературні взаємини українського та польського, українського та московського письменств і виготував до друку «Розвідки й матеріали до історії давнього українського письменства» та книгу «Слово о полку Ігоревім» (надруковано у виданнях. Української Академії Наук); надрукував чимало праць і зробив кілька доповідей по установах Академії.

Співробітники з окремими науковими дорученнями: 1. Барвінок В. провадив опис стародруків по київських бібліотеках, брав участь у підготовчій комісії для скликання археологічної конференції й завідував бібліотекою колишнього Михайлівського монастиря. 2. Камінський В. провадив працю з обсягу етнографії та звичаєвого права, спеціально розглянув етнографічну роботу Костомарова, Драгоманова та Сумцова. 3. Курилова О. працювала переважно, як філолог-спеціяліст при Інституті Української Наукової Мови, опрацювала, з доручення Державної правописної комісії, проект правопису чужих слів та одбула екскурсію на Поділля, де зібрала великий діалектологічний матеріал. 4. Новицький М. виконував своє давнє доручення щодо збирання й опрацювання Шевченківського матеріалу. 5. Полонська-Василенкова Н. працювала над історією території Запорозької Січи, спиняючись особливо на земельному питанні та громадських стосунках за останні часи існування Січи. 6. Попов П. провадив роботу в сфері української давньої літератури та друкарства за архівними матеріялами, а також у сфері етнографії й діалектології. 7. Проф. Пархоменко В. розробляв питання з давньої історії Київа та київського князівства. 8. Старицька-Черняхівська Л. працювала над історією українського театра, зокрема брала участь у складанні театральної термінології.

Товариство знаходилось за адресою Мойка, 21.[8].

• Перетц В. акад., Пам'яти В. О. Щавинського.
• Фармаковський Ж., Праці В. О. Щавинського з поля археологічн. технології.
• Яремич С., В. О. Щавинський, лк знавець голландського малярства.
• Потоцький П., Спомини про В. О. Щавинського.
• Червяк К., Сучасний побут людности на Овруччині.
• Перетц В. акад., Переклади морально-філософічних творів на Україні XVII в.
• Рибаков І., Совісний суд на Україні.
• Копержинський К., Сучасні літературні угрупування на Україні.
• Червяк К., Нове в побуті людности на Овруччині. Творчість Д. Стоцького.
• Крижановський Б., Про українські килими та типи їх малюнків.
• Потоцький П., Діяльність В. Гр. Котельникова (з приводу 75 роковин з дня його народження).
• Перетц В. акад., Пам'яти Т. Г. Шевченка.
• Боцяновський В., Естетичні погляди Т. Г. Шевченка.
• Потоцький П., Бібліотека Шевченка.
• Абрамов І., Повернення Шевченка з заслання.
• Маслов С., Етюди з історії давнього українського друкарства.
• Адріянова-Перетц В., Вірші та народні стихи про «Плач Адама».
• Павлов-Сильванський М., Краєзнавство на Україні в зв'язку з діяльністю Української Академії Наук.
• Симонг П., Замітки про українські словники Новицького (1818 р.), Павловського (1826 р.), Шимкевича (1838 р.) та Морачевського (1853 р.).
• Чернишов В., Український словник з бібліотеки В. І. Даля, 1860-х років.
• Копержинський К., Процесії та святкування збору врожаю у слов'янських народів.
• Перетц В., акад., Тестамент Василія царя Грецького у двох українських перекладах XVII ст.
• Червяк Ж., Жидівський сільсько-господарський колектив у м. Лугинах Коростенської округи.
• Рибаков І., 3 матеріялів «освѣдомительнаго бюро» при полтавському губерніяльному старості.
• Абрамович Д., Загадкове свідоцтво про переклад «Історії Варлаама і Йоасафа» з індійської мови.
• Абрамов І., Народне тлумачення снів за матеріялами зібраними у м. Вороніжі на Чернігівщині.
• Перетц В., акад., Вірші харківського архім. Онуфрія з початку XVIII в.
• Рибаков І., Бунт Чернігівського полку 1826 р.
• Лященко А., Літературна діяльність А. С. Афанасьєва-Чужбинського. З приводу 50-річчя його смерти.

У 1927 році Товариство у «Записках Історично-Філологічного Відділу» опублікувало наступний звіт[9].

Товариство в складі 31 дійсного члена та 4 членів-співробітників, що скінчило 5 перших років свого існування, було і в цьому році власне українознавчим органом на півночі, науковою комісією Української Академії. Матеріяльна допомога від Академії дала можливість Товариству розгорнути в минулому році свою діяльність ширше і провадити її систематичніше. По-за індивідуальною діяльністю поодиноких своїх членів, що видрукували низку праць по українських та російських виданнях, Товариство в минулому році відбуло 13 спільних зібрань та 13 зібрань організованої на початку того року Етнографічної Секції з 46 доповідями. Новоутворена Етнографічна Секція підготувала план до дослідження умов побуту українців, що мешкають по-за межами України, і особливу увагу звернула власне на Кубань та її українську людність.

• Крижанівський Б. Ю., Нова етнографічна мапа України.
• Фриде М. О., Ганчарство на Поділлі.
• Щеглова С. О., Вірші про Гетьмана Ів. Мазепу.
• Адріянова Б. історії польсько-українських взаємин у XVI в.
• Перетц В. М. акад., До історії українських учительних євангелій XVI, XVII вв.
• Рибаков І. Ф., Архів кн. Рєпніна що-до історії України.
• Лященко А. Й., Оповідання Т. Г. Шевченка.
• Арасимович Л. В., Шевченко в польських перекладах.
• Богданова Н. Г., Автограф Шевченка в альбомі Селецької р. 1884
• Перетц В. М. акад., Наукові праці П. Г. Житецького.
• Абрамович Д. І., Листування Костомарова з А. Д. Блудобою.
• Данилов В. В., Голосіння українських старців.
• Адріянова В. П., Прислів'я з Полтавщини в записах 1850-х років.
• Данилов В. В., М. О. Максимович і «Основа».
• Потоцький П. П., Буквар Шевченка.
• Абрамов І. С., Українська казка в рукоп. XVIII в.
• Перетц В. М. акад., Франко, як учений дослідник.
• Рибаков І. Ф., Громадські погляди Ів. Франка.
• Данилов В. Б., Франко, як ліричний поет.
• Перетц В. М. акад., Gerusallemme Liberała Т. Тассо у давнім українськім перекладі кінця XVII, початку XVIII вв.
• Фетисов І. І., Амартолон сотирія і угро-руські легенди.
• Перетц В. М. акад., Пам'яті акад. Вол. Гнатюка.
• Перетц В. М. акад., «Українська драма», ч. І та III проф. В. І. Резанова.
• Могилянський М. М., Куліш і Шевченко.
• Данилов В В., Українські повісті Хоми Купрієнка, вид. 1844 р.
• Червяк Е. Г., Побут колишньої шляхти околичної на Коростенщині.
• Абрамов І. С., Подорож до м. Воронежа на Чернігівщині.
• Рибаков І. Ф., Панас Мирний, його життя й творчість.
• Щеглова С. О., Новий діялог Семена Полоцького.
• Перетц В. М. акад., Слово о полку Ігоревім і історичні книги Старого Закону.
• Дроздовський В. В., Старосвітський дотеп український.
• Колаковська О. В., Побут сектантів-інокентіївців.
• Вежанович А. С., Еволюція будівництва, одягу та харчу на Кубані.
• Вежанович А. С., Еволюція землеробства та скотарства на, Кубані.
• Даніні Є. П., Деревообробництво на Поділлі.
• Дуйсбург А. Я., Винарство подільських молдаванів.
• Дінцес Л., Трипільська культура.
• Фриде М. О., Селянські будинки в Східньому Поділлі.
• Яремич С. П., Місце Г. І. Нарбута в українському мистецтві.
• Зарембський А. І., Розпис хат на Поділлі.
• Фриде М. О., Ганчарство північного Поділля.
• Фриде М. О., Праця Січинського «Українська хата в околицях Львова»
• Крижанівський Б. Ю., Книга Пісчанського «Українські килими».
• Тараторкин П. Ф., Весілля в Коростенській окрузі.
• Крижанівський Б. Ю., Нові праці про українську архітектуру.

У 1928 році Товариство у «Записках Історично-Філологічного Відділу» опублікувало наступний звіт[10].

Товариство в складі 36 дійсних членів та 4 членів-співробітників, минулого року розгорнуло ширшу, ніж за попередні роки діяльність, урядивши 44 прилюдних засідання з 58-ма доповідями. Члени Товариства, розробляючи матеріал, що найближче стосується до їх інтересів, виготовили чимало праць суто наукового та інформаційного характеру. На черзі стоїть видання праць Товариства, і Президія зняла клопотання перед Главнаукою РСФСР про асигнування потрібних на це коштів.

А. У спільних зібраннях Товариства прочитано було отакі доповіді:

• Рибаков Ів., Освіта на Україні за часів денікінщини.
• Боцяновський В., Про переклад Ґотевого «Фавста» на українську мову.
• Лященко А., Український рукописний словник р.
• Сиповський В., Історія України в романах першої полов. XIX в.
• Акад. Перетц В., До питання про літературні джерела давнього літопису.
• Червяк К., Досліди над похоронним обрядом.
• Потоцький П., Шевченко в історії кріпацтва.
• Боцяновський В., Шевченко і гайдамаччина.
• Рибаков І., Жандар Дубельт про Т. Г. Шевченка.
• Срезневський Вс., Про збирачів українських пісень з гуртка І. І. Срезіїевського.
• Адріянова-Перетц В., Старовинна українська етимологія слова «горілка».
• Сиповський В., Гоголь як описувач українського побуту.
• Абрамов І., З листування Н. О. Білозерської з П. О. Кулішем та инш. особами.
• Дроздовський В., Я. Г. Кухаренко як літературний діяч.
• Лященко А., Сорокалітня наукова діяльність П. К. Сімоні.
• Абрамович Д., Повість про Варлаама та Йоасафа в перекладі кн. А. М Курбського.
• Пушкаревич В., Українсько-чеські літературні стосунки на початку XIX в.
• Рибаков І., Праці М. І. Яворського над найновішою історією України.
• Адріянова-Перетц В., З історії пародії в українській літературі XVIII в. «Служба пиворізам».
• Акад. Перетц В., Матеріали Пушкінського Дому до історії українського письменства; співробітники альманаху «Снjпь» 1841 р.
• Акад. Перетц В., Вивчення історії та діалектології української мови за часів М. О. Максимовича й до нашого часу.
• Данилів В., Збірник пісень Максимовича р. 1827 в оцінці його сучасників та успіхи студій над українськими народніми піснями протягом 100 років.
• Лященко А., Досліди над історією українського письменства за останнє сторіччя.
• Щеглова С., Студії над історією старовинної української драми та театру за останнє сторіччя.
• Крижанівський Б., Студії над українською етнографією та народнім мистецтвом за сторіччя.
• Лященко А., Пам'яті О. М. Волинського.
• Данилів В., Листування О. М. Бодянського з М. О. Максимовичем.
• Рибаков І., Найновіші праці з історії України Мякотіна та Слабченка.
• Абрамов І., Спогади та вірші П. А. Шрамченка.
• Беоюкович О., Українська людність Семипалатинської губерні.
• Акад. Перетц В., З історії українського письменства в XV в.
• Боцяновський В., Відгуки ідей Ж.-Ж. Русо на Україні при кінці XVIII в. та на поч. XIX в.
• Акад. Перетц В., Нові видання Української Академії Наук з українознавства.
• Лященко А., Нові книги що-до української бібліографії.
• Акад. Ляпунов В., Новітні досліди над історією українськ. мови.
• Рибаков І., Павло Арсенович Грабовський (з приводу 25-річчя з дня його смерти 12 грудня 1902 р.).
• Цушкаревич К., Сербські народні пісні в українському перекладі М. П. Старицького.

Б. На засіданнях Етнографічної Секції прочитано 23 доповіді, а саме:

• Червяк К., Похоронний обряд у Коростенській окрузі.
• Колаковська А., Одяг придністрових молдаванів.
• Колаковська А., Рибальство в с. Кам'янці.
• Крижанівський В., Килим з центральної України.
• Крижанівський Б., Студії над народнім мистецтвом в ряду етнологічних дослідів.
• Червяк К., Індивідуальні терміни поминок в українців.
• Вежкович О., Сільсько-господарські комуни на Кубанщині.
• Зарембський А. та Фріде М., Нові праці з етнографії.
• Могилянська G., Золотарство на Україні.
• Вежкович О., Землеробство на Кубанщині.
• Вежкович О., Розселення українців в Казакстані.
• Ольченкова Т., Жіночі головні убори на Україні.
• Крижанівський Б., Пам'яті Д. М. Щербаківського.
• Могилянська G., Пам'яті Л. Я. Штернберга.
• Фріде М., Українські глиняні забавки.
• Дуйсбург А., Українські ткацькі варстати.
• Фріде М., Ганчарство в селі Бубнівці.
• Крижанівський Б., Зарембський А. та Фріде М., Про нові видання з етнографії України.
• Фріде М., Попереднє звідомлення з подорожи по Волині влітку р. 1927
• Крижанівський В., Про дерев'яні церкви за малюнками Ознобишина.

Список доповідів, зачитаних на засіданнях установ Відділу

• Шульгина Л., Плетіння брилів за матеріялами зібраними в с. Бубнівці.
• Шульгина Л., Матеріяли з історії освітлення української хати.
• Шульгина Л., Форма різьби «коника» на Чернігівщині.

• Оксана Юркова. Товариство дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді. // Енциклопедія історії України. К.: Наукова думка, 2013. Т. 10, С.107