Толенон

Толенон (лат. tolleno, род. відм. tollenonis — «піднімний важіль»[1]) — античне облогове знаряддя, що використовувало принцип важеля і нагадувало криничний журавель.

Толенон (нагорі) і самбука в уявленні художника кінця XVI століття

Толенон являв собою дві балки, одна з яких встановлювалася вертикально, а інша, довша, рухомо кріпилася впоперек першої в стані рівноваги. На кінці поперечної балки кріпився кошик або ящик, що вміщав групу воїнів і піднімався на потрібну висоту, коли протилежний кінець за допомогою канатів опускався. Толенон використовувався для того, щоб швидко підняти воїнів на стіну обложеної фортеці[2]. Обложені могли застосовувати схожий пристрій для того, щоб скидати важкі предмети (свинки свинцю, кам'яні брили, колоди) на облогові машини противника, які працювали під стінами[3].

Цим же терміном[4] позначалася машина, призначена для захоплення ворожих вояків, що близько підходили до стін. Тацит так описує її дію в ході облоги Старих таборів (70 рік н. е..) під час Батавського повстання[5]:

Тим часом легіонери, більш досвідчені, ніж батави, і перевершують їх у військовому мистецтві, теж спорудили безліч машин. Особливий жах наводив на варварів довгий гнучкий важіль, який несподівано опускався на шикування противника, вихоплював одного чи кількох людей і, піднявшись під дією противаг, перекидав захоплених воїнів на очах їхніх товаришів за стіни табору.

Інше

У Середні віки існувала облогова машина, призначена головним чином для підйому лучників над укріпленнями обложених, з дуже схожою назвою — тонелон.

Примітки
  1. Большой латинско-русский словарь (по материалам словаря И. Х. Дворецкого). Сайт «Lingua Latina Aeterna».
  2. Флавій Вегецій Ренат. Короткий виклад військової справи, IV, 20.
  3. Тит Лівій. Історія від заснування міста, XXXVIII, 5.
  4. Корнелий Тацит. История // Сочинения в двух томах. — М. : Ладомир, 1993. — Т. II. — С. 289 (примечание Г. С. Кнабе). — (Литературные памятники) — 15000 прим. — ISBN 5-86218-025-7. (рос.)
  5. Корнелій Тацит. Історія, IV, 30.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.