Товма Мецопеці
То́вма Мецопеці́ (1378, село Агі, Арчеш) — 15 травня 1446, Акорі, Масяцотн) — вірменський історик, педагог, культурно-громадський діяч[4].
Товма Мецопеці | |
---|---|
вірм. Թովմա Մեծոփեցի | |
Народився | 1378[1][2][3] |
Помер | 24 травня 1446 |
Поховання | Q61104786? |
Діяльність | історик, шкільний учитель |
Alma mater | Татевський університет |
Галузь | історія (наука) і педагогіка |
Вчителі | Q16388706? і Григор Татеваці |
Відомі учні | Q16663518? |
Життєпис
Народився в знатній сім'ї Степаноса і Шамші. Отримав прізвисько Мецопеці за довголітню діяльність у селі Мецоп провінції Каджберунік. Початкову освіту здобував від 1386 року в Мецопському монастирі в Ованеса Мецопеці. Протягом 1393—1401 років навчався в духовній семінарії Харабастського монастиря у Саргіса Апракунці і Вардана Огоцванеці. Від 1406 року продовжив освіту в університеті Татева у Григора Татеваці. Незабаром отримав духовний сан вардапета (архімандрита) з правом викладати. 1410 року з Айрарата переселився в Мецоп, церковним життям якого керував понад 30 років. Через несприятливі політичні умови 1436 року поїхав до Багеша, 1437 — до Муша. В період його духовного проводу в Мецопському монастирі процвітає наука, культура і освіта.
Брав участь в Ечміадзинському синоді 1441 року. Помер під час проповіді.
Праці
Автор низки праць історичного та педагогічного змісту. Найвідоміша з них «Історія Тимура і його наступників» написана протягом 1430—1440 років. Праця описує події 1386—1440 років[5], і присвячена війнам і навалам Тамерлана, Шахруха і правителів Кара-Коюнлу, а також політичній історії народів Закавказзя[5]. Праця є важливим джерелом про епоху Тамерлана у Вірменії і на Близькому Сході[4].
Автор історичної праці «Хроніка», підручника вірменської мови.
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Հայաստանի գրադարանների համահավաք գրացուցակ
- Товма Мецопеци // Вірменська радянська енциклопедія. — Ер., 1978. — Т. 4. — С. 201-202.
- Товма мецопеци // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Література
М. Абегян. История древнеармянской литературы. — Ер. : Изд-во АН Арм. ССР, 1975. — С. 558—561.