Тогрул-шах
Тогрул-шах (*д/н — 1170) — султан Кермана в 1156—1170 роках. Повне ім'я Мух'ї д-Дун'я вад-Дін Тогрул-шах бен Мухаммед.
| Тогрул-шах | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1170 Бердасир |
| Національність | тюрки |
| Титул | султан Кермана |
| Термін | 1156—1170 роки |
| Попередник | Мухаммед I |
| Наступник | Бахрам-шах |
| Конфесія | суннізм |
| Рід | Сельджуки |
| Батько | Мухаммед I |
| Діти (4) | 4 сина |
Життєпис
Походив з династії Сельджукидів. Старший син Мухаммеда I, султана Кермана і Оману. Про дату народження та молоді рокинічого невідомо. У 1156 році після смерті батька став новим володарем Керманського султанату. Не проводив активної зовнішньої політики. Більшу частину правління провів у розвагам, замало приділяючи уваги державним справам. за Тогрул-шаха набули впливу атабеки і шихнаси (намісники) в містах. Разом з тим не став змінювати політики батька щодо підтримки торгівлі та ремісництву. До того ж продовжувала ефективна діяти система сахіб-хабарів (шпигунів), створена попередником, що забезпечувала спокій панування. Мирна політика щодо сусідів також сприяло збереженню економічного та культурного розвитку.
Тогрул-шах полюбляв мистецтва та науки, особливо астрономію. При його дворі вплив набули астрологи. Султан надавав також кошти для мечетей, лікарень, медресе, бібліотек. Водночас за свідчення середньовічних хроністів відбувається занепад моралі, чому давав приклад Тогрул-шах. У 1162 році з-під порядкування вийшов Сістан. а невдовзі й Оман на чолі із Мухаммадом бін Абу-Гасаном.
З середини 1160-х років значну владу набув атабек Муаїд ад-Дін Райхан. У 1169 році астрономи султана споглядали повне затемнення у місяці Урду Бінішт (квітень-травень). Помер у 1170 році. Після цього почалася боротьба між його синами — Бахрам-шахом, що спочатку захопив трон, Арслан-шахом, Туран-шахом і Туркан-шахом.
Джерела
- C. E. Bosworth, E. van Donzel u.a.: The Encyclopaedia of Islam, Volume V, Leiden 1980 — S.160
- Toghrul Shah