Томас Адес

То́мас А́дес (також Аде́с, англ. Thomas Adès; 1 березня 1971, Лондон) — британський композитор, піаніст, диригент.

Томас Адес
англ. Thomas Adès
Основна інформація
Дата народження 1 березня 1971(1971-03-01)[1][2][…] (50 років)
Місце народження Лондон, Велика Британія[3]
Роки активності 1990 — тепер. час
Громадянство Велика Британія[4]
Професії композитор, піаніст, диригент, музичний педагог
Освіта Ґілдголська школа музики й театру і Королівський коледж, Кембрідж
Жанри опера
Нагороди

премія імені Гравемаєраd (2000)

премія Леоні Соннінг (2015)

премія Ернста Сіменса (1999)

Stoeger Prized (1998)

Grawemeyer Award for Music Compositiond (2000)

thomasades.com
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Гілдхоллській школі музики і театру у Поля Берковіца (англ. Paul Berkowitz, фортеп'яно) і Роберта Секстона (композиція), потім закінчив Королівський коледж в Кембриджі (1992, з відзнакою), де навчався у Олександра Гера і Робіна Гоуеля.

У 1993—1995 роках — асоційований композитор оркестру Халле,[5] в 1998—2000 роках — перший музичний керівник камерного оркестру «Бірмінгемська група сучасної музики». У 1999—2008 рр. був художнім керівником фестивалю в Олдборо; з 2000 р — композитор щорічного каліфорнійського музичного фестивалю в Охає[6]. 2009 року він був художнім керівником щорічного Фестивалю композиторів в Стокгольмському концертному залі, а в 2010 році був призначений членом Шведської королівської академії музики[7]. 8 жовтня 2015 року Адес був обраний до Ради директорів Театру Європейської академії музики[8][9].

Професор композиції в Королівській Академії музики (Лондон).

Диригує як своїми, так і творами інших композиторів; виступав з оркестром BBC, Нью-Йоркським філармонічним оркестром і камерним оркестром «Лондонська симфонієта»[6] і багатьма іншими відомими оркестрами.

Виступає і як піаніст, сольний диск випущений студією EMI[6].

Особисте життя

У 2006 році уклав громадянське партнерство з ізраїльським відеодизайнером і кінорежисером Талом Рознером (р. 1978)[10].

Творчість

Перший твір для сопрано і фортеп'яно «П'ять Еліотовських ландшафтів» був опублікований 1990 року.

Його опери поставлені в багатьох оперних театрах, включаючи Метрополітен Опера. У 2007 широка ретроспектива творів Адеса пройшла в Лондонському Барбікан-центрі (англ. Traced Overhead: The Musical World of Thomas Ades), на фестивалі в Гельсінкі і на Французькому радіо.

Вибрані твори
Вокальні твори
Опери
  • «Припудри їй обличчя» (англ. Powder Her Face, 1995, лібрето Філіппа Геншера)
  • «Буря» (2004, за драмою Шекспіра)
  • «The Exterminating Angel» (2016, постановка запланована на 2017)
Камерна музика
  • камерна симфонія (1993)
  • концерт для камерного оркестру «Живі іграшки» (1993)
  • струнний квартет «Аркадіан» (1998)
  • фортеп'янний квінтет (2005, записаний Ардітті-квартетом разом з Адес як піаністом)
Концерти
  • скрипковий концерт «Кроки по колу» (2005)
  • концерт «В сім днів» для фортеп'яно, оркестру та шести відеоекранів (2008)
Симфонічні твори

Список творів по 2013 рік включно представлений на сайті Faber Music Limited[11].

Дискографія

Записи виступів і творів Т. Адеса здійснювали Warner Classics[12], EMI Classics [13], Avie Records та інші компанії[14] .

Нагороди та визнання
  • 2-ге місце серед піаністів на конкурсі Молодий музикант року Бі-бі-сі (1989)[6]
  • премія Міжнародної трибуни композиторів (Париж, 1994) в категорії композиторів до 30 років — за «Живі іграшки» (англ. Living Toys)[15]
  • премія Королівського філармонічного товариства (1997) в номінації «твір великої форми» — за п'єсу «Притулок»[16]
  • премія Elise L. Stoeger Товариства камерної музики Лінкольн-центру (Нью-Йорк, 1998) — за «Аркадіану»[13]
  • премія Пасхального фестивалю (Зальцбург, 1999)[13]
  • заохочувальна премія Ернста фон Сіменса (1999)[17]
  • премія Гравемайєра (2000) — за п'єсу «Притулок»
  • Премія Гіндеміта (2001)
  • почесний доктор університету в Ессексі (2004)
  • премія Королівського філармонічного товариства (2005) — за «Бурю»[13]
  • Classical BRIT Awards (2010) в номінації Композитор року
  • премія Греммі (2014 року) за запис опери «Буря» (Метрополітен-опера, диригент Т. Адес; Deutsche Grammophon)[18][19]

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Discogs — 2000.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129843970 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. http://www.nytimes.com/2007/11/21/arts/music/21ades.html
  5. Анатольев Х..
  6. Каданс.
  7. Thomas Adès.
  8. Europäische Musiktheater-Akademie | New board elected: Thomas Adès, Joseph Calleja and Alessandro Di Profio new members (англ.). Процитовано 30 серпня 2019.
  9. European Academy of Music Theatre // Wikipedia. — 2018. — 23 November.
  10. Thomas Adès (англ.). Gay for Today. 1 березня 2011. Процитовано 4 квітня 2014.
  11. Thomas Adès : Works (англ.). Faber Music Limited. Процитовано 4 квітня 2014.
  12. Thomas Adès : Albums (англ.). Warner Classics. Процитовано 4 квітня 2014.
  13. Warner Classics.
  14. Thomas Adès : Discography (англ.). Faber Music Limited. Процитовано 4 квітня 2014.
  15. 1994 IRC (41st session). IRC Results over the past years (англ.). International Music Council. Процитовано 4 квітня 2014.
  16. Large-Scale Composition: Past Winners (англ.). RPS Music Awards. Процитовано 4 квітня 2014.
  17. Förderpreisträger Archiv (нім.). Ernst von Siemens Musikstiftung. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
  18. 56th Annual Grammy Awards Winners & Nominees (англ.). Grammy. Процитовано 3 квітня 2014.
  19. Барабанов Б., Ходнев С. (28 січня 2014). Люди выбрали роботов : Прошла 56-я церемония вручения Grammy (рос.). Коммерсант (газета). Процитовано 3 квітня 2014.

Література
  • Cao H. Thomas Adès le voyageur: Devenir compositeur, être musicien. — Paris: MF, 2007.
  • Шапінская Е. Н. «Сни Просперо, розказані мовою сучасної музики: фантасмагорія Томаса Адес на тему» Бурі «Вільяма Шекспіра» // «Культура культури». 2014. Т. 3. № 3 (3).
  • Fox, Daniel. 2014. «Multiple Time-scales in Adès's Rings» in Perspectives of New Music v.52, no.1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.